
- •5. Структурні і функціональні відмінності аксонів і дендритів.
- •6. Різновидності нейронів.
- •7. Класифікація нейронів.
- •8. Нервові волокна.
- •9. Коли починається і завершується утворення мієлінових оболонок.
- •11. Поясніть значення терміну «нервовий центр».
- •10. Рефлекс і рефлекторна дуга.
- •12.Філогенетичний розвиток нервової системи
- •13. Розвиток нервової системи в онтогенезі.
- •14. Структурно-функціональна організація нервової системи людини.
- •15. Будова і основні функції спинного мозку.
- •16. Основні рефлекторні центри спинного мозку.
- •17. Висхідні і низхідні шляхи спинного мозку.
- •18. Загальний огляд будови і функції нервової системи.
- •19. Головний мозок, його основні відділи.
- •20. Периферична нервова система.
- •22. Вегетативна нервова система.
- •21. Центральна нервова система.
- •23. Будова і функція синапса. Медіатори.
- •24. Основні відмінності черепно мозкових і спинномозкових нервів.
- •25. Вплив симпатичного і парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи на органи.
- •26. Будова і функція 1-4 пар черепномозкових нервів.
- •27. Будова і функція 5-8 пар черепномозкових нервів.
- •28. Будова і функція 9-12 пар черепномозкових нервів.
- •29. Провідні шляхи спинного мозку.
- •30. Оболонки головоного і спинного мозку.
- •31.Шлуночки головного мозку.
- •32. Склад і функціональне значення спинно-мозкової речовини.
- •33. Гематоенцефалічний бар’ер.
- •35. Лімбічна система.
- •34. Великі півкулі головного мозку.
- •36.Будова і функції довгастого мозку
- •37. Будова і функції Варолієвого моста
- •38. Будова і функції мозочка.
- •39. Ядра і рефлекторні центри довгастого мозку.
- •41. Ядра середнього мозку.
- •40. Будова і функції середнього мозку.
- •42. Будова переднього мозку.
- •43. Структура і функції проміжного мозку.
- •44. Будова і функції таламуса.
- •45. Будова заталамічної області. Підкіркові центри зору та слуху.
- •46. Будова гіпоталамуса.
- •47. Функції гіпоталамуса.
- •48. Загальна будова кінцевого мозку.
- •49. Загальна характеристика кори великих півкуль головного мозку.
- •50. Мікроскопічна будова мозкової кори.
- •51. Загальна характеристика базальних або центральних ядер півкуль головного мозку.
- •52. Біла речовина півкуль головного мозку.
- •53. Загальна характеристика центрів кори головного мозку.
- •54. Кіркові закінчення внутрішніх аналізаторів.
- •55. Кіркові закінчення зовнішніх аналізаторів.
- •56. Кіркові закінчення аналізаторів мови.
- •57. Основні відмінності людського мозку від тваринного.
- •58. Вікові особливості будови головного та спинного мозку.
- •59. Переферійний відділ нервової системи.
- •60. Види аналізаторів та їх будова.
- •61.Роль аналізаторів у житті людини.
- •62. Класицікація рецепторів.
- •63. Кіркові аналізаторні центри, їх локалізація.
- •64. Адекватне подразнення та адаптація аналізаторів.
- •65. Початок функціонування і дозрівання різних аналізаторних систем в онтогенезі.
- •88. Структура і функції ретикулярної формації
54. Кіркові закінчення внутрішніх аналізаторів.
55. Кіркові закінчення зовнішніх аналізаторів.
Дослідження цито- і мієлоархітектоніки кори го-ловного мозку започаткував київський анатом В. О. Бец, а продовжив – І.П. Павлов.
Ці центри, за І.П.Павловим, поділяють на:
- центри першої сигнальної системи (проекційні), які є як у людини, так і тварини;
- центри другої сигнальної системи (асоціативні), які є тільки у людини і обумовлені розвитком усного та писемного мовлення.
