55. Аналіз праці м.Пірогова «Питання життя» та її значення для розвитку педагогічної думки

Микола Іванович Пирогов (1810-1881) народився у Москві, у сім'ї казначейського чиновника. Після закінчення Московского університету (медичний факультет) він готувався в Дерпті (м. Тарту) до професуриі після дисертації на ступінь доктора медичних наук протягом двох років займався В Німеччині вдосконаленням своїх знань. У віці 26 років він став професором хірургії спочатку в Дерптському університеті, а потім у Медико-хірургічній академії у Петербурзі.

В 1856 році з'явилась стаття Пирогова «Питання життя», яка висвітлювала важливі питання виховання. Вона звернула на себе увагу суспільства передовими ідеями про суспільне виховання, зробила ім'я автора широко відомим.

Розгляд педагогічних поглядів варто почати зі статті «Питання життя», опублікованої ним у 1856 році. Це була перша педагогічна робота Пирогова. Завдяки їй ім'я Пирогова стало широко відомим і звернуло на себе увагу суспільства передовими ідеями про загальнолюдське виховання.

В статті «питання життя» (як і в інших своїх педагогічних творах) М. І. Пирогов різко виступив проти класової школи і ранньої утилітарно-професійної виучки, яку намагалось ввести царське керівництво за рахунок зниження рівня загальної освіти молоді. Він протипоставив офіційному курсу освіти ідею загальнолюдського виховання, яке повинно підготувати до суспільного життя високоморальну людину з широким розумовим кругозором.

Свою статтю Пирогов починає з історичної довідки про пошуки видатними мислителями давньої Греції відповідей на питання про призначення людини у суспільному житті, про зміст людського життя. З цієї довідки випливає, що мова йде про питання суспільного життя, про життя людини в суспільстві, про її взаємовідносини з іншими людьми, про неминучість для кожного з нас вирішення питання про наше відношення до суспільних потреб і обов'язків.

«У чому полягає мета нашого життя? Яке наше значення? До чого ми покликані? Чого покликані шукати ми?» Такі перші питання життя, що висував Пирогов у своїй статті. У самостійному вирішенні цих питань зацікавлені і суспільство з його панівним напрямком, і кожна окрема особистість. З цим складно не погодитись.

Здавалося б, міркує далі Пирогов, що на поставлені питання про мету і призначення нашого життя члени християнського суспільства отримають відповіді про процес виховання в сім'ї і школі, і таким чином підготовані до здійснення християнської моралі в суспільному і особистому житті. Але у дійсності такого панування християнської моралі не спостерігається. На противагу християнським основам виховання, отриманим у школі, у всіх проявах суспільного життя панує «різко виражене матеріальне, майже торгове спрямування».

Що ж залишається робити за таких обставин? - природно виникаюче запитання. Залишається глибше поглянути в сутність оточуючого життя. З виключною майстерністю викладає Пирогов «філософію» вісьми дрібних суспільних груп.

«Поглядів, яких наслідують ці маси, набереться до десяти, а може , і больше.

Ось, наприклад, перший погляд - дуже простий і привабливий. Не розмірковуйте над тим, чого не можна пояснити. Це, за найменшою мірою, втрата лише одного часу. Можна, думаючи, втратити і апетит, і сон. Час потрібен для праці і насолоди. Сон - знову ж для праці та насолоди. Праця і насолода - для щастя.

Ось інший погляд - високий. Вчіться, читайте, розмірковуйте і отримуйте від цього найкорисніше. Коли розум ваш посвітліє, ви дізнаєтесь, хто ви і що ви. Ви зрозумієте все, що здається не пояснюваним для простого люду. Порозумнішавши, повірте, ви будете діяти якомога краще. Тоді надайте тільки вибір вашому розуму, і ви ніколи не зробите промаху.

Ось третій погляд - старообрядовий. Дотримуйтесь найточнішим чином всі обряди і традиції. Читайте лише благочестиві книги, але у зміст не вникайте. Це головне для спокою душі. Потім, не задумуючись, живіть так, як живеться.

Ось четвертий погляд - практичний. Працюючи, виконуйте ваші службові обов'язки , збираючи копійки на чорний день. У сумнівних випадках, якщо один обов'язок протирічить іншому, обирайте те, що вам вигідніше, або у крайньому разі що вам менше зашкодить. Проте, надавайте кожному рятуватися на свій лад. Про переконання, точно так само як і про смаки, не сперечайтесь і турбуйтесь. З повною кишенею можна жити і без переконань.

Своїм викладом «філософії» життя восьми дрібних суспільних груп Пирогов сформулював пануючі в російському так званому освіченому суспільстві виразки і пороки, котрі слугували предметом зображення і у нашій могучій, виключно за своїми моральними тенденціями художній літературі ХІХ ст.

Розкриваючи пошлість, пануючу в привілегійованому суспільстві, Пирогов разом з тим показав безсилля школи і виховання його часу в справі перетворення суспільства на яких то б не було розумних початках. А якщо так, то виникало серйозне питання про сенс і призначення усієї системи виховання і освіти. Очевидно, школа і виховання ні в якій мірі не вели до удосконалення суспільного життя на моральних засадах.

Пирогов писав, що існує лише три можливості вивести людство з складного і небезпечного стану:

Або узгодити морально-релігійні основи виховання з дійсним напрямком суспільства.

Або застосувати напрямок суспільства.

Або приготувати нас вихованням до внутрішньої боротьби, неминучої та рокової, надавши нам всі способи і всю енергію витримувати нерівний бій.

Піти першим шляхом, міркує далі Пирогов, це означало б шукати те, що залишилося на землі Святого, Чистого і Великого. Змінити напрямок суспільства - справа промислу і часу. Залишається третій шлях, тобто приготувати вихованням до внутрішньої боротьби. Приготувати з юних років до цієї боротьби, означає саме зробити нас людьми, тобто тим, чого не досягає жодна реальна школа у світі, турбуючись зробити з нас з самого дитинства негоціантів, солдатів, моряків, духовних пасторів чи юристів.

У цих міркуваннях виясняється основна суспільно-політична позиція Пирогова.

Підводячи підсумки всього вищесказаного, можна зробити висновки, що найвища суспільно-історична заслуга Пирогова полягала в тому, що він розкрив і назвав своїм іменем «торговий» напрямок життя, показав його протиріччя зі всім, що залишилось ще у житті «святого», розкрив шкідливий вплив «меркантильного напрямку» на підростаюче покоління і поставив на чергу дня питання про те, що ж можна зробити шляхом виховання, щоб подолати розбещуючий вплив «торгового напрямку» в суспільному житті.

Можна відмітити, що дані висловлювання Пирогова (зокрема про дурний вплив торгового напрямку в суспільстві) вкрай точно характеризують сьогоднішній стан суспільства, особливо положення молоді.