Сутність та особливості міжнародного менеджменту як невідємної частини міжнародного бізнесу

1. Сутність, задачі та особливості міжнародного менеджменту.

2. Міжнародний бізнес та міжнародний менеджмент.

3. Сутність міжнародного бізнесу.

4. Особливості розвитку міжнародного бізнесу.

5. Основні риси міжнародного бізнесу.

6. Цілі та сфера міжнародного бізнесу.

Міжнародний менеджмент – є особливим видом менеджменту, головною метою якого є формування, розвиток та використання конкурентних переваг фірми за рахунок можливостей ведення бізнесу в різних країнах та відповідного використання економічних, соціальних, демографічних, культурних та інших особливостей цих країн та міжкраїнових взаємодій.

Головна видова особливість – використання в пошуку та реалізації конкурентних переваг всіх тих можливостей, які відкриваються діловою активністю в рамках країн і взаємодіях цих країн.

Задачі:

1. Комплексне вивчення, аналіз і оцінка зовнішнього середовища міжнародного бізнесу в інтересах пошуку і реалізації джерел конкурентних переваг фірми.

2. Поглиблений аналіз і оцінка культурного фону в кожній країні перебування і використання його можливостей.

3. Оцінка, вибір і практичне використання організаційних форм, в рамках яких здійснюються закордонні операції фірм, з метою максимізувати ефект використання економічного потенціалу і правових можливостей країн перебування.

4. Формування та розвиток мультинаціонального колективу фірми та її підрозділів в країні базування та в країні перебування в інтересах максимального використання особистого потенціалу робітників.

5. Пошук, розвиток та ефективне використання різноманітних можливостей міжнародного бізнес-сервісу, в сферах фінансового, технологічного та інформаційного обслуговування економічних операцій.

Міжнародний бізнес

Категорії, що достатньо повно описують міжнародний бізнес: головною своєю ціллю є отримання прибутку; незважаючи на те, що є чимало прикладів міжнародного бізнесу, у яких партнерами виступають, з одного боку, приватна фірма, а з іншого боку – деяка урядова установа іншої країни, усе ж більш характерним варто вважати або міжнародні операції такого роду, або внутрішньофірмові – у тому випадку, коли різні підрозділи фірми розташовані в ряді країн і ці підрозділи взаємодіють між собою (найбільше типові в цьому випадку так називані мультинаціональні корпорації). Іншими словами, міжнародний бізнес – це ділова взаємодія приватних фірм або їхніх підрозділів, що знаходяться в різних країнах.

Міжнародний бізнес базується на можливості отримання вигод саме з переваг міждержавних ділових операцій, тобто з того факту, що продажі даного товару в іншій країні, або налагодження фірмою однієї країни виробництва в інший, або надання послуг спільно фірмами двох країн – третій і т.д. забезпечують залученим у бізнес сторонам великі переваги, ніж вони б мали, ведучи справу тільки у своїх країнах.

Дійсно, адже власне рішення про початок міжнародних операцій і є (нехай навіть чисто формально) той перший крок, що у підсумку приводить до перетворення фірмового менеджменту з країнового в міжнародний (ми в даному випадку не торкаємося питання про те, наскільки «міжнародність» охопить усі або тільки окремі сторони фірмового менеджменту). Таким чином, вже в цій, вихідній точці видно діалектичну єдність двох категорій, аналіз котрих і є предметом дослідження.

Характерні риси сучасного бізнесу

Будучи потужним інструментом економічної інтеграції країни у світову економіку, а отже – інструментом глобалізації, міжнародний бізнес, як такий, у сучасних умовах визначається наступними характерними рисами:

1. Доступність і загальність. Хоча міжнародний бізнес і регулюється відповідними законодавствами країн, він усе більше і більше перетворює у свого роду невід’ємну можливість практично для будь-якої фірми майже кожної країни, принципово змінити стратегічні і тактичні перспективи фірм і відкрити перед ними небачені раніше потенційні поля ділової активності. У той же час тут є, звичайно, і свої обмеження.

2. Ступінчастість розвитку. Мова йде про те, що входження фірми в міжнародний бізнес, по істоті і як правило, починається з найпростіших форм звичайної закордонної торгівлі і в міру розвитку досягає вищої форми – мультинаціональної корпорації.

3. Технологічна глобалізація. Можливості комп’ютеризації, інформатизації і телекомунікацій принципово змінили характер міжнародного бізнесу, що у сучасних умовах придбав три принципово нові риси:

• він може ефективно здійснюватися «не виходячи з офіса»;

• він може здійснюватися в режимі реального часу;

• він може за допомогою телекомунікацій охоплювати всі цікавлячий бізнес ринки товарів, капіталів, робочої сили, інформації і т.д.

4. «Фінансиаризація». Цей термін був введений в оборот Ж.-П. Серван-Шрайбером і дуже точно відбиває найважливішу рису «глобалізованого» міжнародного бізнесу: фінансове утримання міжнародних ділових операцій, починаючи від їхнього задуму і кінчаючи реальним результатом, стає серцевиною міжнародного бізнесу, тим своєрідним центром, навколо якого обертаються всі інтереси, рішення, стратегії.

5. Складна взаємодія національного й інтернаціонального. Можливо, по жодному питанню міжнародного бізнесу не виникало стільки спорів і практиків, і дослідників, як по питанню про вплив на ділове життя планети конвергентних і дивергентних процесів у сфері національних культур.

