
- •Основи теорії планування експерименту
- •1 Метод контрольних меж
- •1.1 Теоретичні відомості
- •1.1.1 Загальні відомості
- •1.1.2 Коротка історична довідка
- •1.1.3 Невизначеність при проведенні експерименту
- •1.1.4 Стандартна невизначеність при проведенні експерименту
- •1.1.5 Аналіз результатів повторних спостережень
- •1.1.6 Перевірка гіпотези про вид закону розподілу результатів
- •1.1.7 Методи перевірки гіпотез про вид закону розподілу
- •1.1.7.1 Критерій 2 Пірсона
- •Продовження таблиці 1.2
- •1.1.7.2 Складений критерій
- •1.1.7.3 Обробка результатів кількох серій вимірювань
- •1.1.8 Вимірювання невипадкових величин та їх реалізацій Призначення контрольних меж. Рівноточні виміри постійної величини
- •1.1.9 Статистична характеристика якості продукції
- •1.1.10 Статистичний контроль якості продукції
- •1.1.11 Техніка контрольних карт
- •1.1.12 Форма контрольної карти типу "середнє-розмах"
- •2 Однофакторний дисперсійний аналіз
- •2.1 Теоретичні відомості
- •2.1.1 Постановка задачі
- •2.1.2 Постановка задачі в загальному вигляді
- •Припущення, на яких базується дисперсійний аналіз
- •2.1.4 Ідея дисперсійного аналізу
- •Однофакторний аналіз
- •2.1.6 Розкладання сум квадратів
- •2.1.7 Оцінка дисперсій
- •2.1.8 Оцінка впливу фактора
- •2.1.9 Випадок нерівнокількісних спостережень
- •2.1.10 Розрахункові формули для суми
- •3 Багатофакторний дисперсійний аналіз
- •3.1 Теоретичні відомості
- •3.1.1 Постановка задачі
- •3.1.2 Розкладання сум квадратів
- •3.1.3 Оцінка дисперсій
- •3.1.4. Оцінка впливу факторів
- •3.1.5 Розрахункові формули для сум
- •3.1.6. Опорна стрижнева порцелянова ізоляція
- •4.1 Теоретичні відомості
- •4.2 Багатофакторний експеримент
- •4.2.1 Вибір моделі
- •4.2.2 Повний факторний експеримент
- •4.2.3 Дробовий факторний експеримент
- •4.2.4 Проведення експерименту і обробка його результатів
- •4.2.5 Прийняття рішень
- •4.2.6 Випробування при підвищених і граничних навантаженнях
- •5 Лабораторна робота № 1
- •5.2 Хід роботи
- •5.3 Приклад виконання завдання
- •5.3.1 Завдання
- •5.3.2 Рішення задачі
- •5.4 Варіанти завдань
- •5.5 Контрольні питання
- •6 Лабораторна робота № 2 однофакторний дисперсійний аналіз
- •6.2 Хід роботи
- •6.3 Приклад виконання завдання
- •6.3.1 Завдання
- •6.3.2 Рішення задачі
- •6.4 Варіанти завдань
- •6.5 Контрольні питання
- •7 Лабораторна робота № 3 багатофакторний дисперсійний аналіз
- •7.2 Хід роботи
- •7.3 Приклад виконання завдання
- •7.3.1 Завдання
- •7.3.2 Рішення задачі
- •Двофакторний аналіз
- •7.4 Варіанти завдань
- •7.5 Контрольні питання
- •8 Лабораторна робота № 4
- •8.2 Теоретичні відомості
- •8.3 Хід роботи
- •8.4 Контрольний приклад
- •8.4.1 Домашня підготовка
- •8.4.2 Робота в лабораторії
- •8.5 Формули для розрахунку
- •8.6 Варіанти завдань
- •8.7 Контрольні питання
- •Література
- •Основи теорії планування експерименту
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95 , внту
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95 , внту
1.1.11 Техніка контрольних карт
Для полегшення процедури статистичного регулювання якості про-дукції в умовах виробництва використовується техніка контрольних карт. Є декілька типів контрольних карт:
-
карта середніх значень ("карта
"),
-
карта медіан ("карта
"),
-
карта середньоквадратичних відхилень ("карта
"),
-
карта розмахів ("карта
") і ряд комбінованих карт, наприклад, "карта
/
", "карта
/
" і т.п. [5].
На
контрольній карті середніх значень
("карта
") по осі ординат показують верхню
і нижню
межі. По середині між
і
проводиться вісь абсцис, на якій через
однакові проміжки позначають мо-менти
відбору проб і = 1, 2, ... . Значення
для кожної проби наносяться на карту.
Межі
і
розраховані так, що область значень
між межами відповідає області прийняття
гіпотези
.
Якщо
ж
>
або
<
,
то гіпотеза
відкидається, і, тому, потрібне зупинення
виробничого процесу.
Аналогічно
будується карта середньоквадратичних
відхилень ("карта
").
Вихід розрахункового значення
(
за
верхню межу
означає, що гіпотеза
відкидається, і виходить, що точність
технологічної системи погіршилася.
Потрібна зупинка процесу та аналіз
причин розлагодження.
За нижню
межу
на "карті
"
беруть нульове значення.
