1. Загальне правило (ст. 109 цпк) – звертатися за місцезнаходженням відповідача!

2. Альтернативна – за місцезнаходженням позивача (аліменти, поновлення на роботі, визнання батьківства та ін.)

Позови до відповідача, місце проживання якого не відомо – за місцезнаходженням майна, робота, де в останнє проживав.

При розірванні шлюбу діє загальне правило, однак при спец умовах (за згодою відповідача, якщо виїхати не може) може діяти і альтернативна підступність.

Підсудність вимог, пов’язаних між собою (ст. 113 ЦПК) – за місцем проживання відповідача, який вказаний ПЕРШИМ!

- Виключна підсудність (ст. 114 ЦПК) - Якщо спір про нерухомість; про виключення майна з опису; позови, коли спадкоємці не прийняли спадщину; при перевезенні… – справа розглядається за місцезнаходженням нерухомості; майна; спадщини; перевізника…

- Підсудність справ щодо громадян України, які проживають за межами України: за клопотанням позивача – ухвалою ВСУ

Передача справи з одного суду до іншого (ст. 117 ЦПК): до початку розгляду справи (хоча буває і під час розгляду справи…

Позов

1. Поняття позову

2. Елементи позову

3. Види

4. Форми захисту відповідача проти позову (заперечення і зустрічний позов)

5. Зміни в позові

6. Забезпечення позову

Поняття позову:

1. Як інститут матеріального права

2. Як інститут процесуального права – вимога до суду, щоб суд вирішив і розглянув справу

3. Як інститут матеріально-процесуального права – найбільш логічна. Позов – це вимога позивача до відповідача про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, яка реалізується шляхом звернення до суду.

Елементи позову:

1. Предмет

2. Підстави

3. Зміст

4) --- див. нижче ---

Значення елементів позову:

• для встановлення предмету доказування

• які докази потрібні для справи

• для вирішення питання про тотожність позову

Предмет позову – це матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

Підстави позову – це обставини, які підтверджують наявність або відсутність певних правовідносин, на які вказує позивач. Вони обґрунтовують предмет позову. Вони повинні бути і фактичні (через які ми можемо підтвердити правовідносини) і правові (треба вказати норму і матеріального і процесуального права).

Зміст позову – повторює по суті предмет, він не має практичного значення. Але має теоретичне.

4 елемент - треба щоб всі 3 попередні елементи і сторони були тотожні!

Види позову:

1. Про визнання – в якому визнається наявність або відсутність певних правовідносин. І на цьому закінчується позов (визнання права власності, визнання шлюбу недійсним тощо). Рішення виконують різні ОДВ, а не державна виконавча служба (БТІ, наприклад, про визнання права власності).

2. Про присудження – спочатку визнається наявність або відсутність правовідносин (позов про визнання) і на підставі цього відповідач присуджується до вчинення або не вчинення відповідних дій (основна маса позовів – про стягнення заробітної плати, про виселення) – ці позови виконує державна виконавча служба!

3. Перетворювальні – спочатку визнається наявність або відсутність правовідносин і на підставі цього суд констатує чи правовідносини змінилися або припинилися (позов про розлучення, про розподіл майна між подружжям)

Форми захисту відповідача проти позову:

1. Заперечення (щит) – основна форма захисту:

• матеріально-правове – заперечує посилаючись на докази, обставини – направлені проти задоволення позову

• процесуально-правове – що був тотожний позов, що справа не підсудна суду – заперечує, що до суду не можна було звертатись із цим позовом

2. Зустрічний позов (меч) - ст. 123, 14 ЦПК – матеріально-правова вимога відповідача до позивача, який заявлений для сумісного розгляду разом із основним позовом. Подається такий позов до початку розгляду справи по суті (ст. 173 ЦПК) – до другої частини судового розгляду, поки не перейшли до дослідження доказів.

Підстави подання зустрічного позову:

• обов’язкові: 1) коли вимоги за позовами можуть зараховуватися (тільки щодо грошей – може бути залік у формі заперечення і у формі зустрічного позову (ст. 123 ЦК – у формі зустрічного позову) Наприклад, якщо позивач вимагає 1000 грн., а відповідач подає зустрічний позов на 800 – суми співпадають або менші – позов про заперечення не потрібний – залік. А коли сума зустрічного позову більша ніж сума первісного позову – потрібний зустрічний позов); 2) коли задоволення зустрічного позову виключає повністю або частково задоволення первісного позову (якщо позивач просить визнати право на житло, а відповідач просить визнати його таким у позові, що втратив право на житлову площу)

• необов’язкові: якщо обидва позови взаємопов’язані, виникають з одних правовідносин і розгляд їх є доцільним (наприклад, якщо чоловік подав позов про розлучення, а дружина про розподіл майна)