- •1.Грецькі міста-поліси Чорноморського узбережжя: організація влади, джерела і основні риси
- •2. Трипільська культура
- •3. Кіммерійці
- •4. Виникнення та суспільно-політичний лад Скіфської держави
- •10. Походження словян. Роль антів у формуванні східнословянських народів.
- •11. Суспільний розвиток східних слов'ян. Формування державності у східних слов'ян
- •12.Виникнення державності у східних слов'ян
- •13. Походження слов'ян та їх розселення на території України
- •14. Дослов’янські поселення на території України
- •15. Походження давньоруської держави
- •16. Договір Київських князів Олега і Ігоря з Візантійською імперією
- •17. Право іі пол. Хіі-хііі
- •18. Суспільний лад кр
- •19. Державний устрій кр
- •20. Спадкове і сімейне право кр
- •21. Причини роздробленості кр
- •23. Цивільне право кр
- •24. Джерела Права кр
- •25. Політичний лад Галицько-Волинського князівства
- •26. Магдебурзьке право
- •27. Литовськи статут 1529.
- •28. Литовський статут 1589.
- •29. Судова система вкл
- •Судоустрій та судочинство на укр. Землях в часи вкл
- •32. Литовсько-польскі унії та їх наслідки для державності України
- •34. Білоцерківськіий договір 1651р.
- •37. Решетилные пункты д. Апостола
- •38. Коломацькі статті 1687р.
- •45. Кревська Унія 1569р.
- •49. Люблінська унія 1569р.
- •50. Джерела і основні риси права Речі Посполитої
- •53. Військово-адмін устрій Запор Січі
- •56. Зборівський договір 1649р.
- •57. Внутрішня і зовнішня політика і. Мазепи
- •58. Внутрішня і зовнішня політика Кирила Розумовського
- •62. Правова система Запорізької Січі
- •63. Державна Організація вкл
- •64. Внутрішня і зовнішня політика Виговського
- •65. Унр за часів Директорії
- •66. Цр: перші кроки державності
- •69. Конституція урср 1937р.
- •70. Кодекс законів про працю 1922р
- •71. Цивільний і кримінальний кодекс 1922р.
- •72. Конституція урср 1919 р.
- •75. Суспільно політ Лад Буковини, Галичини і Закарпаття
- •77. Ліквідація автономного устрою Лівобережжя і Слобожанщини
- •79. Земська і міська реформа іі пол.. Хіх ст.
- •80. Судова реформа іі пол. Хіх ст.
- •81. Реформи іі пол. Хіх ст. В Росії та їх вплив на Україну
- •82. Кримінальний і цивільний процес іі пол. Хіх ст.
- •84. Валуєвський та Емський укази
- •88. Вступ України до складу срср і його наслідки
- •89. Конституція унр 1918
- •91. Утворення зунр. Органи влади і управління
- •92. Державність Західної Українив 20—30-х роках.
- •93.Українська держава (період гетьманства)
- •94.Судові органи усрр.
- •95.І і іі Універсали
- •Умови і Універсалу
- •Умови іі Універсалу
- •96.3 І 4 універсали уп.
- •Умови ііі Універсалу
- •IV Універсал
- •Умови IV універсалу
- •97. Політика більшовиків в Україні в 1919-1920 рр.
- •98. Україна напередодні другої світової війни
- •100. Основні риси права
- •101.Надзвичайні органи.
- •102. Спроба демократизації політичного життя держави в 50-60рр.
- •104. . Десталінізація
- •105.Конституція урср 1978р.
- •106.Житловий кодекс 1983р
- •107. Трудове законодавство.
- •108. Трудове право.
- •109. Цивільний кодекс 1963 р.
- •111. Україна в період застою та загострення кризи радянської системи (1965-1985)
- •115. Кримінальний кодекс України
- •116. Судова система, її структура.
- •119. Права, свободи і обов’язки громадян
- •122. Верховна Рада – вищий законодавчий орган влади
- •123. Правоохоронні органи України 1991-2001рр
101.Надзвичайні органи.
Насамперед було ліквідовано надзвичайні органи влади та управління, створені у війну. Вже 4 вересня 1945 р. було прийнято рішення про ліквідацію Державного комітету оборони та його органів на місцях. Навесні 1946 р. було скасовано воєнний стан. Органи військового командування, які за умов воєнного стану виконували функції органів державної влади, передали їх місцевим Радам.