До проекційних центрів (центрів першої сигналь-ної системи) належать:
- кірковий центр зору, який розміщений на при-середній поверхні потиличної частки (facies medialis lobi occipitalis) з боків острогової борозни (sulcus calcarinus);
- кірковий центр слуху, який розміщений у гли-бині бічної борозни (sulcus lateralis) на верхній по-верхні середньої частини верхньої скроневої звиви-ни (facies superior partis mediae gyri temporalis superioris) в корі поперечних скроневих звивин (gyri temporales transversi) – закрутках Гешля;
- кірковий центр нюху та смаку, який локалізова-ний у гачку (uncus);
- кірковий центр загальної чутливості (больової, температурної, тактильної), що представлений за-центральною звивиною (gyrus postcentralis);
- кірковий центр рухового аналізатора, що пред-ставлений передцентральною звивиною (gyrus precentralis) та прицентральною часточкою (lobus paracentralis). У цьому центрі сприймається про-пріоцептивна чутливість і звідси регулюється діяль-ність скелетних м’язів;
- кірковий центр сумісного повороту голови і очей у протилежний бік, розміщений у задніх відділах середньої лобової звивини (pars posterior gyri frontalis medii);
- кірковий центр рухового аналізатора практич-них навичок (цілеспрямованих, координованих рухів, набутих у процесі трудової діяльності), що роз-міщений у ділянці нижньої тім’яної часточки в надкрайовій звивині (lobulus parietalis inferior gyri supramarginalis).
Цей руховий аналізатор координує рухи, пов’язані з професійними і спортивними діями або складними набутими навиками, тобто здійснює всі цілеспрямовані складні комбіновані рухи – функція праксії (praxis – практика).
У людей з домінуючою правою рукою цей аналізатор розміщений у лівій півкулі великого мозку, а у людей з домінуючою лівою рукою – у правій півкулі великого мозку.
Ураження цього центру призводить до втрати здатності виконання складних координованих рухів – апраксії, незважаючи на відсутність паралічу;
- кірковий центр стереогнозу (тримірно-просторового відчуття), що міститься у верхній тім’яній часточці (lobulus parietalis superior).
Усі вищеописані кіркові центри двосторонні, а в передцентральній та зацентральній звивинах кіркові центри правої половини тіла людини розміщені в лівій півкулі, а лівої – у правій півкулі.
Необхідно зауважити, що чутливі та рухові функції голови представлені в нижніх частинах цих звивин, а ніг – у верхніх.
56. Кіркові закінчення аналізаторів мови.
До асоціативних центрів (центрів другої сигналь-ної системи) належать:
- кірковий центр артикуляції мови – центр Брока, який міститься у задніх відділах нижньої лобової зви-вини (gyrus frontalis inferior).
Цей центр є найбільш важливим для вимовляння слів.
При його ушкодженні втрачається рухова про-грама слова, людина не може вимовляти склади та слова – моторна афазія;
- кірковий слуховий аналізатор мови – центр Верніке міститься у задніх відділах верхньої скроне-вої звивини (gyrus temporalis superior). Цей центр є найбільш важливим для розуміння мови. При його ушкодженні має місце сенсорна афазія (втрата ро-зуміння власної усної мови);
- кірковий центр письма (писемної мови), або руховий аналізатор письмових знаків локалізується в задній частині середньої лобової звивини (gyrus frontalis medius).
Діяльність цього центру тісно пов’язана з аналіза-торами рухів руки і сумісного повороту голови та очей в протилежний бік.
Ушкодження аналізатора письмових знаків приз-водить до порушення тонких рухів у написанні букв, слів та інших знаків – аграфії (порушення здатності писати), при збереженні інших практичних навичок;
- кірковий центр читання (зоровий аналізатор пи-семної мови) розміщений у кутовій звивині (gyrus angularis). При його ушкодженні порушується здатність читати та розуміти написане) – алексія.
Усі центри мови непарні і розміщені у правору-ких в лівій півкулі, а у ліворуких – у правій півкулі