- •Поняття, предмет і система конституційного права України як галузі права.
- •2. Метод конституційно-правового регулювання.
- •3. Конституційно-правові відносини: поняття, особливості, види.
- •4.Конституційно-правові норми: поняття, особливості, види.
- •5.Суб’єкти конституційно-правових відносин.
- •6 .Об’єкти конституційно-правових відносин.
- •7. Джерела конституційного права України як галузі права.
- •8. Конституційне право України як наука та навчальна дисципліна.
- •9. Поняття Конституції як Основного Закону суспільства і держави
- •10. Юридичні властивості конституцій.
- •11. Класифікація конституцій
- •12. Функції конституцій
- •13. Загальна характеристика чинної Конституції України
- •14. Порядок прийняття Конституції України, внесення до неї змін і доповнень
- •15. Конституційна реформа в Україні на сучасному етапі.
- •16. Поняття конституційного ладу та його співвідношення із суспільним ладом
- •17. Поняття та ознаки засад конституційного ладу України
- •18. Система принципів, що складають засади конституційного ладу України
- •19. Конституційні принципи народного та державного суверенітету, їх зміст та співвідношення
- •20. Україна як демократична, правова, соціальна держава.
- •21. Конституційний принцип поділу влади: його зміст та реалізація в Україні.
- •22. Конституційний принцип найвищої соціальної цінності людини: його зміст та значення для розбудови України як правової, демократичної держави.
- •Конституційний принцип політичного, економічного та ідеологічного плюралізму в Україні.
- •Конституційні принципи верховенства права і законності: поняття і співвідношення між ними.
- •Конституційно-правове регулювання державних символів України.
- •Конституційно-правова відповідальність: поняття, особливості, види.
- •Поняття і принципи громадянства в Україні. Категорії осіб, які є громадянами України.
- •Набуття громадянства України
- •Припинення громадянства України
- •30 . Органи, які беруть участь у вирішенні питань громадянства та їх компетенція.
- •31. Поняття засад правового статусу особи та його елементи.
- •32. Конституційні принципи правового статусу особи в Україні.
- •33. Поняття і найважливіші властивості основних прав і свобод громадян України. Їх класифікація.
- •34.Громадянські (особисті) права громадян України: поняття та види.
- •35.Політичні права громадян України: поняття та види.
- •36.Економічні й соціальні права громадян України: поняття та види.
- •37. Культурні й екологічні права громадян України: поняття та види.
- •38.Гарантії реалізації основних прав і свобод громадян України: поняття і види.
- •Конституційні обов’язки громадян України: поняття, ознаки, види.
- •Конституційно-правовий статус національних меншин в Україні.
- •Основи правового статусу іноземців та осіб без громадянства в Україні.
- •Конституційні права, свободи та обов’язки іноземців та осіб без громадянства в Україні.
- •Конституційно-правовий статус біженців в Україні.
- •Об’єднання громадян в Україні: поняття, ознаки, види, принципи діяльності.
- •Порядок утворення і припинення діяльності об’єднань громадян.
- •Права та обов’язки зареєстрованих об’єднань громадян в Україні.
- •Конституційно-правова відповідальність об’єднань громадян в Україні.
- •48.Конституційно-правовий статус політичних партій в Україні.
- •49.Конституційно-правовий статус громадських організацій в Україні.
- •50.Конституційно-правовий статус релігійних організацій в Україні.
- •51.Поняття і види інформації та інформаційної діяльності.
- •52.Основи правового статусу друкованих засобів масової інформації в Україні.
- •53.Основи правового статусу аудіовізуальних засобів масової інформації в Україні.
- •54.Поняття, види і предмет референдумів в Україні.
- •55.Порядок підготовки, проведення референдуму, а також визначення його результатів.
- •56.Виборче законодавство та виборчі системи в Україні.
- •57. Конституційні принципи виборчого права в Україні.
- •58. Загальна характеристика виборчого процесу в Україні
- •59. Конституційно-правовий статус виборчих комісій в Україні.
- •60. Порядок виборів народних депутатів України
- •61. Порядок виборів Президента України.
- •62. Порядок виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
- •63. Порядок виборів депутатів місцевих рад
- •64. Порядок виборів сільських, селищних, міських голів.
- •65. Конституційна форма правління в Україні.
- •Конституційно-правовий статус Верховної Ради України.
- •Функції та компетенція Верховної Ради України.
- •Конституційно-правовий статус комітетів Верховної Ради України.
