3. Виробничий цикл та його розрахунок.

Виробничий цикл виготовлення виробу (партії) являє собою календарний період перебування його у виробництві від часу запуску вихідних матеріалів та напівфабрикатів в основне виробництво до отримання готового виробу

Інтервал календарного часу від початку першої виробничо операції до закінчення останньої називається тривалістю виробничого циклу в часі, яка вимірюється у днях, година хвилинах, залежно від виду виробу та стадії оброблення.

Тривалість виробничого циклу враховується при розробленні виробничих програм та підготовці підприємства до виробництва нової продукції. Тому будь-яке підприємство заінтересоване в скороченні виробничого циклу.

Тривалість виробничого циклу охоплює три стадії:

• час технологічного оброблення (Т_р );

• час технічного обслуговування виробництва (Т_о);

• тривалість перерв (Т_п).

Т_ц =Т_р + Т_о + Т_п

Тривалість виробничого циклу залежить від:

• тривалості робочого часу, необхідного для виробництва продукції;

• розміру партії;

• тривалості перерв у процесі виробництва;

• тривалості операцій, прямо не пов'язаних з виробничим процесом.

• форм руху деталей партій (послідовна, паралельна, паралельно-послідовна).

Тривалість технологічного циклу при послідовній формі руху:

, де

n_д – число деталей в партії;

t_д – сума тривалості всіх операцій, які проходить деталь.

При послідовній формі руху кожна наступна операція починається, тільки після того, коли закінчена обробка над усіма деталями партії на попередній операції.

Тривалість технологічного циклу при паралельній формі руху:

, де

t_гол - час найтривалішої операції

При паралельному пересуванні партія деталей затримується на кожній операції до повного оброблення всіх деталей партії. Тобто передання предметів праці на кожну наступну операцію відбувається поштучно або транспортною партією одразу після оброблення на попередній операції.

Тривалість технологічного циклу при паралельно-послідовній формі руху:

, де

- сума всіх більших операцій;

- сума всіх менших операцій.

Ще більше скорочення технологічного циклу досягається при паралельно-послідовному пересуванні предметів праці, коли останні передаються на наступну операцію у міру їх оброблення на попередній поштучно або транспортною партією. Таким чином, оброблення деталей партії відбувається одночас­но на багатьох операціях. У цьому випадку немає пролежуван­ня деталей через очікування оброблення інших деталей партії.

В умовах ринкової економіки кожне підприємство зацікавлене в економії грошових коштів та прискоренні їх обо­ротності. Цього можна досягти за рахунок скорочення вироб­ничого циклу, що, у свою чергу, передбачає таке:

1. Удосконалення техніки та технології. Робочий час та час перерв істотно скорочуються у результаті удосконалення конст­рукцій продукції, яка випускається, та впровадження найефек­тивнішої техніки, підвищення рівня автоматизації та впрова­дження роботів на підприємстві.

2. Підвищення рівня організації виробництва. Цей чинник передбачає удосконалення процесів контролю, транспортування та складування деталей шляхом упровадження автоматизації та механізації цих процесів, що прискорить виконання операцій та скоротить тривалість виробничого циклу. При цьому створю­ється більш високий ступінь надійності обслуговування вироб­ничого процесу.

3. Скорочення виробничого циклу. Досягається шляхом зни­ження часу природних процесів. Тобто застосування систем для прискорення процесів сушки, охолодження тощо.

4. Скорочення часу перерв, викликаних як аваріями облад­нання, так і браком матеріалів. Такого скорочення можна досягти, застосовуючи паралельно послідовний спосіб оброблення деталей та ефективні системи оперативно календарного планування.

5. Можливі такі шляхи скорочення тривалості циклу, як зменшення партій деталей, що підлягають обробленню, збіль­шення кількості змін роботи обладнання тощо.