3 Розкрийте інтертекстуальні звязки «Енеїди» Вергілія з поемами Гомера(на конкретних прикладах)

Світову славу надав Вергілію його третій великий епічний твір латинською мовою - героїчна поема "Енеїда". У цій поемі зустрічаємо вже знайомі з поеми Гомера "Іліада" імена героїв. Так головний герой поеми Вергілія Еней був сином Анхіза й Венери, (Анхіз же доводився двоюрідним братом троянському царю Пріаму). Таким чином, Вергілій ніби розповідає про ті події, що залишилися за межами "Іліади". В "Іліаді" Енея показано багато разів як одного з найвидатніших троянських вождів, першого після Гектора. Уже там він користується прихильністю богів, а потім говориться про подальше царювання його та нащадків над троянцями. В "Енеїді" Вергілій змальовує прибуття Енея та його товаришів після падіння Трої до Італії для заснування римської держави. Сюжет "Енеїди" складається з двох частин: перші шість пісень присвячені мандрам Енея від Трої до Італії, а інші шість - війнам Енея в Італії. Вергілій багато в чому наслідував Гомера, так що першу половину "Енеїди" можна назвати наслідуванням "Одіссеї", а другу - "Іліади". Цікаво, що й у відношенні стилю Вергілій багато в чому наслідує попередніх античних авторів, зокрема Гомера. Його поезія відзначається стилем монументальності, поєднаним із деталізацією. Цю деталізацію бачимо і в поемах Гомера. Тут можна теж провести деякі паралелі. Так у Гомера читаємо тільки згадку про молот і ковадло, міхи й одяг, сильні руки Гефеста. У Вергілія зображено страшну підземну фабрику. У той час як на щиті Ахілла в Гомера картини астрономічного й побутового характеру, на щиті в Енея у Вергілія зображена вся велична картина історії Риму, зображені найвеличніші діячі та світова могутність держави. Таким чином, поезія Вергілія носить більш монументальний характер, хоча вплив Гомера видно і в сюжеті, і в формі зображення сюжетної дії. Ріднить Вергілія з Гомером і схожий погляд на взаємини між людьми й богами. Щоправда, герої Вергілія набагато більше залежать від богів. Так Еней і проти своєї волі змушений підкорятися фатуму. Прочитавши "Енеїду", читач розуміє, що Вергілій і справді творчо наслідує Гомерові поеми, але це робить його твір ще більш цікавим і захоплюючим.

5 Подієва основа Іліади та Одісеї

Гомерівська «Іліада» побудована на Троянському циклі міфів, що розповідає про десятирічну війну між захисниками міста Трої і греками. Дія віднесена до десятого року облоги Трої (Іліону) об'єднаним ополченням грецьких вождів, що тривав 53 дні-це гнів наймогутнішого героя ахейського війська Ахілла.  Спробую охарактеризувати подієву основу поеми. Отже, головні події будуть розвиватися у зв’язку із гнівом Ахілла. Агамемнон захопив у полон і зробив своєю наложницею дочку жерця храму Аполлона Хрізеїду. Через що, ображений батько звернувся за допомогою до Аполлона і греки почали гинути від пошесті чуми. Компенсуючи втрату коханки, Агамемнон вирішив відібрати в Ахілла його бранку - Брізеїду. Цей вчинок роздратував Ахілла, і як тільки він хотів накинутися на царя, богиня Афіна наказала Ахіллові схаменутися і дочекатися іншої миті для помсти, що Ахілл і зробив: зачинившись у своєму наметі, оплакуючи кохану. Не боячись грізної фігури героя, троянці почали раз у раз здобувати перемогу над греками. Щоб врятувати ситуацію,Агамемнон неодноразово переконував Ахілла вийти на поле бою, але все було марно. Через це , цей уславлений герой відходить на другий план , що дає змогу іншим воякам показувати свою силу та хоробрість(Одіссей, Аякс, Агамемнон). Вмовляннями друга, Ахілл віддав своє бойове спорядження і зброю , і Патрокл вийшов на поле бою, спочатку злякавши троянців, але потім він пізнав поразку від троянського героя Гектора. Забувши про всі образи, розлючений Ахілл вийшов на бій , відчайдушно вбивши Гектора з допомоги богів.  Різким контрастом цих кривавих подій є зворушливе прощання героя з дружиною Андромахою. Засмучений загибеллю свого сина Гектора, Пріам вмовляє Ахілла віддати тіло сина для поховання за великий викуп. На що, розчулений Ахілл погоджується і встановлює перемир’я для поховання.  Що ж до поеми «Одіссея», то це епічна поема Гомера, що описує поневіряння та повернення на батьківщину героя троянської війни, царя Ітаки Одіссея. Будучи закінченою пізніше «Іліади», «Одіссея» слідує за більш раннім епосом, однак не являється безпосереднім продовженням «Іліади». Дія «Одіссеї» відбувається через десять років після падіння Трої. Одіссей нудиться на острові, насильно утримуваний німфою Каліпсо; у цей час на Ітаці до його дружини Пенелопи сватаються численні женихи, що бенкетують у його будинку і марнують його багатства. За рішенням ради богів Афіна направляється в Ітаку і схиляє юного сина Одіссея Телемаха відправитися в Пілос і Спарту, щоб розпитати про долю батька. У Спарті, радо прийнятий Менелаєм і Оленою, Телемах довідується, що Одіссей знаходиться у полоні у Каліпсо. Женихи, злякані від'їздом Телемаха, влаштовують засідку, щоб погубити його на зворотньому шляху. Боги посилають Гермеса до Каліпсо з наказом відпустити Одіссея, який на плоті пускається по морю. Врятувавшись чудом від бурі, піднятої ворожим йому Посейдоном, Одіссей випливає на берег острова, де живе щасливий народ — феаки, мореплавці з казково швидкохідними кораблями. Цар Алкіной гостинно приймає мандрівника у своєму розкішному палаці і влаштовує в його честь бенкет і ігри, де сліпий співак Демодок оспівує подвиги Одіссея. Феаки відвозять його на батьківщину, і розгніваний Посейдон обертає за це їхній корабель у стрімчак. Одіссей повертається у свій будинок під виглядом жебрака, піддаючись образам з боку наречених і слуг. Лише стара нянька Евриклея впізнає Одіссея по рубцю на нозі. Пенелопа обіцяє свою руку тому, хто, зігнувши лук Одіссея, пропустить стрілу через 12 каблучок. Злиденний прибулець один виконує завдання Пенелопи, після чого вбиває женихів, і страчує слуг, що зрадили його. Пенелопа впізнає нарешті Одіссея, який повідомляє їй відому лише їм двом альковну таємницю. Поема закінчується сценами прибуття душ наречених у пекло, побачення Одіссея з його батьком Лаертом і укладання миру між Одіссеєм та родичами убитих.