- •Поняття, предмет і система конституційного права України як галузі права.
- •2. Метод конституційно-правового регулювання.
- •3. Конституційно-правові відносини: поняття, особливості, види.
- •4.Конституційно-правові норми: поняття, особливості, види.
- •5.Суб’єкти конституційно-правових відносин.
- •6 .Об’єкти конституційно-правових відносин.
- •7. Джерела конституційного права України як галузі права.
- •8. Конституційне право України як наука та навчальна дисципліна.
- •9. Поняття Конституції як Основного Закону суспільства і держави
- •10. Юридичні властивості конституцій.
- •11. Класифікація конституцій
- •12. Функції конституцій
- •13. Загальна характеристика чинної Конституції України
- •14. Порядок прийняття Конституції України, внесення до неї змін і доповнень
- •15. Конституційна реформа в Україні на сучасному етапі.
- •16. Поняття конституційного ладу та його співвідношення із суспільним ладом
- •17. Поняття та ознаки засад конституційного ладу України
- •18. Система принципів, що складають засади конституційного ладу України
- •19. Конституційні принципи народного та державного суверенітету, їх зміст та співвідношення
- •20. Україна як демократична, правова, соціальна держава.
- •21. Конституційний принцип поділу влади: його зміст та реалізація в Україні.
- •22. Конституційний принцип найвищої соціальної цінності людини: його зміст та значення для розбудови України як правової, демократичної держави.
- •Конституційний принцип політичного, економічного та ідеологічного плюралізму в Україні.
- •Конституційні принципи верховенства права і законності: поняття і співвідношення між ними.
- •Конституційно-правове регулювання державних символів України.
- •Конституційно-правова відповідальність: поняття, особливості, види.
- •Поняття і принципи громадянства в Україні. Категорії осіб, які є громадянами України.
- •Набуття громадянства України
- •Припинення громадянства України
- •30 . Органи, які беруть участь у вирішенні питань громадянства та їх компетенція.
- •31. Поняття засад правового статусу особи та його елементи.
- •32. Конституційні принципи правового статусу особи в Україні.
- •33. Поняття і найважливіші властивості основних прав і свобод громадян України. Їх класифікація.
- •34.Громадянські (особисті) права громадян України: поняття та види.
- •35.Політичні права громадян України: поняття та види.
- •36.Економічні й соціальні права громадян України: поняття та види.
- •37. Культурні й екологічні права громадян України: поняття та види.
- •38.Гарантії реалізації основних прав і свобод громадян України: поняття і види.
- •Конституційні обов’язки громадян України: поняття, ознаки, види.
- •Конституційно-правовий статус національних меншин в Україні.
- •Основи правового статусу іноземців та осіб без громадянства в Україні.
- •Конституційні права, свободи та обов’язки іноземців та осіб без громадянства в Україні.
- •Конституційно-правовий статус біженців в Україні.
- •Об’єднання громадян в Україні: поняття, ознаки, види, принципи діяльності.
- •Порядок утворення і припинення діяльності об’єднань громадян.
- •Права та обов’язки зареєстрованих об’єднань громадян в Україні.
- •Конституційно-правова відповідальність об’єднань громадян в Україні.
- •48.Конституційно-правовий статус політичних партій в Україні.
- •49.Конституційно-правовий статус громадських організацій в Україні.
- •50.Конституційно-правовий статус релігійних організацій в Україні.
- •51.Поняття і види інформації та інформаційної діяльності.
- •52.Основи правового статусу друкованих засобів масової інформації в Україні.
- •53.Основи правового статусу аудіовізуальних засобів масової інформації в Україні.
- •54.Поняття, види і предмет референдумів в Україні.
- •55.Порядок підготовки, проведення референдуму, а також визначення його результатів.
- •56.Виборче законодавство та виборчі системи в Україні.
- •57. Конституційні принципи виборчого права в Україні.
- •58. Загальна характеристика виборчого процесу в Україні
- •59. Конституційно-правовий статус виборчих комісій в Україні.
- •60. Порядок виборів народних депутатів України
- •61. Порядок виборів Президента України.
- •62. Порядок виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
- •63. Порядок виборів депутатів місцевих рад
- •64. Порядок виборів сільських, селищних, міських голів.
- •65. Конституційна форма правління в Україні.
- •Конституційно-правовий статус Верховної Ради України.
- •Функції та компетенція Верховної Ради України.
- •Конституційно-правовий статус комітетів Верховної Ради України.
- •Конституційно-правовий статус депутатських груп і фракцій у Верховній Раді України.
- •Порядок роботи Верховної Ради України, його нормативне регулювання.
- •Загальна характеристика конституційно-правового статусу народних депутатів України.
- •Права та обов’язки народних депутатів України.
- •Гарантії діяльності народних депутатів України.
- •Конституційно-правовий статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
- •75.Функції та компетенція Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
- •76.Конституційно-правовий статус Президента України.
- •77.Функції та компетенція Президента України.
