- •1. Сутність, об’єкти, суб’єкти іннов.Д-ті
- •2.Етапи, стадії, моделі іннов.Процесу
- •3. Класифікація інновацій
- •4. Життєвий цикл інновацій
- •Тема 2: Становлення і сучасні тенденції розвитку іннов-підприєм. Теорій
- •1. Становлення і розвиток іннов-підприєм. Теорій
- •2.Теорії технократичного суп-ва.
- •3.Сучасні концепції іннов. Розвитку.
- •Тема 3. Особливості ств.Інновацій і формув.Попиту на них
- •Особливості ств.Інновацій
- •2.Планування та орг-я ств.Нового товару
- •Види попиту на інновацію і чинники, що впливають на нього.
- •Тема 4. Інноваційна політика під-ва
- •1 Сутність і завдання інноваційної політики під-ва.
- •2 Принципи формування іп під-ва
- •6 Основних принципів іп:
- •3 Складові іп під-ва
- •4. Інноваційний потенціал під-ва
- •Тема 5. Система управління інноваційними процесами
- •Інноваційна діяльність як об»єкт управління
- •2. Суть стратегічного планування інноваційної діяльності
- •Оперативне управління інноваційною діяльністю.
- •4. Організаційні структури управління інноваційної діяльності
- •Тема 6.Счасні орган-ні форми реалізації інн-й
- •Тема 7: Фінансування інноваційних процесів
- •1. Завдання системи фінансування інноваційної діяльності.
- •2. Види і джерела фінансування інноваційної діяльності.
- •3. Обґрунтування джерел фінансування і вибір інвестора.
- •Тема 8. Лізингове фін-ня іннов-ї д-ті.
- •1.Форми та особливості лізингового фін-ня.
- •2.Склад лізингових платежів
- •Тема 9. Іннов. Проект як об’єкт оцінювання і фін-ня
- •2. Процедура обгрунтування та оцінка здійснимості іннов.Проектів.
- •Тема 10: Моніторинг інновацій
- •1. Моніторинг інновацій при планув. Інновац. Процесів та джерела інформації
- •2. Джерела інновац. Можливостей
- •3. Моніторинг інновацій і формування інновац. Політики
- •Моніторинг інновацій в органах держ управління
- •Тема 11: Оновлення техніко-технологічної бази підприємства
- •1. Техніка та технологія як складові техніко-технолог. Бази п-ва
- •2. Техн. Розвиток і показники техн. Рівня п-ва
- •3. Відтвор. І вдоскон. Техніко-технолог. Бази п-ва
- •Тема 12: Державне регулювання інноваційної діяльності
- •1.Сутність і завдання держ.Іннов. Політики
- •2. Методи та інструм. Держ. Регулюв. Інновац. Діяльн.
- •3. Стимулювання інноваційної діяльності.
- •Тема 13: Правові аспекти охорони інтелект. Власності
- •1. Поняття інтелект. Власності. Об’єкти та суб’єкти авторського права
- •2. Передавання права на об’єкти промислової власності.
- •3. Види ліцезій та їх характеристика
- •Тема 14: Комплексне оцінювання ефективності інновац. Діяльн. Фірми.
- •1. Принципи оцінювання і показники ефективності іннов. Д-сті
- •2. Основні показники економічної ефективності іннов. Проектів.
- •3. Оцінювання ек-ї ефективності інновацій, спрямованих на зниження рівня виробничих витрат.
- •Тема 15: Оцінювання соц. Ефективності інновацій та ефективності придбання і продажу ліцензій
- •1. Оцінювання соціальної ефективності інноваційної діяльності
- •2. Економічне обґрунтування придбання ліцензій
- •Тема 16: Інноваційні пріоритети розвитку економіки
- •1. Виробництво високо технолог. Наукомісткої продукції
- •2. Формув. І розвиток нової економіки
- •3. Сутність і розвиток інформ.-комунікац. Технологій
Тема 7: Фінансування інноваційних процесів
1. Завдання системи фінансування інноваційної діяльності.
