
- •1.Грецькі міста-поліси Чорноморського узбережжя: організація влади, джерела і основні риси
- •2. Трипільська культура
- •3. Кіммерійці
- •4. Виникнення та суспільно-політичний лад Скіфської держави
- •10. Походження словян. Роль антів у формуванні східнословянських народів.
- •11. Суспільний розвиток східних слов'ян. Формування державності у східних слов'ян
- •12.Виникнення державності у східних слов'ян
- •13. Походження слов'ян та їх розселення на території України
- •14. Дослов’янські поселення на території України
- •15. Походження давньоруської держави
- •16. Договір Київських князів Олега і Ігоря з Візантійською імперією
- •17. Право іі пол. Хіі-хііі
- •18. Суспільний лад кр
- •19. Державний устрій кр
- •20. Спадкове і сімейне право кр
- •21. Причини роздробленості кр
- •23. Цивільне право кр
- •24. Джерела Права кр
- •25. Політичний лад Галицько-Волинського князівства
- •26. Магдебурзьке право
- •27. Литовськи статут 1529.
- •28. Литовський статут 1589.
- •29. Судова система вкл
- •Судоустрій та судочинство на укр. Землях в часи вкл
- •32. Литовсько-польскі унії та їх наслідки для державності України
- •34. Білоцерківськіий договір 1651р.
- •37. Решетилные пункты д. Апостола
- •38. Коломацькі статті 1687р.
- •45. Кревська Унія 1569р.
- •49. Люблінська унія 1569р.
- •50. Джерела і основні риси права Речі Посполитої
- •53. Військово-адмін устрій Запор Січі
- •56. Зборівський договір 1649р.
- •57. Внутрішня і зовнішня політика і. Мазепи
- •58. Внутрішня і зовнішня політика Кирила Розумовського
- •62. Правова система Запорізької Січі
- •63. Державна Організація вкл
- •64. Внутрішня і зовнішня політика Виговського
- •65. Унр за часів Директорії
- •66. Цр: перші кроки державності
- •69. Конституція урср 1937р.
- •70. Кодекс законів про працю 1922р
- •71. Цивільний і кримінальний кодекс 1922р.
- •72. Конституція урср 1919 р.
- •75. Суспільно політ Лад Буковини, Галичини і Закарпаття
- •77. Ліквідація автономного устрою Лівобережжя і Слобожанщини
- •79. Земська і міська реформа іі пол.. Хіх ст.
- •80. Судова реформа іі пол. Хіх ст.
- •81. Реформи іі пол. Хіх ст. В Росії та їх вплив на Україну
- •82. Кримінальний і цивільний процес іі пол. Хіх ст.
- •84. Валуєвський та Емський укази
- •88. Вступ України до складу срср і його наслідки
- •89. Конституція унр 1918
- •91. Утворення зунр. Органи влади і управління
- •92. Державність Західної Українив 20—30-х роках.
- •93.Українська держава (період гетьманства)
- •94.Судові органи усрр.
- •95.І і іі Універсали
- •Умови і Універсалу
- •Умови іі Універсалу
- •96.3 І 4 універсали уп.
- •Умови ііі Універсалу
- •IV Універсал
- •Умови IV універсалу
- •97. Політика більшовиків в Україні в 1919-1920 рр.
- •98. Україна напередодні другої світової війни
- •100. Основні риси права
- •101.Надзвичайні органи.
- •102. Спроба демократизації політичного життя держави в 50-60рр.
- •104. . Десталінізація
- •105.Конституція урср 1978р.
- •106.Житловий кодекс 1983р
- •107. Трудове законодавство.
- •108. Трудове право.
- •109. Цивільний кодекс 1963 р.
- •111. Україна в період застою та загострення кризи радянської системи (1965-1985)
- •115. Кримінальний кодекс України
- •116. Судова система, її структура.
- •119. Права, свободи і обов’язки громадян
- •122. Верховна Рада – вищий законодавчий орган влади
- •123. Правоохоронні органи України 1991-2001рр
77. Ліквідація автономного устрою Лівобережжя і Слобожанщини
Ліквідація гетьманства і полкового устрою. Друга Малоросійська колегія.
У 1764 р. Катерина II, скориставшись з того, що серед старшини поширилась агітація за те, щоб просити уряд зробити гетьманство спадковим у роді Розумовських і зберегти весь автономний устрій, викликала Розумовського до Петербурга і під загрозою кари за «зраду» змусила написати просьбу про увільнення його «от столь тяжелой и опасной должности», тобто від гетьманства. Гетьманство було ліквідовано. Розумовський дістав від цариці велику пенсію й чималі земельні володіння в Україні. У тому ж 1764 р. він дістав чин генерал-фельдмаршала. Жив як приватна особа, не втручався в політичне життя. В 1794 р. переїхав до Батурина. Помер 15 січня 1803 р. і похований в ним же збудованій невеликій Воскресенській церкві в Батурин!.
В Лівобережній Україні царський уряд створив Малоросійське генерал-губернаторство. Для управління Лівобережною Україною створено Малоросійську колегію, яка складалася з 4 російських і 4 українських членів. Президентом цієї колегії став малоросійський генерал-губернатор граф П. Румянцев, що одночасно був і «головним малоросійським командиром». У «Секретном наставлении» даному Румянцеву, Катерина II наказувала вести лінію н повну ліквідацію всіх залишків автономії в Україні, маючи при цьому «і вовчі зуби, й лисячий хвіст». Катерина писала, що Румянцев мусить «старатися викоренити серед українців фальшивий погляд на себе, як на народ, цілком відмінний від москалів».
У 1765 р. уряд ліквідував слобідські козацькі полки й замість них створив регулярні гусарські полки. Козаки й підпомічники офіційно стали називатися військовими обивателями. На землях Слобідської України була утворена Слобідсько-Українська губернія на чолі з царськими урядовцями.
У 1764 р. з утворенням Новоросійської губернії і заснуванням там військово-поселенських пікінерських полків туди було включено й частину лівобережних козаків, які втрачали свої козацькі права, ставали солдатами й прирівнювались до селян — військових поселенців.
На Лівобережжі у 1781 р. було скасовано поділ на полки і впроваджено новий адміністративний устрій. Пізніше (1886) була ліквідована і друга Малоросійська колегія. У 1781—1782 pp. Лівобережна Україна була поділена на три намісництва — Київське, Чернігівське й Новогород-Сіверське. Тоді ж утворені Харківське (1780) та Катеринославське (1783) намісництва. Скрізь була заведена єдина для всієї Російської імперії система адміністрації.
У 1782 р. вийшов указ царської Військової колегії про ліквідацію українських козацьких полків і створення замість них регулярних карабінерних полків за російським зразком. Старшини або залишалися на службі й діставали російські офіцерські чини, або увільнялися у відставку. Козаки ставали окремою групою (однією з найбільш привілейованих) державних селян. За наказом Катерини II з України до Петербурга вивезли козацькі військові прапори, печатки, гармати. Ці реліквії мали бути повернуті на Україну після Жовтневої революції в 1917 р. Але вони так і не були повернуті.
Таким чином, на кінець XVIII ст. царизм ліквідував устрій в Україні, знищивши залишки української державності. Українська козацька старшина була юридично урівняна з російськими дворянами і злилася з ними в одному пануючому стані, а основна маса селян була і фактично, і юридично закріпачена. Феодально-кріпосницький лад досяг свого апогею.