Аналіз міжнародного бізнесу був би явно неповним, якби ми не звернули увагу на ще одну його найважливішу рису, як-от – значення знань і компетентності в його ефективності.

Дійсно, яку б із характерних рис розглянутої категорії ми не взяли, кожна з них вирішальним способом залежить саме від того, наскільки персонал фірми реально має і, що ще важливіше, уміє практично використовувати всю ту суму знань, умінь і навиків, без якої входження в будь-яку сферу міжнародного бізнесу не те що неефективно, але найчастіше просто неможливо. Ще разом переглянь під цим кутом зору головні виводи аналізу.

Доступність і загальність міжнародного бізнесу у відомому змісті – провокуючий чинник, оскільки зовні робить входження в нього досить легкою. Але відоме гасло «Не лізьте в міжнародний бізнес, не домігшись успіху в себе вдома» служить тут свого роду запобіжником: бізнесмени, що пройшли серйозну ділову школу в себе вдома, будуть, безумовно, досить обачні у своїх перших кроках за рубежем. Що ж стосується технологічної глобалізації і тим більше фінансиаризації, то це уже свого роду вищий пілотаж у змісті рівня знань, яким володіє персонал фірми в цих найважчих сферах. Ці знання й уміння їх використовувати уводять фірму в еліту міжнародного бізнесу, у той щодо невелике коло корпорацій, що, спираючись на з’єднання комп’ютеризації, телекомунікацій і можливостей фінансових ринків і керуючи цією тріадою за допомогою компетентності персоналу, досягають головних висот ефективності і максимуму віддачі на вкладені в міжнародний бізнес ресурси.

Узагальнюючи, можна сказати, що сучасний процес міжнародної економічної інтеграції, об’єктивно самий є продуктом інтеграції знань – не просто знань, а суперсучасних знань, що динамічно обновляються. Ця система знань в усе більшій мірі породжується міжнародною бізнес-практикою і глобальна по самій своїй природі.

Основні риси міжнародного бізнесу

Отже, аналіз міжнародного бізнесу в контексті проблем ефективного керування їм дозволяє виділити наступні його родові риси:

1. Отримання прибутку як цільову детермінанту ведення міжнародного бізнесу відрізняє від аналогічної характеристики странового бізнесу прагнення використовувати для економічно ефективного ведення ділових операцій переваги виходу за межі чисто національних кордонів.

2. Намагаючись реалізувати ці переваги (а для початку – знайти їх), підприємці прагнуть використовувати додаткові економічні можливості, що випливають із них:

• Ресурсних особливостей закордонних ринків (маються на увазі ресурси будь-яких видів);

• Ємності закордонних ринків;

• Правових особливостей закордонних країн;

• Специфіки міжкраїнових (міждержавних) політичних і економічних взаємовідносин, регульованих відповідними формами міждержавної взаємодії.

3. Міжнародний бізнес істотно варіюється в залежності від двох головних параметрів його розвитку і, у першу чергу, від глибини залучення (рівня інтернаціоналізації). Свого роду вісь розвитку «чисто країновий бізнес – мультинаціональний бізнес» саме і включає етапи росту цього рівня: від разових експортних постачань на закордонний ринок до розвитої структури мультинаціональної корпорації, для якої НДОКР, виробництво і дистриб’юція є сферами, що покривають усю земну кулю й охоплюють десятки країн і сотні ринків.

4. Чим більш інтернаціоналізується будь-який країновий бізнес, тим у більшій мірі йому доступний глобальний бізнес-сервіс, тобто абсолютно не залежний від національної приналежності й орієнтований тільки на економічну ефективність пакет різноманітних послуг: від наукових до фінансових і від транспортних до добору інтернаціональних колективів, що дозволяє сьогодні максимально реалізувати можливості міжнародності в бізнесі.

5. Є ряд неодмінних умов, що ставить міжнародний бізнес перед любою фірмою, що прагне серйозно ввійти в нього, і найважливіше з них – облік у бізнесі культурного чинника, тобто всієї сукупності вимог і обмежень, що накладаються культурою даної країни на тих, хто веде в ній (або з нею) бізнес.

6. Глобальний характер міжнародного бізнесу є його найважливіша визначальна риса сьогодні: він, по істоті, охоплює світову систему інформаційного ділового обміну, усесвітній фінансовий ринок, глобальну структуру технологічних нововведень і т.д.

7. І нарешті. Міжнародний бізнес як система що обновляються і складно взаємодіючих професійних знань принципово більш високого рівня, ніж наявна в будь-якому країновому бізнесі – ще одна і, мабуть, найбільше важлива сучасна характеристика цієї категорії.

8. «Мультиповерхня» зіткнення з ринком і «екстрагування» кращих національних зразків дозволяє міжнародному бізнесу постійно усмоктувати все краще у світовій практиці. Міжнародний бізнес як «бджола, що запилює»» викликає сьогодні особливий інтерес.

9. Інформація – головний стратегічний ресурс, а адаптивність – головна стратегічна зброя.

10. Принциповою відмінністю міжнародного бізнесу є можливість так називаної обернено оцінки країнової ситуації: негативні тенденції в економіці країни (або окремої її галузі) можуть бути цілком інакше розцінені міжнародною фірмою, оскільки саме ці тенденції і можуть відкрити фірмі додаткові можливості бізнесу.

11. На відміну від внутрішньокраїнової конкуренції міжнародний бізнес може відчувати підтримку своєї держави в боротьбі з конкурентами в багатьох неявних формах.