Але звичка звертатися за допомогою до надзвичайних органів виявилася сильнішою. У випадках, коли у стислі строки було потрібно вирішувати великі завдання, посилювалось партійне керівництво. У повоєнні роки партійні органи продовжували грубо та відверто порушувати демократичні принципи управління. Вони опікали державні та господарські установи, втручалися в їхні повноваження, а то й зовсім підмінювали їх. При цьому вони діяли засобами адміністрування.
Таким чином тривав процес інтеграції партійного та державного апарату. Наприклад, за ініціативою лютневого (1947 р.) Пленуму ЦК ВКП(б) в МТС вводилася посада заступника директора з по-літчастини з дуже широкими повноваженнями. Він повинен був поліпшувати роботу МТС, забезпечувати правильні взаємовідносини між МТС і колгоспами, пильнувати, щоб МТС і колгоспи суворо дотримувалися договірних зобов'язань, але без взаємного приховування. В УРСР у 1947 р. на посаду заступників директорів МТС з політчастини було направлено 1240 комуністів.
Наприкінці 40-х років виникли труднощі й на залізничному транспорті. Вихід з такого становища знову побачили у зміцненні партійного керівництва. 29 вересня 1948 р. ЦК ВКП(б) ухвалив створення на залізничному транспорті політорганів — політвідділів на залізницях та у відділеннях, а також на великих будівництвах залізничних магістралей. У Міністерстві шляхів було засновано по-літуправління. На політуправління та політвідділи покладалися, такі завдання: виховання робітників залізничного транспорту «в дусібеззавітної відданості соціалістичній Вітчизні та суворого дотримання державної й трудової дисципліни», всебічне зміцнення єдиноначальності на всіх ланках залізничного транспорту, піднесення політичної та трудової активності залізничників для поліпшення роботи залізниць і забезпечення виконання та перевиконання державних планів перевезень.
Як бачимо, політичні органи, створені і в МТС, і на залізничному транспорті, поєднували в собі партійне та державне керівництво. Це надавало їм надзвичайного характеру. Але їх діяльність не дала бажаного ефекту.
102. Спроба демократизації політичного життя держави в 50-60рр.
5 березня 1953 року помер Сталін. Ця дата стала своєрідною точкою відлику розгортання у Радянському Союзі суперечливих і неоднозначних спроб трансформації тоталітарних структур.Суть кардинальних змін, що почалися зі смерті диктатора, полягає в лібералізації всього суспільного життя. Розвиток та поглиблення цього процесу були основою десталінізації. Саме в 1953 - 1955 рр. було зроблено спробу перейти від тоталітарної до авторитарної системи правління. Було поставлення питання про необхідність „припинення політики культу особи”.Характерними рисами початкового періоду десталінізації стали припинення кампанії проти націоналізму, певне уповільнення процесу русифікації, зростаюча роль українського чинника у різних сферах суспільного життя. Пішла широка хвиля висунення на керівні посади представників місцевої влади. Першою, хоч і тимчасовою ознакою змін стало „колективне керівництво”, що заступило одноосібне правління Сталіна. Цей комітет став лише коротким перехідним етапом, що дав змогу утвердитися новій сильній людині. Гору взяв Микита Хрущов, чия кар'єра була тісно пов'язана з Україною. Отже, процес лібералізації радянського суспільства, що почався, коли Хрущов отримав владу, одержав назву „відлига”. У цей період сталося багато змін у соціальному житті України. Зміни у соціальному житті були досить вагомі. Навесні 1956 р. прийнято низку документів, спрямованих на поліпшення умов праці і підвищення рівня життя людей. На дві години скорочено тривалість робочого дня у передвихідні і передсвяткові дні, збільшено тривалість відпусток по вагітності й пологах, відмінено судову відповідальність працівників зі самовільне залишення підприємств і установ та прогул без поважних причин, встановлено шести часовий робочий день для підлітків від 16 до 18 років, ліквідовано плату за навчання у старших класах середніх шкіл та вищих навчальних закладах.У липні того ж року прийнято закон про державні пенсії, за яким значно збільшено розміри нижчих і знижено розміри високих пенсій. Поступово поліпшувалось постачання населення товарами широкого вжитку. В побут входили швейні та пральні машини, холодильники та телевізори. Часи Хрущова, цілком очевидно, були перехідним етапом радянської історії. Незважаючи на численні невдачі, розчарування й несподіванки від реформ та експериментів, усе ж таки вдалося перетворити СРСР із країни, де правлять терор і драконівська політика, на більш раціональну систему господарювання, орієнтовану на передову індустріальну технологію. Цей перехід виразно відчувався на Україні, де сталінизм сягнув найжахливіших форм.
