Заміна неналежних сторін

Позивач має право вимоги, а відповідач – обов’язок відповідати – за нормами матеріального права!

- Неналежний позивач – ст. 33 ЦПК – замінити неналежного позивача не можна.

Суд просто не відкриває провадження у справі, але в процесі розгляду справи є 2 способи вирішення справи:

1. суд бачить, що подає позов неналежний позивач і він відмовляється від позову - справа закривається

2. якщо позивач не погоджується на відмову від позову - суд тоді виносить рішення про відмову від позову

При заміні неналежного відповідача:

1. за згодою позивача відповідач замінюється на належного відповідача

2. коли згоду позивач не дає на заміну відповідача, тоді суд залишає в процесі неналежного відповідача і притягує належного відповідача в якості співвідповідача. Тоді вже є 2 відповідача: належний співвідповідач та неналежний відповідач. Але це є юридично неграмотно, бо між ними ніякої співучасті не існує !!!

3. позивач згоден на вибуття неналежного відповідача, але належного відповідача немає – тоді суд закриває провадження за відмовою позивача від позову. При цьому відмову в задоволенні позову стосовно неналежного відповідача не позбавляє позивача право ще раз звернутися до суду зі своїми вимогами, але вже до належного відповідача.

4. Коли немає відповідача належного, але позивач не згоден на вибуття неналежного відповідача – суд розглядає справу по суті і відмовляє позивачу в задоволенні позову

Після заміни відповідача або залучення належного відповідача, справа за клопотанням належного відповідача починається спочатку

Правонаступництво (ст. 37 ЦПК) – це перехід прав та обов’язків від одної особи (правопопередника) до іншої особи (правонаступника). Наприклад, при реорганізації юр. особи.

Можливість процесуального правонаступництва виникає лише, якщо відбулось правонаступництво в матеріальних правовідносинах.

Але не завжди! В процесуальних правовідносинах можливе правонаступництво, якщо характер правовідносин допускає таке правонаступництво !

Не можливо в таких випадках:

1. якщо виконання зобов’язання не може бути здійснення без особистої участі боржника

2. якщо виконання зобов’язання здійснюється особисто для позивача (якщо помер позивач, наприклад)

3. якщо ліквідується юр особа

при вступі в процес подає позовну заяву, яка оформляється як і позовна заява позивача

• Правонаступництво можливе в будь-якому провадженні чи стадії процесу!

• Всі дії, які вчинив правопопередник – вони є обов’язковими для правонаступника

• Якщо виникли вищезазначені підстави для правонаступництва – суд зупиняє провадження до вступу правонаступника у справу (фактично 6 місяців)

• Коли вступає правонаступник у процес – процес з початку не починається, а продовжується (зі стадії тої, в кому відбулась подія…)

Участь у справі третіх осіб

-- Треті особи із самостійними вимогами ?( 34-36 ст. ЦПК) – це юр заінтересовані (і матеріальна-правова і процесуально-правова заінтересованість) особи, що вступають в уже порушену цивільну справи, бо рішення суду між позивачем і відповідачем може вплинути на їх інтереси, які не співпадають з інтересами сторін.

- Треті особи із самостійними вимогами – (приклад, спір щодо право власності на машину, а третя особа вважає, що вона має право на цю машину, бо в неї її вкрали) – (судовий збір сплачується – все відповідає ст. 119 ЦПК).

До закінченого судового розгляду пред’являє вимоги до однієї чи обох сторін (95% - відповідачами виступають обидві сторони, 5% - коли одна сторона – тільки позивач, але іноді виділяють і тільки відповідача (але це юр неграмотно)).

Відмінність третьої особи із самостійними вимогами і співвідповідача:

• Інтереси співпозивачів не виключають одне одного, а інтереси третьої особи виключають інтереси позивача

• За позовом третьої особи обидві сторони можуть бути співвідповідачами, а у співпозивачів може бути тільки відповідач

• Треті особи із самостійними вимоги вступають в порушену цивільну справу, а співпозивачі – не порушують, а приєднуються до позивача, який порушив справу

• За клопотанням третьої особи процес може починатися спочатку

• Треті особи вступають в процес лише за своєю ініціативою

Третя особа має всі диспозитивні та змагальні права.

-- Треті особи без самостійних вимог (БСВ) – юр заінтересовані особи, які вступають в порушену справу на стороні позивача або відповідача, бо рішення суду може порушити їх права і обов’язки відносно сторони, на якій вони виступають.

Відмінність третіх осіб БСМ від співпозивачів і співвідповідачів:

• Треті особи БСВ можуть вступати за своєю ініціативою, ініціативою сторін чи ініціативою суду (наприклад, позивач (ви) – відповідач (університет) і третя особа БСВ (гардеробниця) – якщо вкрали пальто)

• Треті особи БСМ завжди мають матеріальні відносини лише із відповідачем

• …???...

• Підстави вступу в процес третіх осіб (ст. 36 ЦПК): регресний позов, інші підстави – до ухвалення рішення!

Треті особи БСВ мають тільки змагальні права.

Чи можуть треті особи оскаржити ухвалу суду, якщо їх не допустили до судового процесу? – раніше вважали, що не можуть. Зараз можуть подати апеляційну скаргу особи, які участі у справі не брали!

---- Особи, які беруть участь у справі і мають тільки процесуально-правову заінтересованість (ст. 45 ЦПК)

УВРПЛ

- Уповноважений ВР з прав людини (УВРПЛ) – ЗУ «Про УВРПЛ» від 23.12.1997р.:

П. 10 – УВРПЛ може порушити будь-яку цивільну справу, якщо це не можуть це зробити потерпілі (за станом здоров’я, матеріальним становищем чи з інших причин) – відносно недієздатних, інвалідів та в ін. випадках

УВРПЛ може подавати позови тільки в інтересах фіз. особи (ні держави, ні суспільства)

До позовної заяви повинні бути представлені докази про вік особи, непрацездатність, незабезпеченість тощо.