4. Інноваційний потенціал під-ва

Виробничо-технічний потенціал – здатність до стабільної виробничої дія-сті в межах обраної стратегії за умови складного і мінливого зовн. середовища.Від виробного-техн. потенціалу залежить розвиток під-ва і його підрозділів. Під-ва з великим виробничочо-техн потенціалом є здебільшого інертнішим до інноваційних змін ніж невеликі фірми.

Інноваційний потенціал організації – рівень готовності організації до реалізації проекту чи програми інноваційних стратегічних змін. ІП залежить від параметрів організаційних структур менеджменту, професійно-кваліфікаційного складу виробничого персоналу і зовнішніх умов господарської дія-сті. Оцінювання інноваційного потенціалу є необхідною скдладовою процесу розроблення стратегії.

Для високого інноваційного потенціалу притаманні такі риси:

1. в організаційні структурі: лінійно-функціональна схема з елементами програмно-цільових організаційних утворень або матричні структури,

2. в технології: гнучкі автоматизовані виробничі модулі пов’язані з гнучкою транспортною системою,

3. виробничі і офісні приміщення: універсального типу наявність резервних площ та можливість змінити компанування цехів і відділів.

4. мобільність персоналу: можливість горизонтальних і вертикальних переміщень.

Готовність організації до змін передбачає детальне оцінювання інноваційного потенціалу з використанням схеми “Ресурсиси – функціїії – проекти”. Цю схему використовують на стадії обґрунтування інноваційного проекту.

Ще одним способом оцінювання інноваційного потенціалу є SWOT аналіз, який дає змогу не просто оцінити здатність організації реалізувати інновації, а й визначити, яким чином впливає на цю здатність інноваційний клімат зовнішнього середовища.

Тема 5. Система управління інноваційними процесами

1. Інноваційна діяльність як об»єкт управління

Управління інноваційною діяльністю охоплює стратегічні і оперативні аспекти. У діяльності кожної фірми на всіх стадіях ЖЦТ поєднується стабільний і інноваційний процес. Вони взаємодоповнюють один одного. Стабільний процес визначає інноваційні звав дання і навпаки результати інноваційної діяльності реалізуються в стабільному процесі.

Управління інноваційними процесами – це складова діяльності підприємства, що охоплює планування, організацію, контроль і стимулювання інноваційної діяльності, реалізацію інноваційних процесів розрахованих на отримання конкурентних переваг і здійснення ринкових позицій підприємства.

Управління нововведеннями охоплює різні функції і кожна з яких націлена на вирішення спеціальних завдань, взаємодії між підрозділами фірми і розгляд стратегічних і оперативних завдань.

Стратегічне управління передбачає визначення основних напрямів науково-технічної і виробничої діяльності п-ва у сферах розроблення і впровадження нової продукції, вдосконалення і модифікацію прод=ї, зняття з в-ва застарілої прод-ї, залучення нових ресурсів і нових технологій.

Для реалізації цих завдань треба розробляти плани і програми інноваційної діяльності, здійснювати обґрунтування проектів, створення нових продуктів, розробляти ефективні форми управління реалізацією інноваційних проектів та керувати реальним забезпеченням інноваційних програм та проектів.

Оперативне управління полягає у складанні календарних планів графіків виконання робіт і контролюванні їх виконання, а також розробленні ефективних форм організації інноваційної діяльності.