Поняття та риси юридичної деонтології
Юридична деонтологія – це галузь наукових знань про сутність та соціальне призначення юридичної професії, чинники, які впливають на її стан, а також про сукупність вимог, яким повинні відповідати професійні якості та практична діяльність юристів. Основне призначення юридичної деонтології полягає у виробленні на основі всебічного пізнання юридичної діяльності наукових рекомендацій, спрямованих на забезпечення підготовки кваліфікованих спеціалістів юридичної професії.
Термін «деонтологія» утворений через сполучення двох грецьких слів: «деонтос»(належне) та «логос» (наука), разом «наука про належне». Він був введений у науковий обіг на початку ХІХ століття відомим англійським філософом, соціологом та юристом Ієремією Бентамом у його роботі «Деонтологія або наука про мораль», - першій спеціалізованій науковій праці з деонтологічної проблематики.
Термін відображує природу юридичної деонтології, яка є наукою, що покликана з’ясувати оптимальну(належну) за певних суспільних умов нормативну модель юридичної практики та систему людських і професійних якостей, якими повинні володіти юристи для успішної реалізації їхнього соціального призначення.
Визначення стандартів юридичної освіти, прийняття правових та інших актів, які регламентують професійне призначення, права та обов’язки юристів, проведення періодичних перевірок їхньої професійної придатності(професійних атестацій).
Риси:
Юридична деонтологія є суспільною наукою. Юридична професія являє собою один з різновидів суспільної діяльності, яка спрямована на упорядкування за допомогою права різних форм взаємодії соціальних суб’єктів, найбільш важливих процесів, що відбуваються у соціумі.
Юридична деонтологія – наука юридична, оскільки юридична практика, певні сторони якої вона досліджує, разом з іншими державно-правовими явищами утворює предмет правознавства.
Юридичній деонтології притаманні риси комплексної науки. Вона не обмежується з’ясуванням тільки правових аспектів діяльності юристів, а й приділяє, крім того, значну увагу моральним, політичним, психологічним, естетичним та деяким іншим її характеристикам. Юридична деонтологія використовує знання, накопиченні іншими суспільними науками(філософією, етикою, політологією, загальною та правовою психологією, соціологією, естетикою тощо).
Юридична деонтологія – теоретико-прикладна наука. З’ясування належних якостей учасників юридичної практики та найбільш оптимальних способів її здійснення являє для неї не суто науковий інтерес, а має безпосередньо сприяти реальним перетворенням у змісті та структурі юридичної діяльності, перетворенням, метою яких є подальша гуманізація, усунення недоліків, підвищення результативності зазначеної діяльності.
Юридична деонтологія є наукою антропологічної спрямованості. Відрізняється підвищеною увагою до людського виміру юридичної практики: особистісних якостей її учасників, характеру стосунків між ними, внутрішньої мотивації їхньої поведінки, формами спілкування цих осіб.