4.В.5. Вербальна і невербальна комунікація

Вербальна комунікація – інформація передається через мову, значення і смисл слів, фраз: точність, виразність, доступність, дотримання правил побудови фраз . До невербальної комунікації відносяться: - оптико – кін естетична система знаків ( жести, міміка, пантоміміка, сміх). – пара лінгвістична ( системна вокалізації, тобто якість голосу, його діапазон, тональність) та екстралінгвістична ( покашлювання, плач)Важливим компонентом невербальної комунікації є контакт очей у візуальному спілкуванні та організація простору та часу комунікації.

4в-6Акцентуація характеру - перебільшений розвиток окремих властивостей характеру на шкоду іншим, у результаті чого погіршується взаємодія з оточуючими людьми. Вираженість акцентуації може бути різноманітною - від легкої, помітної лише найближчому оточенню, до крайніх варіантів, коли треба замислюватися, чи немає хвороби - психопатії. Психопатія - хвороблива потворність характеру (при зберіганні інтелекту людини), у результаті різко порушуються взаємовідносини з оточуючими, психопати можуть бути навіть соціально небезпечні для інших людей. Але на відміну від психопатії акцентуації характеру виявляються не постійно, з роками можуть суттєво згладитися, наблизитися до норми. Леонград виділяє 12 типів акцентуації, кожний з яких зумовлює вибіркову стійкість людини до однієї життєвої негоди при підвищеній чутливості до інших, до частих однотипних конфліктів, до певних нервових зривів. У сприятливих умовах, коли не потрапляють під удар слабкі ланки особистості, така людина може стати незвичайною; наприклад, акцентуація характеру за так званим екзальтованим типом може сприяти розквіту таланту артиста, художника.

4в 7.Мотива́ція - (від lat. «movere») — спонукання до дії; динамічний процес фізіологічного та психологічного плану, керуючий поведінкою людини, який визначає його спрямованість, організованість, активність і стійкість; здатність людини діяльно задовольняти свої потреби. В управлінні мотива́ція — це процес стимулювання працівників до здійснення ефективної діяльності, спрямованої на досягнення цілей підприємства. Мотивація необхідна для ефективного виконання прийнятих рішень і запланованих завдань. Мотивація – це те, що знаходиться в людини “всередині”. Якщо людина мотивована, її задоволення від роботи обов’язково призведе до гарного результату Мотивація — це найважливіший фактор підвищення ефективності діяльності усієї організації, адже процес діяльності організації можна добре спланувати і організувати, але якщо працівники цієї організації не відповідально ставляться до своїх обов'язків і не зацікавлені особисто у розв'язанні проблем і задач, що постали перед організацією, то результати контролю і підбиття підсумків не будуть втішними.

В-5

1.БІОПСИХІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ. Одним із елементів структури психіки є психічні властивості, які виникають на грунті психічних процесів, - це типові для конкретної людини, стійкі особливості її психіки( спрямованість, темперамент, характер, здібності, ідеали, потреби, мотиви). Психіка людини може сформуватися та успішно виконувати свої функції лише за певних біологічних умов (темп. тіла, обмін речовин, наявність мозку). Особливе значення для психічної діяльності також мають: вік, стать, конституція людини, рівень гормональної активності, особливості мозку, асиметрія великих півкуль, задатки, органічні потреби тощо. Отже, біопсихічні властивості людини допомагають їй відображати світ та орієнтуватися в ньому.

2. РІЗНОВИДИ ТА РІВНІ ЛЮДСЬКОЇ АКТИВНОСТІ. Існують такі види активності як: ділова, творча, економічна, трудова, пізнавальна, екологічна, суспільна, політична, виробнича.

Активна взаємодія з навколишньою дійсністю є запорукою розвитку особистості. Ця активність особливо помітна під час дослідження рівнів її розвитку. Наш сучасник, латиський філософ Август Мілтс виділяє такі рівні розвитку особистості: 1. Рівень зникнення особистості. Моралі на цьому рівні або зовсім немає, або вона є маскою, декорацією. більшість населення є всього-навсього об'єктами управління. 2. Рівень “текстуальної”, однозначної людини догматичного складу, яка за текстом не здатна бачити підтексту. 3. Рівень здорового глузду. На цьому рівні особистість здатна сприймати підтекст, символіку, різноманітність життя, але вороже ставиться до поглядів, що суперечать загальноприйнятим істинам 4. Рівень обдарованих, талановитих людей з високим творчим потенціалом, з нестандартним мисленням. 5. Рівень геніїв. їхня діяльність пов'язана з особливими обдарованнями, особистою відвагою. Вони становлять незначний відсоток населення.