50. Джерела і основні риси права Речі Посполитої

Джерела права

1)Руська правда2) Руське звичаєве право3) Міжнародні угоди Нові джерела:1. Привілей ні грамоти :а) пожалувані, дяли при виділенні землі, титулу або посади)б) Пільгові –

в) Охоронні 1 у разі поруш. прояв. 4) Збірники Казимира 1468р. 25 статей, Земельного Кримінального і процесуального права. Цей документ суб’єктів злочину, будь-яка особа якій виполн. 7 років. 5) Литовські статути : І 1529 року. 13 розілів, 264 артикули

Осн-ні розділи: 1) про верх-у Владу і стосунки з населенням; 2)про земську оборону;

3) Про шляхетські вольності; 4) Про суддів.ІІ статут 1566 року14 розділв, 466 артикули; ІІІ статут 1588року 14розділів, 4888 артикулів селяни перетворювались на кріпаків.

6) Устав на волоки 1557 рік. 1) право дарувати шляхетство мав лише сейм, а право його дозволяти мав суд; 2) Шляхтичі зобовяз. підтяв. на володіння землею.7) Магдебурзьке право. Сутність: міста звільняються від управляння і суду феодал-ів і утворюють орган місц. самоврядування. Головний орган магістрат. Адмін. судовий орган, який обер. жителями міста. Магістрат поділ: На міську раду, Ф-ції: а) Розподіл податків; б) Забезпеч оброна міста; в) вибори або признач лавників; г) Розгляд сивіл справ. Лава. Повноваж а) Розгляд кримі. справи; б) Розгляд претензій міщан до феодалів.Галузі права: Зобов’язальне право: Договри уклад. в письмовій формі, у судових книжках. Інколи вимогалися у присутності світків і осн. спосіб забезпеч. виконання – це застава. сімейн право: Встановл. принцип спільного майна. Майно чол.-віно, а жінки – придане. Спадкове право: За законом і за заповітом: За законом: спадком. визначалися діти, батьки, брати, сестери і інш род. Виключно інші спадкоємці: 1) дівчата, які виход. заміж за простолюдини на без згоди родичів; 3) не закон народжені; 4) Діти злочинців. За заповітом: Батьківські і матер.-го майна: Батьківське переходе синам, а дочкам отрм. придане 4 част всього майна. матер. майно поділ. порівну між людьми. Кримінальне право: Злочин – це фізик, матер або моральна кривда нанес. окремій особ або громаді. Злочин – це виступ, тобто поруш правових норм. Суб’єкт злочину: За ІІ Літ. статутом 14 років; За ІІІ Літ. статутом 16 років. Види злочинів: 1.Злочин проти держави і релігії: а) Зрада; б) Бунт; в) Здача замку ворогу; г) Образа суду;2. Злочин проти особи; 3. майнові злочини: а) Грабіж; б) Розбій; в) Злочин проти сімї. Мета покарання: 1) Ізоляція злочинців; 2) Відшкодування потерпілого; 3) Залякування; 4) поповн. держ скарбниці; 5) Заподіян. злоч. шкоди; Види покарань: 1) Штраф. конфск. майна; 2) Смертна кара (проста: повіш, відруб голови), кваліфікована (спалення, четвертув, посаджння на кіл) 3) калчніцькі і тілесні покарання (Биття)4) Виволання (позбав прав і честі) 5) Опала Примусове вигнання за меж Держави. процесуальне право: 1) Встано срок позової давності; 2) Судовий процес мав змагальний характер, розпоч. із скарги потерпілого, якщо звинувач не зявлявся до суду то рішення виносувалося заочно.

51. Березневі статті 1654р. Березне́ві статті́ 1654 року (інші назви — «Статті Богдана Хмельницького», «Березневі статті Богдана Хмельницького», «Статті війська Запорізького», «Переяслівські статті») — угода між російським царським урядом і українською козацькою старшиною, комплекс документів, які регламентували політичне, правове, фінансове і військове становище України після Переяславської ради. Згідно цих статей Україна зберігала свої військово-адміністративні органи управління на чолі з виборним гетьманом. На Гетьманщини без обмежень мало продовжувати діяти місцеве право, обумовлювалося невтручання царських воєвод та інших урядовців у внутрішні справи України. Україна зберігала свої збройні сили — 60-тисячне козацьке військо. Угода розірвана у вересні 1658 року козацькою Україною, розчарованою у своїх надіях досягти в конфедеративному союзі з Росією возз'єднання українських етнічних земель у межах національної держави. Серед істориків є певна дискусія чим були Березневі статті — військовим союзом між двома державами Україною та Росією чи договором, який регламентував широку автономію Гетьманщини у складі Московської Держави. Проте, серед 11 пунктів Березневих статей нема жодного, в якому би йшлося про приєднання України до Росії чи їх возз'єднання.

52. Глухівські статті 1669р ГЛУХІВСЬКІ СТАТТІ 1669 --- договір, підписаний 16.3.1669 у м. Глухові між гетьманом Лівобережної України Д. Многогрішним і московським урядом. Наростання національно-визвольної боротьби в Україні, політика гетьмана Правобережної України П. Дорошенка і позиція Д.Многогрішного примусили московський уряд скасувати умови Московських статей 1665 і піти на поступки при укладанні «Г.с.». Складалися з 27 пунктів. Договір декларував права України на основі Березневих статей 1654. За «Г.с.» московські воєводи залишились лише в п'ятьох містах --- Києві, Переяславі, Чернігові, Ніжині і Острі, де вони не мали права втручатись у справи місцевої адміністрації. Козацький реєстр встановлювався в розмірі 30 тис. чоловік. Гетьман мав право утримувати 1 тис. чол. найманого війська. Податки збирались виключно козацькою старшиною. Одночасно гетьману заборонялось вступати в зносини з іноземними державами. Значно обмежувався перехід селян у козацтво. Г.с. в цілому були спрямовані на обмеження державних прав України московським урядом.