- •1В. 1. Індивід та його основні види
- •1В.5. Вчинок як універсальний механізм самовідтворення буття.
- •1В.6. Характеристика процесів пам’яті.
- •2В.1. Сутність мотиваційної сфери особистості.
- •2В.2. Структура свідомості людини.
- •2В.5. Психіка людини як предмет інтересу і наукового вивчення.
- •2В.6. Методи діагностики темпераменту.
- •2В.7 Особистість як психологічне поняття
- •3В.2. Мовна діяльність,інтуїція,фантазія,мислення.
- •3.В. 5.Мотиви класифікація мотивів,які керують поведінкою людини.
- •3.В.6. Класифікація видів сприйняття.
- •4.В.5. Вербальна і невербальна комунікація
- •3.Розкрити сутність психічних і фізіологічних процесів в управлінні поведінкою.
- •15В. 2.Визначити місце характеру у загальній структурі особистості.
- •15В. 3. Охарактеризувати психосоціальні властивості людини.
- •15В. 6.Структура та види спілкування
- •15В. 7. Розвиток особистості у процесі діяльності
- •18В. 2. Історичні аспекти вчення про темперамент
- •18В. 5.Етапи розвитку життя людини
- •18В. 6. Сутність психологічної структури професійної діяльності
- •18В. 7. Властивості сприйняття
3В.2. Мовна діяльність,інтуїція,фантазія,мислення.
Мовна діяльність - це процес використання людиною мови для спілкування. Не всяка діяльність, що використовує мову, є мовна діяльність;так, за допомогою мови можна організовувати запам'ятовування або вирішувати складні розумові питання.Можна сказати що мова - засіб або знаряддя спілкування, а мовна діяльність (мовна дія) - сам процес спілкування. Мовна діяльність і лежача в її основі система словесних знаків - мова - вивчається не лише психологією, але і іншими науками. Найважливішою з них є лінгвістика (мовознавство), що вивчає мову як абстрактну систему безвідносно до його функцій в мовній діяльності. Займаючись вивченням мови, психологія з'ясовує особливості використання мови в різних умовах, в різних проблемних ситуаціях, роль мови в програмуванні людської поведінки, дороги формування у дитяти процесу спілкування і т. п., Мовна діяльність організована в принципі так само, як і інші види діяльності. У ній є фаза попереднього орієнтування, фаза планерування, фаза здійснення і фаза контролю. Мовна діяльність багато в чому схожа з мыслительной, лише характер завдання, що вирішується суб'єктом, тут інший - вона не пізнавальна, а комунікативна.Мислення — це особлива ідеальна діяльність людини, яка виникає, формується, розвивається в суспільстві, коли людина перебуває у певному соціокультурному середовищі і вступає в багатогранні відносини з природним і соціальним світом, що її оточує.Мислення — це процес опосередкованого і узагальненого відображення у мозку людини предметів об'єктивної дійсності в їхніх істотних властивостях, зв'язках та відношеннях.
Фантазія (лат. Phantasia від грец. φαντασια — уява)уява; створення нових образів на основі колись сприйнятого. В цьому сенсі фантазія - це компонент творчої діяльності.
мрія, продукт уяви; ситуація, що представляється індивідуалом або групою, не відповідна реальності, але висловлює їх бажання.Інтуіція-здатність швидко знаходити вірне рішення
задачі і орінтув.в складних життєвих ситуацій,а також передбачити хід подій.
3.4.Психічні стани-своєрідні тимчасові вияви психіки залежно від об’єктивних умов(стан радощі або горя,сну-неспання,бадьорість-втома Розрізняють стан розумової діяльності, стан настрою, стан мобілізації або розслаблення волі, стан поведінки і дій людини, наприклад, спокій, роздратування, тривога, радість тощо. стани емоційні - настрої, афекти, тривога тощо; стани вольові - рішучість, розгубленість тощо;стани пізнавальні.зосередженість,замисленість.тощо.Психічні.процесидіяльн.психічн.відображ.(пізнавальні:відчуття,сприйняття,пам'ять,мислення,мова,уява,увага.емоційно-вольові-емоції,воля,почуття,настрій).Психічні стани-своєрідні тимчасові вияви психіки залежно від об’єктивних умов(стан радощі або горя,сну-неспання,бадьорість-втома).Психічні власт.-типові для конкретної людини,стійкі особлив.її психіки(спрямованість,темперамент.характер,ідеали,потреби.мотиви)