- •2. Спартанська та афінська система виховання
- •4.Класно-урочна система я.А.Коменського, роль учителя в сучасних умовах. Шляхи вдосконалення класно-урочної системи
- •1. Поурочну/погодинну тижневу тарифікацію для оплати праці, що практикується донині - замінити на систему оплати за роботу "від і до".
- •5.Предмет, завдання та джерела вивчення історії педагогіки
- •7.Питання виховання в європейських соціальних теоріях 19 ст.(р.Оуен, ш.Фур є, Сен-Сімон)
- •12.Педагогічні погляди гуманістів та ранніх соціалістів-утопістів (Рабле, Мор, Компанелла, Монтень). Характеристика основних педагогічних творів.
- •13.Порівняйте ідею загальнолюдського виховання в працях ж.Ж.Руссо та г.Сковороди
- •14.Основні підходи до виникнення виховання в суспільстві. Виховання в первісному суспільстві
- •15.Виникнення перших університетів у Західній Європі. Організація навчального процесу та методика навчання
- •16.Ідея керування дітьми і.Ф. Гербарта
- •18.Я.А. Коменський про вікову періодизацію та систему шкіл
- •22.М.Ф.Квінтіліан про організацію та методику навчання, вимоги до вчителя
- •25. Вплив демократичних ідей і.Г. Песталоцці на розвиток педагогічної теорії та шкільної практики
- •26.Розвиток педагогічної думки в Україні за роки Радянської влади. Діяльність с.Васильченка, т.Лубенця, в.Затонського, м Скрипника, я.Ряппа
- •27.Педагогічні погляди к.А.Гельвеція та д.Дідро
- •28.Ідея природовідповідності в працях я.А.Коменського, ж.Ж.Руссо, і.Г.Песталоцці та а.Дістервега
- •29.Характеристика школи й освіти доби Європейського Середньовіччя
- •31.Аналіз статті к.Ушинського «Праця в її психічному і виховному значенні»
- •32.Охарактеризуйте «Статут Львівської Братської школи 1586 р. Порядок шкільний» та поясніть, у чому полягає демократичний характер діяльності братських шкіл
- •33.Розкрийте сутність проблеми сімейного виховання в праці а.С.Макаренка «Книга для батьків»
- •34.Етнічні засади родинного виховання в праці в.О.Сухомлинського «Батьківська педагогіка»
- •36.Аналіз праці в.Сухомлинського «Народження громадянина»
- •37.Ідеї національного виховання української молоді г.Ващенка. Аналіз праці «Виховний ідеал»
- •38.Шкільні реформи 60-х р.Р. 19 ст. В Російській імперії. «Положення про початкові народні училища» 1864 р., »Устав гімназій та прогімназій» 1864 р.
- •39.В.О.Сухомлинський про творчий характер педагогічної праці. Аналіз праці «Розмова з молодим директором школи»
- •40.Аналіз праці і.Ф.Гербарта «Загальна педагогіка, що виводиться з мети виховання»
- •41.Аналіз праці а.С.Макаренка «Педагогічна поема»
- •42.Аналіз праці в.О.Сухомлинського «Серце віддаю дітям»
- •43.Сутність ідеї природовідповідного виховання та її втілення в праці г.Сковороди «Благодарний Еродій»
- •44.Обгрунтуйте значення роману ж.Ж.Руссо «Еміль, або Про виховання» для розвитку світової педагогічної думки
- •45.Аналіз праці а.Макаренка «Лекції про виховання дітей»
- •46.Аналіз праці в.Сухомлинського «Павлиська середня школа»
- •47.Аналіз статті к.Ушинського «Про користь педагогічної літератури»
- •48.Педагогічна діяльність в.Сухомлинського та сучасність.
- •49.Аналіз концепції «Освіта (Україна 21 ст.)»