- •78.Підстави дострокового припинення повноважень Президента України.
- •79.Конституційно-правовий статус Кабінету Міністрів України.
- •80.Склад, структура та порядок формування Кабінету Міністрів України.
- •81.Функції та компетенція Кабінету Міністрів України.
- •82.Конституційно-правовий статус центральних органів виконавчої влади.
- •83.Конституційно-правовий статус місцевих державних адміністрацій.
- •Конституційно-правовий статус органів судової влади в Україні.
- •Конституційні принципи судочинства в Україні.
- •Конституційно-правовий статус суддів в Україні.
- •Конституційний Суд України: склад, порядок формування, структура.
- •Функції та компетенція Конституційного Суду України.
- •Конституційно-правовий статус суддів Конституційного Суду України.
- •Органи внутрішніх справ у конституційній системі органів державної влади України.
- •Конституційна форма державного устрою України.
- •Конституційні принципи та система адміністративно-територіального устрою України.
- •Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим у складі України.
- •Конституційно-правовий статус Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
- •Поняття і система місцевого самоврядування в Україні.
- •Конституційно-правовий статус місцевих рад.
- •Конституційно-правовий статус депутатів місцевих рад.
- •Конституційно-правовий статус сільських, селищних, міських голів.
- •Конституційно-правовий статус виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
82.Конституційно-правовий статус центральних органів виконавчої влади.
Друге після Кабінету Міністрів місце у виконавчій вертикалі влади посідають центральні органи виконавчої влади. Головною ланкою системи органів центральної виконавчої влади є міністерства. Вони створюються для організації державного управління в найважливіших сферах соціально-економічного й політичного життя і є здебільшого органами галузевого управління. Значення міністерств підкреслюється тим, до їхні керівники (міністри) входять до складу Кабінету Міністрів України (ст. 114 Конституції).
Державні комітети – центральні органи виконавчої влади, що здійснюють переважно міжгалузеве управління. Відомства (агентства, бюро, управління, комісії) реалізують функції управління в тих сферах, які не охоплюються міністерствами та комітетами.
Конституцією передбачений такий порядок утворення центральних органів виконавчої влади. Прем’єр-міністр України входить із поданням до Президента України про утворення, реорганізацію та ліквідацію міїїістерств, інших центральних органів виконавчої влади, в межах коштів, передбачених Державним бюджетом України на утримання цих органів. Президент України відповідно до ст. 106 Конституції призначає керівників міністерств, інших центральних органів виконавчої влади. Він може припинити їхні повноваження на цих посадах.
Функції центральних органів виконавчої влади України визначаються Указом Президента України «Про загальне положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади» 1996 р. Завдання та функції конкретних міністерств та інших органів державної виконавчої влади встановлюються положеннями про згадані органи, які затверджуються Президентом. У цих положеннях передбачається відповідальність керівників центральних органів державної виконавчої влади перед Президентом за результати своєї діяльності.
Компетенція міністерств, комітетів та відомств реалізується через видання ними наказів, інструкцій та інших нормативно-правових актів.
83.Конституційно-правовий статус місцевих державних адміністрацій.
Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють обласні та районні, Київська та Севастопольська місцеві державні адміністрації (ст. 118 Конституції України). Місцеві державні адміністрації – це державні органи виконавчої влади в областях, районах, в районах Автономної Республіки Крим, а також в містах Києві та Севастополі, які наділені правом представляти інтереси держави і приймати від її імені розпорядження, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Вони діють за принципом субординації, відповідальності перед Президентом України, Кабінетом Міністрів України, підзвітності та підконтрольності органам виконавчої влади вищого рівня, а також районним і обласним радам у межах, передбачених законами “Про місцеві державні адміністрації” і “Про місцеве самоврядування в Україні”. Місцева державна адміністрація є місцевим органом в системі органів виконавчої влади на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Вона виконує повноваження державної влади та делеговані їй відповідними радами виконавчі функції через створювані управління, відділи та інші структурні підрозділи та діє під керівництвом голови місцевої державної адміністрації.
Саме місцеві державні адміністрації реалізують принцип поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, покладений в основу побудови територіального устрою України (ст. 132 Конституції України).
Отже, можна зробити висновок, що управління місцевими справами здійснюється через органи державної адміністрації на місцях, які виступають у якості периферійної ланки виконавчого апарату, призначаються з центру та формуються за участю представницьких органів, що обираються населенням відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Такий підхід у повній мірі відповідає змісту управління місцевими справами, якого додержується більшість країн сучасного світу.
Під місцевим управлінням, звичайно, розуміють органи, які призначаються з центру і представляють на місцях державну адміністрацію, а під місцевим самоврядуванням – місцеві представницькі органи.
Уявляється правильним не протиставляти місцеве самоврядування місцевому управлінню, а розглядати їх у контексті відношення частина – ціле. Місцеве управління – складний і гнучкий механізм. Він може включати в себе як державну адміністрацію на місцях, так і місцеві представницькі органи – ради (органи самоврядування).