Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metodichka_sam_Yekonomika.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
07.12.2018
Размер:
589.82 Кб
Скачать

2. Види та об’єднання підприємств. Малі підприємства.

Залежно від форм власності в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

  • приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб’єкта господарювання (юридичної особи);

  • підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);

  • комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

  • державне підприємство (створюється за рішенням уповноваженого органу влади та діє на основі державної власності);

  • підприємство, засноване на змішаній формі власності (створюється шляхом об’єднання майна різних форм власності).

Об’єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Державне (комунальне) господарське об’єднання – об’єднання підприємств, утворене державними (комунальними) підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України або, у визначених законом випадках, рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об’єднання), або рішенням компетентних органів місцевого самоврядування.

Підприємства можуть об’єднуватися в:

Асоціації – договірні об’єднання, створені з метою постійної координації господарської діяльності. Асоціація не має права втручатись у виробничу і комерційну діяльність кожного з учасників.

Корпорації – договірні об’єднання, створені на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів.

Консорціуми – тимчасові статутні об’єднання промислового і банківського капіталу для досягнення спільної мети.

Концерни – статутні об’єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо, на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємств.

До малих підприємств відносять такі підприємства:

  1. у промисловості і будівництві – з чисельністю працюючих до 200 чоловік;

  2. у науці і науковому обслуговуванні – до 100 чоловік;

  3. у інших галузях виробничої сфери (крім роздрібної торгівлі) – до 50 чоловік;

  4. у галузях нематеріального виробництва – до 25 чоловік;

  5. у роздрібній торгівлі – до 15 чоловік.

3. Структура підприємства.

Структура підприємства - це його внутрішній устрій, якій характеризує склад підрозділів та систему зв'язків, підпорядкованості та взаємодії між ними. При цьому розрізняють поняття виробничої, загальної та організаційної структур управління.

В залежності від підрозділу, на закладі якого будується структура, розрізняють цехову, безцехову, корпусну та комбінатську виробничі структури.

За формою спеціалізації основних цехів розрізняють технологічну, предметну та змішану виробничі структури.

В залежності від наявності основних та допоміжних процесів розрізняють підприємства з комплексною та спеціалізованою структурою виробництва.

Будь-яке підприємство - це сукупність не тільки виробничих підрозділів. До його складу входять відділи апарату управління, заклади культурно-побутового призначення, інші невиробничі підрозділи. Тому поряд з виробничою існує і поняття загальної структури підприємства.

Загальну структуру підприємства утворює сукупність всіх виробничих, невиробничих та управлінських підрозділів підприємства.

Інфраструктура підприємства - це комплекс цехів, господарств та служб підприємства, які забезпечують необхідні умови для функціонування підприємства. Інфраструктура являє собою своєрідний "тип виробництва", без якого неможлива нормальна робота підприємства. При цьому розрізняють виробничу та соціальну інфраструктури.

Виробнича інфраструктура підприємства - це сукупність підрозділів, які прямо беруть участь у створені основної (профільної) продукції підприємства і своєю діяльністю сприяють роботі основних цехів, створюючи необхідні для цього умови.

На виробничу структуру підприємства впливають такі фактори:

  • масштаб виробництва;

  • складність конструкції виробу;

  • характер технологічного процесу.

Лекція № 4,5 Розробка та економічне обґрунтування виробничої програми підприємства. Виробнича потужність.

  1. Сутність планування. Виробнича програма.

  2. Виробнича потужність, її розрахунок.

  3. Бізнес-план як форма сучасного планування.

Визначальним розділом плану господарської діяльності і розвитку будь-якого підприємства є його виробнича програма (план випуску продукції).

Виробнича програма – це сукупність завдань по обсягу виробництва продукції певної номенклатури і асортименту, належної якості за певний календарний період (місяць, квартал, рік, кілька років).

Для того, щоб вірно сформулювати виробничу програму підприємства, у його бізнес-плані повинна бути представлена така важлива інформація, як характеристика пропонованої продукції, оцінка можливих ринків збуту та конкурентів, стратегія маркетингу. В основу планування виробничої програми покладена система показників обсягу виробництва, яка включає натуральні і вартісні показники.

Натуральними показниками виробничої програми є обсяг продукції в натуральних одиницях по номенклатурі та асортименту.

Номенклатура – це перелік назв окремих видів продукції.

Асортимент – це різновидність виробів в межах даної номенклатури.

Обсяг виробництва продукції в натуральних вимірниках встановлюють на основі обсягу поставок:

ОВ = ОП – Зп + Зк, натур. одиниць.

ОП – обсяг поставок в натуральних одиницях,

Зп, Зк – запаси продукції на складі відповідно на початок і на кінець планового року, натуральних одиниць.

