2В.6. Методи діагностики темпераменту.

1. Групова робота (у малих групах) за формулюванням типових запитів, що вимагають діагностики психодинамічних властивостей. Приклади профілактичних, прогностичних, корекційних завдань з різних областей. 2. Аналіз необхідної точності аналізу: експериментальні (теппінг тест) та психофізіологічні методи діагностики властивостей нервової системи, опитувальники на вираженість властивостей нервової системи і типу ВНД (Я. Стреляу), опитувальники на вираженість психодинамічних властивостей і типи темпераменту, що виявляються у різних сферах життєдіяльності (ОФДСІ Русалова ), опитувальники на риси особистості і типи темпераменту + характеру (EPI, EPQ Айзенка) 3. Практична робота: вибір одного із запитів; проходження 4 методів діагностики темпераменту; обмін даними за допомогою електронної таблиці (27 горуппа) або електронної таблиці (26 група); постановка психологічного діагнозу за даними методик, написання звіту в залежності від запиту. 4. Звіт з діагностики темпераменту (домаш. раб.): Резюме (1 стр - дані про замовника, клієнта (код), діагноста (ПІБ), коротке формулювання запиту, формулювання психодіагностичної гіпотези, короткий ілюстрований графіками психологічний діагноз, рекомендації залежно від запиту) + детальне обгрунтування (3-4 стор): вибір методів діагностика темпераменту, таблиці даних за методиками, графіки (теппінг-тест: залежність кількості точок від часу, Стреляу: граф поєднання властивостей НС в тип ВНД по Павлову, Русалов: 4 графіка загальна активність x емоційність за сферами і загальна, Айзенк - коло Айзенка: екстраверсія x нейротизм), діагноз та рекомендації у відповідь на запит (детально). 5. Аналіз звітів і зворотній зв'язок.

2В.7 Особистість як психологічне поняття

Особистість – це соціалізований індивід, це соціальна якість людини, її сутність не в унікальності, а в соціальності. Людина народжується індивідом, а особистістю стає в процесі соціалізації. Вона залежить від середовища, в якій існує людина, соціально-економічної формації, культури, тобто від соціальних характеристик оточення. Людина як особистість розглядається з точки зору суспільних функцій, ролей та місця, яке займає людина в суспільній структурі.При вивченні особистості акцент робиться на конкретно-історичні особливості психологічних якостей та внутрішньої структури особистості як суб’єкта відносин, на процес становлення людини як особистості (соціалізація).

Становлення людини як особистості відбувається в трьох сферах: Діяльність,спілкування, самосвідомість.Структура особистості включає:групи психічних процесів (пізнавальні, вольові, емоційні, регулятивні, комунікативні),блоки властивостей особистості мотиваційну сферу особистості (джерело спонукальних сил поведінки),психічні станиПсихічні процеси утворюють три основні підсистеми:когнітивну, яка узагальнюється в інтелекті керівника;регулятивну, з таким провідним процесом організації діяльності як прийняття рішення;комунікативну, з управлінською рефлексією.Індивід стає особистістю завдяки функціональної єдності трьох основних блоків психологічних елементів. Та залишається особистістю, доки зберігається ця єдність.Біологічні, біосоціальні та соціальні якості поєднуються в характері, здібностях та спрямованості особистості.

3в.1.

Психоло́гія— наука, що вивчає психічні явища (мислення, почуття, волю) та поведінку людини, пояснення якій знаходимо в цих явищах.Метод-це сукупність прийомів або операцій, які націлені на вирішення конкретної задачі.Основні пізнавальні методи психології:спостереження і самоспостереження,експеримент,психодіагностичні методи

Методи активного психологічного впливу:психологічна консультація,Психологічна корекція,психологічний тренінг,психотерапія та реабілітація.Структура:Біхевіоризм (Д. Уотсон, Е. Толмен,Б.Скінер) предметом психологічного дослідження вважає поведінку людини, яка повністю залежить від зовнішніх стимулів. Генетична психологія була представлена французькими вченими Л.Леві-Брюль,М.Гальбвахс,Ж.ПіажеПсихічний розвиток(Ж.Піаже)розумівся як процес витіснення примітивних форм біологічно обумовленої психіки психікою соціалізованою. Предметом вивчення був інтелект дитини. Ж. Піаже запропонував концепцію стадіального розвитку пізнавальної сфери.Психоаналіз (З. Фрейд,К. Хорні, К. Юнг, Е. Еріксон). Предмет дослідження — людські потреби, потяги, бажання, мотиви, емоції та статево-рольова поведінка. Засновник цього напрямку З. Фрейд розглядав психіку людини як багаторівневу, глибинним рівнем якої є несвідоме. Він вважав, що психічне життя людини повністю визначається несвідомим.Гештальтпсихологія(В.Келер,К.Левін).Представники.цього.напрямку.висунули програму вивчення психіки як цілісної внутрішньої структури-гештальта. Це первинна індивідуальна властивість психіки, що перебуває у відповідності з фізіологічними процесами мозку та зовнішнім світом.Когнітивна психологія(У.Найссер).Предмет дослідження-внутрішня організація психічних процесів:сприйняття,пам’яті,уваги, мислення.Представники цього напрямку часто вдаються до аналогії між обробкою інформації комп’ютерами та людиною.Вони наголошують на вирішальній ролі знань (результатів пізнавальної діяльності) у поведінці.Гуманістична психологія (Г. Мюррей, К. Роджерс, А. Франк, А. Маслоу, В. Роменець).Предмет дослідження-здорова творча особистість.Мета такої особистості-самоактуалізація.