- •Конституційно-правовий статус депутатських груп і фракцій у Верховній Раді України.
- •Порядок роботи Верховної Ради України, його нормативне регулювання.
- •Загальна характеристика конституційно-правового статусу народних депутатів України.
- •Права та обов’язки народних депутатів України.
- •Гарантії діяльності народних депутатів України.
- •Конституційно-правовий статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
- •75.Функції та компетенція Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
- •76.Конституційно-правовий статус Президента України.
- •77.Функції та компетенція Президента України.
- •78.Підстави дострокового припинення повноважень Президента України.
- •79.Конституційно-правовий статус Кабінету Міністрів України.
- •80.Склад, структура та порядок формування Кабінету Міністрів України.
- •81.Функції та компетенція Кабінету Міністрів України.
- •82.Конституційно-правовий статус центральних органів виконавчої влади.
- •83.Конституційно-правовий статус місцевих державних адміністрацій.
- •Конституційно-правовий статус органів судової влади в Україні.
- •Конституційні принципи судочинства в Україні.
- •Конституційно-правовий статус суддів в Україні.
- •Конституційний Суд України: склад, порядок формування, структура.
- •Функції та компетенція Конституційного Суду України.
- •Конституційно-правовий статус суддів Конституційного Суду України.
- •Органи внутрішніх справ у конституційній системі органів державної влади України.
- •Конституційна форма державного устрою України.
- •Конституційні принципи та система адміністративно-територіального устрою України.
- •Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим у складі України.
- •Конституційно-правовий статус Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
- •Поняття і система місцевого самоврядування в Україні.
- •Конституційно-правовий статус місцевих рад.
- •Конституційно-правовий статус депутатів місцевих рад.
- •Конституційно-правовий статус сільських, селищних, міських голів.
- •Конституційно-правовий статус виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
10. Юридичні властивості конституцій.
1. Конституція є актом найвищої юридичної сили (верховний акт). На її основі мають прийматися закони та інші нормативно-правові акти, а також укладатися та ратифікуватися міжнародні договори.
2. Конституція становить базу для поточного законодавства і формування правової системи держави. Поточне законодавство розвиває положення конституції. Як юридична база законодавства конституція - серцевина всього правового простору країни, виток формування її правової системи, орієнтир її вдоско-
налення. її верховенство в національній правовій системі полягає у визначенні взаємозв'язку і узгодженості напрямків розвитку правової культури, юридичної практики й інших ланок правової системи, стимулюванні гармонізації галузей права і систематизації законодавства.
3. Конституція містить норми прямої дії, які відповідають основним стандартам сучасного міжнародного права і не потребують будь-яких додаткових законів і постанов для 'їх застосування. Пряма дія конституції властива не лише Конституції України, але й Конституції Автономної Республіки Крим (ухвалена в 1998 p., набрала чинності в 1999 p.), норми якої є нормами прямої дії в межах її території. Пряма дія Конституції служить гарантом охорони і захисту прав і свобод людини і громадянина.
Так, Конституція України гарантує громадянам право звертатися до судових органів країни для захисту своїх інтересів (ст. 8), а також до відповідних міжнародних організацій. Для реалізації ст. 55 Конституції України, яка гарантує право на оскарження в суді дій будь-яких посадових і службових осіб без обмежень, не потрібно звертатися до спеціального закону.
4. Конституційні норми мають вищий ступінь нормативної концентрації та ціннісної орієнтації, ніж суміщена дія конституційних і поточних норм. Конституційні норми не розчиняються в комплексі останніх, а мають визначальне значення в нормативній регламентації суспільних відносин.
5. Конституція має особливу процедуру ухвалення і зміни. Для Конституції України вона визначена в розділі XVIII (2/3 кваліфікованої більшості).
6. Конституція має складний дворівневий механізм власної реалізації: а) рівень реалізації конституції в цілому; б) рівень реалізації її конкретних норм.
Суворе і точне дотримання конституції — найвища норма поведінки всіх громадян, громадських об'єднань, комерційних організацій, державних органів і посадових осіб.
Саме конституція, конституційні норми, а також зміни та доповнення, що вносяться до них, складають теоретичну конституцію країни (наказує те, що має бути). Вона може як збігатися, так й розбігатися з фактичною конституцією або конституцією у матеріальному сенсі (те, як є насправді).
