3 І 4 називають правилами доказування в цпк !!!

Класифікація доказів

• Прямі (який прямо вказує на існування певного факту, з нього зробити можна єдиний висновок – наприклад, свідоцтво про шлюб – означає, що люди в шлюбі)

• Непрямі (коли з нього можна зробити декілька висновків. Наприклад, у справі про визнання батьківства: особу бачили з дівчиною багато разів – чи є це батько чи ні? – невідомо. Ці докази можна використовувати лише в сукупності в суді, якщо нема прямих доказів!)

• Первісні (першоджерело: свідок, який сам бачив, оригінал документу)

• Похідні (коли свідок чув щось від когось, копія документу тощо)

• Особисті (пояснення сторін, представників, свідків та висновок експерта)

• Речові (письмові докази і суто речові)

За забезпечення доказів сплачується судовий збір.

Дослідження доказів

- Показання свідків (ст. 180 ЦПК): свідки мають бути в різних місцях; обов’язково треба попередити свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та відмову від дачі показань; свідок дає присягу; свідку пропонують говорити все, що він знає про обставини справи; суд може зупиняти свідка і нагадувати, що він має говорити по суті; суд може задавати конкретні питання по суті справи.

Якщо свідок не досяг 16р.: не попереджається про кримінальну відповідальність і не дає присягу; мають бути законні представники: батьки, опікуни, піклувальники. Законні представники мають дати відповідь на 2 питання: чи не було фантазії в показаннях дитини і чи не було тиску з боку суду на дитину.

- Письмові засоби доказування: оголошують в судовому засіданні; задають питання по них

- Висновок експерта: експерт в судове засідання не з’являється; суд зачитує висновок експерта

- Речові: оглядаються; виїзжають на місце якщо не можна оглянути

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОКАЗІВ - ст. 127 ЦПК і далі!

Цивільна юрисдикція і підсудність справ суду

Поняття юрисдикції (ст. 15 ЦПК)

Поняття підвідомчість і юрисдикція співвідносяться наступним чином:

• загальні повноваження віднесення справ судам слід називати «юрисдикція»

• для розмежування повноважень судів доцільно користуватись поняттям «підвідомчість»

Ст. 124 КУ: юрисдикція суду поширюється на всі правовідносини…

Рішення КСУ від 25.12.1997р.: суди зобов’язані приймати заяви навіть внаслідок відсутності в законі положення про судовий захист

Підвідомчість – (регулюється не ЦПК, а детально окремими НПА по галузям права (екологічні, трудові тощо) та ППВСУ) – коло справ, властивості (характер правовідносин і суб’єктний склад) яких дають можливість віднести їх до розгляду і вирішення в цивільному судочинстві.

Види підвідомчості:

1. Виключна (тільки в такому порядку і тільки загальний суд може розглянути справу – позбавлення батьківських прав, дієздатність…)

2. Альтернативна (може бути вибір – до одного юрисдикційного органу або до іншого – стягнення за нотаріально посвідченим договором – на підставі виконавчого напису нотаріуса чи судового наказу)

3. Договірна (можна домовитись про передачу справу до третейського суду, наприклад)

4. Змішана (наприклад, при розлученні без особливих умов – можна піти до РАГСу або якщо є діти та інші умови – треба в суд йти)

Спочатку вирішується питання підвідомчості справи. Якщо суду не підвідомча справа – він відмовляє в її розгляді. Цю відмову можна оскаржити.

Якщо справа підвідомча, наступає питання: чи підсудна ця справа саме цьому суду?

Підсудність (ст. 107-117 ЦПК)

Якщо справа не підсудна – то суд повертає її позивачу і пояснює куди треба звернутись.

Види підсудності: