Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
питання КПУ.doc
Скачиваний:
25
Добавлен:
10.12.2018
Размер:
800.26 Кб
Скачать

34.Громадянські (особисті) права громадян України: поняття та види.

Основні права і свободи людини і громадянина - це закріплені в Конституції України невід 'ємні права і свободи людини і громадянина, що належать 'їм від народження чи завдяки наявності у них громадянства України, гарантуються Українською державою і становлять ядро правового статусу особи в Україні.

Громадянські права, які називаються також особистими, захищають саме існування людини - фізичне, психічне і пра­вове, - а також її особисту свободу. До них належать, зокрема, такі права:

- право на відсутність дискримінації за кольором шкіри, національністю, релігійною належністю (ст. 2 Декларації);

- право на життя (ст. 3);

- рабство і работоргівля забороняються в усіх видах (ст. 4). Вважається, що на початку 80-х років у світі існувало 250 000 рабів;

- право на фізичну і психічну цілісність (заборона катувань) (ст. 5);

- право на рівність перед законом (ст. 7);

- право на суд (ст. 8);

- право не зазнавати безпідставного арешту (ст. 9); Певного роз'яснення потребує термін "безпідставний".

Іноді він розшифровується так: людина може бути заарешто­вана, затримана чи вигнана лише відповідно до законодавства. Однак таке тлумачення є неадекватним, оскільки закони часто допускають широкі можливості для арештів, а судочинство інколи саме є зловживанням владою. Заарештований безпід­ставно, але згідно з законом, затриманий може стати об'єктом неправомірних дій і катувань. Тому експерти вважають, що правильним тлумаченням терміна є: "ніхто не може бути заарештований, затриманий або вигнаний із чиєїсь злої волі або з випадкових причин у тих випадках, коли немає доказів того, що він чи вона порушили закон";

Громадянські права, які називаються також особистими, захищають саме існування людини - фізичне, психічне і пра­вове, - а також її особисту свободу. До них належать, зокрема, такі права:

- право на відсутність дискримінації за кольором шкіри, національністю, релігійною належністю ;

- право на життя (ст. 3);

- рабство і работоргівля забороняються в усіх видах (ст. 4).

- право на фізичну і психічну цілісність (заборона катувань) (ст. 5);

- право на рівність перед законом (ст. 7);

- право на суд (ст. 8);

- право не зазнавати безпідставного арешту (ст. 9); Певного роз'яснення потребує термін "безпідставний".

Іноді він розшифровується так: людина може бути заарешто­вана, затримана чи вигнана лише відповідно до законодавства. Однак таке тлумачення є неадекватним, оскільки закони часто допускають широкі можливості для арештів, а судочинство інколи саме є зловживанням владою. Заарештований безпід­ставно, але згідно з законом, затриманий може стати об'єктом неправомірних дій і катувань. Тому експерти вважають, що правильним тлумаченням терміна є: "ніхто не може бути заарештований, затриманий або вигнаний із чиєїсь злої волі або з випадкових причин у тих випадках, коли немає доказів того, що він чи вона порушили закон";

35.Політичні права громадян України: поняття та види.

Політичні права і свободи пов'язані з участю в суспільно-політичному житті, з формуванням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. їхньою важливою особливістю є те, що вони адресовані лише громадянам України. Реалізуючи політичні права, громадяни України, асоційовані як Український народ -носій суверенітету і єдине джерело влади в Україні, беруть участь у здійсненні влади. Конституція України передбачає такі політичні права і свободи: право на свободу думки і свободу слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань та право вільно збирати, зберігати, використовувати і поіиирювати інформацію (ст. 34); право на свободу об 'єднання у політичні партії та громадські організації, на участь у професійних спілках (ст. 36); право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, право обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування - виборче право (ст. 38); право рівного доступу до державної служби, а також: служби в органах місцевого самоврядування (ст. 38); право на свободу зборів, мітингів, походів і демонстрацій (ст. 39); право петицій, тобто право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів (ст. 40).

Право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації.

Об'єднання громадян - це добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Об'єднання громадян незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) визнаються політичною партією або громадською організацією. Зокрема, політичною партією є об'єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного роз-витку, які головною метою мають участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади, місцево-го самоврядування і представництво в їх складі. Членами політичних партій можуть бути лише громадяни Ук-раїни. Громадською організацією є об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об'єднують громадян, по-в'язаних спільними інтересами за родом професійної ді-яльності. Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян чи обмежений у правах за належність або неналежність до політичних партій чи громадських організацій. Конституція гарантує добро-вільність вступу в об'єднання і перебування в ньому, виключає будь-який примус. Усі об'єднання громадян рівні перед законом.

Право брати участь в управлінні державними справами, всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраним. Це право означає гарантовану громадянам України можливість як безпосередньо, так і через своїх пред-ставників здійснювати всю повноту влади. Дане право розвиває закріплене у ст. 5 Конституції України поло-ження про народовладдя, яке має узагальнений, декла-ративний характер. А конкретно встановлюється право громадян на участь у проведенні референдумів і вільних виборів та бути обраними в органи державної влади, органи місцевого самоврядування, право доступу до дер-жавної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.

Право доступу до державної служби означає, що громадянам України має бути забезпечена реальна можливість займати за виборами, конкурсом, або призначенням посади в державних органах та Їх апараті і здійснювати відповідні державні функції. Право на державну службу мають громадяни України .

Право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи й демонстрації.

Це право призначене для забезпечення політичної свободи думок, переконань та висловлювань в Україні. Обмеження щодо реалізації даного права може вста-новлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, задля охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.

Закріплене у ст. 40 Конституції України право на звернення є важливим засобом здійснення й захисту інших прав та свобод, громадян, зміцнення зв'язків на-селення з державним апаратом, участі громадян в управ-лінні державними справами. Звернення громадян у дер-жавні органи і органи місцевого самоврядування сприяє посиленню контролю народу за їх діяльністю, боротьбі з тяганиною та бюрократизмом.

Праву громадян на особисте звернення, направлення індивідуальних чи колективних звернень відповідає обов'язок органів та посадових осіб, яким вони направлені, уважно, в установленому порядку та у встановлені строки розглянути їх і прийняти щодо них законні й обґрунтовані рішення.

Право на інформацію. Право на вільне вираження своїх поглядів охоплює право кожного вільно збирати, зберігати, використо-вувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Усі ці засоби вважаються законними, якщо при їх використанні виконуються встановлені законодавством правила, які існують, наприклад, для засобів масової інформації, для проведення мітингів, демонстрацій, походів, пікетування тощо. Політичні права і свободи, як і особисті, інколи називають негативними, маючи на увазі те, що держава не зобов'язана вживати якихось позитивних дій для їх забезпечення, а повинна утриматися від зазіхань на права і свободи, які входять до цих двох груп, тобто вони розглядаються як свобода людини від держави, право людини на невтручання держави.