11. Класифікація конституцій
Класифікація конституцій, як і будь-яка інша класифікація, має умовний характер, оскільки в світі нема цілком однакових конституцій. При цьому, самі конституції відрізняються не тільки тим, що в них враховано, наприклад, національний досвід державотворення, історичні традиції того чи іншого народу, співвідношення політичних сил на момент її прийняття, але й за рядом інших характерних ознак (так би мовити, загального плану), а саме – способи підготовки і прийняття, дія в часі й просторі, форма, структура, зміст, обсяг, мова конституції і т.д. Все це та ряд інших чинників сьогодні використовують для проведення класифікації (поділу на окремі групи) конституцій. Нижчепропонована класифікація сучасних конституцій, до певної міри, є узагальненням матеріалу викладеного в попередніх лекціях.
За часом свого виникнення (в контексті загального процесу розвитку конституціоналізму) – конституції поділяють на три групи: “старі” (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.), “нові” (1918–1939 рр.) та “новітні” (після 1945 р.). Кожна з цих груп, окрім часу появи, має спільні ознаки у змістовній частині основних законів.
За змістом – конституції можна поділити на три групи: ліберальну, етатистську та ліберально-етатистську, характерні ознаки яких розглядалися вище.
За формою зовнішнього виразу – конституції поділяють на три основні групи: писані, неписані й змішані (комбіновані). Писані конституції, зі свого боку, поділяються на: а) писані конституції, які складаються з одного документа; б) писані конституції, які складаються з двох і більше документів. Крім того, писані конституції поділяються на: кодифіковані і некодифіковані.
За порядком появи (виникнення) – конституції поділяються на конституції: прийняті народом, даровані, договірні. Даровані конституції (інша назва октройовані) – це конституції, як правило, підготовлені і введені в дію одноособовим актом. Різновиди дарованих конституцій (за суб’єктами дарування) – монарх, метрополія для колишньої своєї колонії, диктатор, хунта, правляча (єдина) партія та інші.
Прийняті народом конституції – це конституції, які прийняті загальновизнаними демократичними способами з широкою участю народу чи його повноправних представників. Ці конституції, за суб’єктами їхнього прийняття, можна ще поділити на конституції: а) прийняті Установчими Зборами, Конституційними Зборами, Конституційною Асамблеєю і т.д.; б) прийняті на референдумі; в) прийняті парламентом. У літературі дану групу конституцій іноді називають “демократичними конституціями”. Така назва видається не зовсім вдалою, оскільки демократичний порядок прийняття чи затвердження конституції ще не є стовідсотковою гарантією її демократичного характеру.
Договірна конституція – це Основний Закон, прийнятий шляхом укладання відповідної угоди між різними суб'єктами державно-правового (конституційного) процесу. Можливими варіантами суб’єктів такого договору є: 1) територіальні утворення; 2) органи установчої влади; 3) монарх; 4) органи державної влади. Договірні конституції – явище значно рідкісніше від двох попередніх груп (октройованих і конституцій прийнятих народом). Конституційно-правова практика подає декілька яскравих прикладів останнього.
Договірний характер конституції формально було закладено і в природу першого Основного Закону (Конституції) СРСР 1924 р. Безперечно, договірний характер мали “Правовий уклад і Конституції відносно прав і вольностей Війська Запорізького /.../” (1710 р.) та Конституційний Договір (як “мала” Конституція) між Президентом України та Верховною Радою України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України від 18 травня 1995 року.
За порядком внесення змін і доповнень – конституції поділяються на конституції гнучкі та жорсткі. Гнучкою конституцією називають ті основні закони, внесення змін і доповнень до яких проводиться у порядку, встановленому як і для будь-якого іншого (звичайного) закону. Жорстка конституція – це конституція, внесення змін і доповнень до якої має ускладнений порядок в порівнянні зі звичайними законами.
За часом дії – конституції поділяються на конституції тимчасові та постійні. Постійна конституція – це Основний Закон, який прийнято (затверджено, даровано) на невизначений термін. Конституції, які приймаються на певний термін чи до настання певної події, називають тимчасовими.
За рівнем деталізації конституційних положень (за обсягом) – конституції можна поділити на: прості (конституції, які просто перераховують ті чи інші явища, права, повноваження), звичайні і розгорнуті (які подають детальну характеристику статусу конституційних органів, прав, свобод, явищ і т.д.).
За характеристикою форми державного устрою країни – конституції можна поділити на: конституції федеративні (федеральні); конституції суб'єктів федерації; конституції унітарних держав.