Інноваційна діяльність потребує значних витрат що обумовлено великою науко місткістю інн-ційних продуктів. Кожне п-во повинно розробляти оптимальну стр-ю фінансування інн-ної діяльності, на рівні держави і на рівні окремих суб’єктів. На рівні держави система фінансування покликана вирішувати такі питання:
-
створення необхідних передумов для впровадження тех новинок в усі ланки господарського комплексу країни.
-
збереження і розвиток стр-ї науково – технічного потенціалу в пріоритеті наприклад економічної діяльності.
-
створення необхідних матеріальних умов для зберігання і розвитку наукового потенціалу в країні.
Вирішення цих завдань може бути здійснене шляхом прямого бюджетного фінансування, надання грантів державними організаціями та фондами і створення відповідних умов. Система фінансування інноваційної діяльності на рівні окремих суб’єктів направлена на фінансування інноваційних проектів що забезпечує зміцнення конкурентних позицій п-ва. Інвестиції здійснюються на основі інноваційних програм або проектів. Інноваційна програма – програма інноваційної діяльності яка спрямована на досягнення цілей розвитку і передбачає участь у її реалізації різних юридичних та фізичних осіб, а також держави та орг.-ї міжнародної фінансової програми передбачає:
-
вивчення доцільності реалізації інноваційної програми
-
розроблення плану реалізації
-
орг.-ю фінансування
Cистема фінансово інноваційної програми охоплює такі 2 основні елементи:
-
джерела фінансування
-
організаційні форми (механізми) фінансування.
2. Види і джерела фінансування інноваційної діяльності.
Інвестиції для фінансування інн-ої програми поділяються на 3 групи: (види) прямі – використовуються безпосередньо для реалізації інноваційного проекту до них відносять інв.-ї в ОЗ, матеріальні і нематеріальні активи, в оборотні кошти. Інв.-ї в нематеріальні активи найчастіше пов’язані з придбанням нової технології і торгівельної марки.
-
супутні інв.-ні вкладення в об’єкти які пов’язані територіально і функціонально з інноваційним об’єктом і які необхідні для його нормальної експлуатації а також вкладення невиробничого характеру.
-
інв.-ї в науково дослідні роботи забезпечення і супроводження проекту, це матеріальні засоби необхідні для проведення досліджень а також оборотні кошти для забезпечення поточної діяльності НД установ. Таким чином загальний обсяг ін.-й це сума прямих, супутних та інв.-й в нд роботи. Джерела фінансування п-ва можуть бути такими:
-
власні фінансові кошти і внутрішні господарські резерви використовуються для фінансування не великих за обсягом робіт інн-х проектів чи програм. Вони включають прибуток та амортизаційні відрахування, мобілізацію внутрішніх активів і грошову частину внесків власників п-в.
-
залучені фінансові кошти – є способом збільшення власного капіталу оскільки не повертається особам що їх надали. Формами залучення є емісія акцій і доброчинні внески спонсорів.
-
позикові фінансові кошти передбачають повернення їх зі сплатою % за користування або без сплати. Їх джерелами є кошти бюджетів комерційні та ін. кредити, позабюджетні фонди та іноземні інв.-ї. найбільш поширеними джерелами фінансування інноваційних проектів є довгострокові кредити. Лізинг – довгострокова оренда машин та обладнання що дозволяє зменшити розмір початкових інвестицій.
Форфейтинг – фінансова операція що перетворює комерційний кредит на банківський. Це дає змогу акумулювати фінансові кошти в процесі реалізації інноваційного проекту якщо в інвестора бракує коштів для інновації. Франчайзинг – передбачає теражування інновацій завдяки залученюю великого капіталу і крім фінансових ресурсів за договором франшизи дає змогу отримати не матеріальні активи такі як технології ноу – хау, торгівельний знак. Іноземні інвестиції залучаються переважно для реалізації масштабних проектів пов’язаним з технологічним оновленням в-ва. Найпоширенішим є спільне інвестування на правах дольової участі.