3. Види попиту на інновацію і чинники, що впливають на нього.

Попит — це побажання споживача з урахуванням його реальної купівельної спроможності. Саме з цим поняттям щоденно стикається підприємець. Розрізняють кілька видів попиту на товари і послуги:

-негативний — покупець може, але не хоче купувати товар, оскільки ставиться до нього негативно;

-нульовий — покупець може купити але не купує даний товар, оскільки ставиться до нього байдуже або й взагалі не знає про його існування;

-спадний — обсяги закупівель зменшуються, як правило, через втрату товаром ринкової привабливості;

-нерегулярний (сезонний, непостійний) — обсяги закупівель товару коливаються протягом року;

-креативний (прихований) — попит, що існує у вигляді запитів або окремих покупок;

-повноцінний — досить високий з погляду комерційної вигоди продавця;

-оманливий — повноцінний протягом короткого часу, але такий, що не має перспектив у майбутньому;

-ажіотажний — високий, але штучно створений і тому нетривалий;

-небажаний (нераціональний) — на товари, небезпечні для здоров’я або небажані з етичних або соціальних стандартів суспільства (тютюнові вироби, алкоголь, наркотики);

-повсякденний (перманентний) — майже постійні обсяги продажу за короткі проміжки часу (день, тиждень, місяць);

-особливий — на унікальні та ексклюзивні товари та послуги;

-інфляційний — на товари, які купують з метою збереження грошових заощаджень від інфляції.

Протягом ЖЦТ попит на один і той самий товар може змінюватися. За цією ознакою розр.: попит на стадії розроблення новинки; попит, що форм.на етапі утвердження нової прод-ї на ринку; попит, що форм.на етапі утвердження нової прод-ї на ринку. На цій стадії на нього можуть діяти різноманітні чинники, які умовно под.на 2 групи: зовн.і внутр.

Тема 4. Інноваційна політика під-ва

1 Сутність і завдання інноваційної політики під-ва.

Інноваційна політика (ІП) – це форма стратегічного управління, яка визначає цілі та умови здійснення інноваційної діяльностіті під-ва, спрямованої на забезпечення його конкурентоспроможності та оптимальне використання наявного виробничого потенціалу.

ІП є частиною заг. політики під-ва, яка регламентує взаємодії науково-техн., маркетингової, виробничої, економ. діяльності в процесі реалізацій нововведень.

ІП свідчить про ставлення керівництва до іннваційної діяльності під-ва, визначає її цілі, напрями, функції та організаційні форми. Вона створюється у відповідних планах і програмах, як стратегічних, так і тактичних і поточних.

ІП повинна враховувати особливості тієї галузі до якої вона належить. ІП формується для забезпечення реалізації обраної стратегії.

Стратегію будь-якої організації можна розглядати як:

1) стратегію наступу,

2) стратегію стабільного розвитку,

3) захисну стратегію.

Стратегія наступу - передбачає стрімкий розвиток організації і базується на наступально-ризиковому та наступальному типах ІП. Наступально-ризиковий тип ІП спрямований на піонерне впровадження радикальних інновацій, створених фірмою. Реалізація такої політики можлива за умов значного науково-техн. потенціалу фірми. Наступальний тип ІП властивий як правило потужним фірмам з власними дослідними лабораторіями, що постійно працюють над створенням нових продуктів у даній галузі, або компаніям, що спроможні виділяти значні кошти на придбання права на випуск нового продукту у ін. фірмі.

Стратегія стабільності - полягає у підтриманні існуючих розмірів під-ва і напрямків його ділової активності. Як правило, дотримуються фірми, що виготовляють продукцію з тривалим ЖЦ. Тривалий ЖЦ продукції таких фірм дає змогу вдосконалювати поточну дія-сть і накопичувати кошти для поступового переходу від випуску одного виду продукції до ін. Таку ІП назив. ще еволюційною.

Захисна стратегія спрямована на утримання позицій фірми на ринку і попередження банкрутства. Опирається як правило на ІП еволюційного типу, однак еволюційний пошук зосереджується на заходах, що дають змогу скорочувати витрати на випуск продукції з метою зниження її ціни і збереження конкурентоспроможності. Реалізація будь-якої базової стратегії під-ва повинна неодмінно включати елементи інноваційності, хоча масштаби та напрямки будуть різними.

Загалом ІП будь-якої фірми передбачає 4 основних етапи:

1) Розгляд інновації для спрямування інновац. дія-сті і прогнозування змін у попиті та наступного інноваційного проектування товарів;

2) Сприйнятливість організації до інновацій;

3) Створення спец. структурного підрозділу для планування інноваційної дія-сті, організовування і реалізації інноваційних проектів, стимулювання працівників;

4) Оцінювання ефективності інноваційної дія-сті.