- •51.Аналіз статті к.Ушинського «Про народність у суспільному вихованні»
- •52. Ідея політехнізму в роботах педагогів 20-30-х років. Аналіз роботи н.К.Крупської «Про політехнізм»
- •53.Аналіз роботи д.Дідро «План університету або школи публічного викладання всіх наук для Російського уряду»
- •54. Аналіз праці а.Дістервега «Посібник для освіти німецьких учителів»
- •55. Аналіз праці м.Пірогова «Питання життя» та її значення для розвитку педагогічної думки
- •56. Ідея гармонійного розвитку особистості в роботі к.Ушинського «Людина як предмет виховання»
- •57. Розкрийте основний зміст «Повчання дітям» Володимира Мономаха
- •58. Розкрийте основні положення праці я.Коменського «Материнська школа»
- •59. Ідеї громадянського виховання г.Кершенштайнера
- •60. Аналіз праці є.Славінецького «Громадянство звичаїв дитячих»
- •63.Поясніть сутність принципу «спорідненої праці» в теоретичній спадщині г.Сковороди. Яке значення він має для розвитку української національної педагогічної думки?
- •66. Діяльність представників демократичної педагогіки 30-40 років 19 ст.(в.Бєлінський, о.Герцен, м.Чернишевський, м.Добролюбов). Аналіз статті м.Добролюбова «Про значення авторитету у вихованні».
- •67. Становлення та розвиток вищих навчальних закладів в Україні: Острозька та Києво-Могилянська академії
- •68. Українська педагогічна думка першої половини 20 ст. Педагогічні погляди с.Русової, і.Огієнка.
- •69. Діяльність перших університетів в Україні першої половини 19 ст. Харківський та Київський університети
- •70. Педагогічні пошуки на межі 19-20 ст. Е.Кей та м.Монтессорі
- •73. Філософські та природничі основи педагогічної теорії к.Д.Ушинського
- •77. Порівняйте погляди Дж.Локка та я.Коменського в галузі освіти
- •78. Освітні реформи на початку 18 ст. В Російській імперії. М.Ломоносов, його значення в розвитку педагогіки та школи
- •79. К.Д.Ушинський про урок та вимоги до вчительської професії
- •80. Братські школи в Україні та Білорусі, їх роль щодо розвитку мови, науки, культури, освіти
- •81. А.Макаренко про педагогічну працю та вимоги до вчителя
- •83. В.Сухомлинський про розумове виховання школярів
- •85. Я.Коменський про вчителя та вимоги до нього
- •86. Педагогічні погляди м.Корфа, в.Стоюніна, в.Водовозова
- •87. Особливості навчального процесу в Києво-Могилянській академії. Організаційно-просвітницька діяльність п.Могили
- •88. Вплив педагогічних поглядів та діяльності с.Полоцького й є.Славинецького на становлення Слов яно-греко-латинської академії
- •89. Просвітницька діяльність ф.Прокоповича та м.Козачинського
- •90. Проблема розвитку дитячої активності та творчості в педагогічних працях л.М.Толстого
53.Аналіз роботи д.Дідро «План університету або школи публічного викладання всіх наук для Російського уряду»
Дені́ Дідро́ (фр. Denis Diderot, 5 жовтня 1713, Ланґр — 31 липня 1784, Париж) — французький філософ та енциклопедист епохи Просвітництва.
На запрошення Катерини II в 1773 р. він приїхав до Росії, де на прохання цариці написав «План університету або школи публічного викладання наук для російського уряду» і поради: «Про школу для молодих дівчат», «Про особливий вихованні», «Про публічних школах »та інші, де розглянув весь спектр педагогічних проблем. Дідро виступив з проектом державної системи народної освіти на принципах загального безкоштовного початкового навчання та безстановий. Він прагнув забезпечити фактичну доступність школи, вважав за необхідне організувати матеріальну допомогу держави дітям бідняків (безкоштовні підручники та харчування в початковій школі, стипендії в середній та вищій школі). Помер у 1784 р. в Парижі.
54. Аналіз праці а.Дістервега «Посібник для освіти німецьких учителів»
Фрідріх-Вільгельм-Адольф Дістервег (1790—1866) — німецький педагог-демократ. Його називали “учителем німецьких учителів”. Народився в м. Зігені (Німеччина) в сім'ї чиновника-юриста.