Якість продукції – це сукупність властивостей, що зумовлюють її придатність задовольняти певні потреби споживачів відповідно до свого призначення.

Значення натуральних показників виробничої програми в умовах ринку зростає, оскільки саме вони дають можливість оцінити ступінь задоволення потреб споживачів в певних товарах і врахувати якісні характеристики товарів.

Вартісними показниками виробничої програми є обсяги товарної, валової, реалізованої, чистої, обсягу незавершеного виробництва і внутрішньозаводського обороту.

Товарна продукція – це об’єм продукції підприємства виробленої в даному періоді і призначеної для реалізації на сторону, за межі підприємства. Це загальна вартість усіх видів готової продукції, напівфабрикатів, робіт і послуг виробничого характеру, що призначені для продажу різним споживачам.

де: Аі – випуск і-го виду продукції в натуральних одиницях,

Ці – гуртова ціна одиниці виробу і-го виду, грн.

п – кількість видів продукції, що виготовляється на підприємстві,

Р – загальна вартість робіт і послуг, напівфабрикатів на сторону, грн.

Валова продукція – це вся створювана продукція на підприємстві незалежно від ступеню її готовності. Валова продукція включає готові вироби, приріст залишків напівфабрикатів і незавершеного виробництва, роботи промислового характеру на сторону, вартість сировини і матеріалів замовника.

Qвал = Qтов + НЗВк – НЗВп

НЗВк – залишки незавершеного виробництва на кінець періоду,

Валовий оборот підприємства (ВО) – це обсяг валової продукції незалежно від того, де вона буде використана: в межах підприємства чи поза ним. Валовий оборот підприємства – це обсяг виробничої діяльності підприємства в той час, як валова продукція показує у вартісній формі обсяг виробленої продукції.

Внутрішньозаводський оборот (ВЗО) – це та кількість продукції підприємства, яка використовується в середині нього для подальшої переробки.

ВО = Qвал + ВЗО, грн..

ВО – валовий оборот підприємства,

ВЗО – внутрішньозаводський оборот.

Реалізована продукція – це продукція, яка відвантажена споживачу і за яку надійшли кошти на поточний рахунок, або мають надійти в зазначений термін.

Qреал = Qтов + Qп – Qк, грн.

Qп – залишок готової нереалізованої продукції на складі на початок періоду, грн.,

Qк - -„- на кінець періоду, грн..

Часто різницю залишків нереалізованої продукції приймають рівній 0, тоді:

Qреал = Qтов

До складу реалізованої продукції входять: готова продукція, напівфабрикати відпущені замовникам, роботи і послуги виконані на сторону.

З метою більш повної характеристики динаміки виробництва продукції та показників його ефективності при складанні виробничої програми підприємства роблять також розрахунки чистої продукції.

Чиста продукція (ЧП) – це показник, що характеризує величину новоствореної вартості на підприємстві. Вона показує результати використання виключно власного трудового колективу. ЧП відрізняється від товарної продукції на величину вартості спожитих засобів виробництва.

ЧП = Qтов – (М+А), грн.

М – матеріальні витрати на підприємстві затрачені на виробництво продукції (матеріали, сировина, напівфабрикати, та ін.)

А – амортизація основних виробничих фондів.

ЧП підприємства може бути обчислена, як сума основної і додаткової зарплати працівників підприємства і прибутку

ЧП = Зосн + Здод + П, грн..

Якісну сторону виробничої програми характеризує показник, який відображає питому вагу продукції, що відповідає міжнародним стандартам, в загальному обсязі випущеної підприємством продукції

Бізнес-план – це комплексний плановий документ підприємницької діяльності, в якому передбачені заходи, спрямовані на реалізацію підприємницької ідеї, на отримання прибутку.

Бізнес-план розробляється для:

  1. техніко-економічного обґрунтування створення і діяльності підприємства, оскільки дає можливість підприємцю охарактеризувати перспективи розвитку його фірми (який товар, які якості, в якій кількості і по якій ціні продати);

  2. залучення зовнішніх інтересів, в тому числі іноземних, оскільки дозволяє інвесторам оцінити доцільність вкладення інвестицій в дане виробництво, зацікавити їх співпрацювати з даною фірмою;

  3. приватизації підприємства з метою обґрунтування пропозицій по її діяльності.

Бізнес-план, як і стратегічний, охоплює досить тривалий період (3-5 років). Але між ними є відмінності:

    1. бізнес-план включає не всі цілі фірми, а лише одну із них;

    2. бізнес-план має чітко вираженні часові границі.

Слід визначити, що показники бізнес-плану, розробленого для зовнішніх інвесторів і внутрішньофірмового використання, для видів діяльності, будуть відрізнятися ступенем деталізації і різновидністю форм. Характерною особливістю бізнес-плану є те, що кількість форм і їх зміст не регламентується і є довільною.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]