Оскільки
підрахунок середньоквадратичного
відхилення за фор-мулою
для
виробничих умов досить складний, за-мість
"карти
"
зазвичай використовують карту розмахів
("карта
"),
для якої як вибірковий розмах Ri
використовують різницю між найбільшим
і найменшим значеннями показника якості
в пробі:
Ri = yi max - yi min. (1.47)
Гіпотеза
відкидається, якщо
.
Розглянемо техніку побудови і ведення карти, яка найбільше засто-совується: комбінованої карти "середнє — розмах". Зі співвідношення (1.46) легко одержати формули для розрахунку верхніх і нижніх границь карти середніх:
,
(1.48)
де
- квантіль нормованого нормального
закону розподілу (знаходиться за таблицею
для різних Р
=
,
n-
загальна кількість вимірів). У випадку,
якщо невідомі значення номіналу y0
і величини
,
то використовують їхні оцінки
і
,
які були отримані в результаті спеці-ально
організованих досліджень. Тоді формула
(1.48) приймає
вигляд
.
(1.49)
Виведення
формули для розрахунку границі
яка визначає об-ласть прийняття гіпотези
,
базується на законі розподілу вибіркової
функції
[8] і на відомому в статистиці співвідношенні
де d -
деяка постійна, яка залежить від об’єму
вибірки n.
Пропускаючи виведення формули для
наведемо її кінцевий вигляд:
(1.50)
де
d0
- табличне значення коефіцієнта, що
залежить від об’єму проби n
і обраного рівня значимості .
З формул
(1.38), (1.39) і
(1.40) випливає,
що для розрахунку границь
комбінованої "карти
/
" необ-хідно знати такі параметри:
-
y0 - номінальне значення показника якості або його оцінку
;
-
2 - характеристику точності роботи технологічної системи або її оцінку
, знайдену через оцінку розмаху
;
-
- оцінку розмаху;
-
n - кількість вимірів показника якості, що містяться в пробі;
-
1 - рівень значимості для перевірки гіпотези
;
-
2 - рівень значимості для перевірки гіпотези
;
-
d0 - табличне значення для коефіцієнта.
Значення перших трьох параметрів або задаються, або визначаються на підставі даних спеціальних попередніх досліджень технологічного про-цесу. Останні чотири параметри вибираються відповідно до рекомендацій ГОСТ 15894-70 “Статистичне регулювання технологічних процесів” [8]. Згідно з ГОСТ 1 = 0,0027, що відповідає 3-м довірчим межам; 2 = 0,012, що відповідає довірчій межі, рівній 2,5. Значення n береться в межах 3-10 в залежності від продуктивності, стабільності та від інших технологічних факторів. У процесі статистичного контролю вибране значення n зали-шається незмінним. Значення коефіцієнта d0 при 2 = 0,012 і вибраному значенні n визначається по таблиці 1.7 [8].
Інтервал
часу t
між відборами проб також залежить від
продук-тивності технологічного процесу,
від тривалості циклу між двома
розла-годженнями процесу і т.д. Практично
t
беруть в межах
1-2 години.
На практиці справжні значення y0
і 2,
як правило, невідомі, і необхідно одержати
їх оцінки. Для цього в технологічному
процесі проводять так на-зване "попереднє
дослідження". В результаті такого
дослідження одер-жують вибірку, що
містить n0
= 100-150 значень показника якості (а ін-шими
словами - вимірюваного параметра)
y.
Вибірку n0
набирають
у вигляді сукупностей проб, наприклад,
якщо вибрано n
= 5, то кількість проб
Для отримання оцінки
(для будь-якої g-ї
проби) обчислюється середнє значення.
Таблиця 1.7 - Значення коефіцієнта d0 при 2 = 0,012
n |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
d0 |
2,35 |
2,10 |
1,86 |
1,79 |
1,74 |
1,74 |
1,70 |
1,67 |
(1.51)
Оцінку y0 отримуємо як середнє арифметичне m середніх значень по окремих пробах
(1.52)
Для
знаходження оцінки
в кожній g-й
пробі визначається розмах
Rg = ygmax - ygmin, g = 1, ..., m, (1.53)
після
цього обчислюється оцінка
розмаху для генеральної сукупності,
як усереднене значення розмахів по
окремих пробах
(1.54)
Оскільки
відомо [8],
що
,
то незміщена оцінка для
має вигляд
(1.55)
де значення коефіцієнта d залежить від об’єму n проби і визначається по таблиці 1.8 [8].
Таблиця 1.8 - Значення коефіцієнта d
n |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
D |
1,70 |
2,06 |
2,33 |
3,53 |
2,70 |
2,85 |
2,97 |
3,08 |
Рисунок 1.5 - Діаграма з контрольними межами:
а - середніх значень; б - розмахів.
Використовуючи
дані попередніх досліджень
(1.43), (1.44) і
(1.45), за
формулами
(1.51) і
(1.52)
розраховують попередні контрольні межі
,
,
, які наносяться
на діаграму (див. рис.1.5).
На вісі абсцис через рівні проміжки
позначаються порядкові номери проб,
відібраних у попередніх дослідженнях.
Далі на діаграму наносяться значення
всіх
і
.
Якщо деякі значення
або
виходять
за розраховані контрольні межі, то
відповідні їм проби виключаються з
даних попередніх досліджень (наприклад,
на рис.
1.5 проби
5, 10 і 18), після
чого перераховуються оцінки
і
відповідно виправляються контрольні
границі. Це по-яснюється тим, що оцінки
,
,
і контрольні границі
повинні відповідати нормальному,
стабільному ходові технологічного
процесу.