Світогляд формувався під впливом просвітительської філософії та передової літератури Німеччини (Лессінга, Гете, Шіллера та ін.). На його філософських і етичних поглядах позначився і вплив Канта. Послідовник Песталоцці. Обстоював ідею загальнолюдського виховання, тобто єдності любові до всього людства і до свого народу. Головною метою виховання вважав гармонійний розвиток людини на основі принципів природовідповідності, куль-туровідповідності, самодіяльності. Значне місце у своїй педагогічній системі відводить дидактиці. Виходячи з розуміння процесу виховання як збудження задатків дитини, створює дидактику розвиваючого навчання, яку виклав у вигляді 33 законів і правил навчання у “Посібнику для освіти німецьких вчителів”, виокремивши при цьому 4 групи: правила, що стосуються учня (суб'єкта навчання); правила, що стосуються об'єкта навчання — учбового матеріалу; правила відповідно до часу і місця; правила, що стосуються учителя. Головним завданням навчання вважав збудження пізнавальних здібностей учня, розвиток мислення, уваги, пам'яті, водночас підкреслюючи, що розвиток цих здібностей дітей нерозривно пов'язаний із засвоєнням матеріалу. Істинне навчання, за Дістервегом, повинно носити виховуючий характер. Воно не тільки розвиває розумові сили дитини, а й формує в ній тверді переконання, високі моральні почуття, сильний характер, всю її особистість. Навпаки, погане навчання “псує не лише голову, а й характер”. Добре поставлене навчання сприяє вихованню у дитини свідомого ставлення до роботи, правильної поведінки. Основою природовідповідного навчання вважав наочність, стверджуючи, що мислення поняттями розвивається з конкретного мислення, яке ґрунтується на ознайомленні з реальними предметами. Обґрунтовує принцип послідовності в навчанні, який знаходить конкретне вираження в правилах: від близького до далекого; від простого до складного; від легшого до важчого; від відомого до невідомого. Велике значення надавав свідомому засвоєнню знань, одним з показників якого є уміння учня ясно і чітко викласти предмет. Наголошує на врахуванні вікових та індивідуальних особливостей дітей, систематичності навчання, ґрунтовності засвоєння знань. Щодо змісту освіти, вважав за необхідне озброїти дітей знаннями, необхідними їм у житті, тобто за єдність формальної і матеріальної освіти. За його словами: “Формальна освіта нерозривно пов'язана з матеріальною і до того ж не тільки через те, що чисто формальної освіти взагалі не існує, а через цінність знань і навичок самих по собі, при умові, що вони здобуті самодіяльним шляхом”. Цим самим вносить суттєву корективу у вчення Й.-Г. Песталоцці. При правильній постановці навчання розвиток пам'яті, уваги, мислення нерозривно пов'язаний із засвоєнням самого навчального матеріалу. Зміст навчання повинен відповідати рівневі сучасної науки, тому слід знайомити учнів із сучасними фізикою, математичною географією, астрономією тощо, не вводячи їх в історію питання, а пізніше вони самі прийдуть до вивчення історії науки. Щодо методів навчання критично ставився до дедуктивного (синтетичного) методу і захищав індуктивний (аналітичний), який називав розвиваючим. Дістервег є автором понад 20 підручників (з математики, географії, природознавства та інших предметів), посібників для вчителів. Наголошував на вимогах до вчителя: повинен досконало знати свій предмет, любити дітей, бути рішучим, енергійним, мати тверду волю, характер, мати громадянську мужність і власні переконання, постійно вдосконалюватися, бути взірцем для вихованців, уміти дисциплінувати їх. Для вчителів сформулював кілька правил: навчай захоплююче, енергійно, пам'ятаючи, що джерело сили викладу матеріалу — в знаннях і енергії; виробляй у собі вольові риси характеру (мужність, цілеспрямованість); привчай учнів правильно усно й письмово викладати свої думки, сам стеж за доброю вимовою, виразним викладом і логічною побудовою мови; завжди веди учнів уперед, розвиваючи їх і передаючи їм свої знання; знаходь задоволення в розвитку і русі вперед як власному, так і в своїх учнів.