1. Лакофарбові. Призначення. Класифікація. Споживні властивості. Асортимент.

Л-Ф матер. – композиції, які при нанесенні на поверхню виробу в результаті складних фіз.-хім. Перетворень формуються у полімерне покриття з комплексом властивостей. Осн. Компонентами л-ф мат. Є плівко утворювачі – нелеткі з’єднання, які здатні утворювати міцну плівку. Призначені для одержання захисних і декоративних лакофарбових покриттів. Охороняють вироби з металів від корозії, деревини – від гниття, надають багатьом виробам гарний зовнішній вигляд, захищають їх від забруднень і полегшують догляд за ними. Підвищують естетичні властивості, поліпшують сан-гіг стан житла.

Залежно від природи: природні, штучні, синтетичні.

За призначенням: для внутрішніх робіт, зовнішніх робіт, теплостійкі, морозостійкі.

Від складу і призначення л-ф: фарби, лаки, оліфи, ґрунтовки, шпакльовки.

Фарби і емалі дають непрозорі поверхні, мають колір і покривну здатність. Лаки безбарвні, іноді дають забарвлену плівку.

Пігменти - високодисперсні, мінеральні, органічні речовини, нерозчинні у воді і органічних розчинниках. Характеризуються рядом властивостей :

Щільність для різних п. в залежності від їх виду різна. П. з маленькою щільністю спливають на поверхню.

Покривна здатність – здатність п. розтертого з оліфою покривати поверхню так, щоб вона не просвічувалась – утворювати непрозорий шар.

Маслоємкість – кількість грамів оліфи, яка необхідна для одержання пасти із 100 г пігмента.

Світлостійкість – здатність пігмента зберігати колір під дією сонячного і штучного світла. Найбільшою світлостійкістю володіють природні мінеральні пігменти, деякі штучні темніють.

Хімічна стійкість – здатність п. зберігати свої властивості під дією води, лугів, сірководню.

Токсичність – залежить від хім. складу пігмента. П., які містять свинець, ртуть, мідь – ядовиті, тому їх не можна використовувати для меблів, посуду та іграшок.

Асортимент: Залежно від кольору ділять на 2 групи:

Ахроматичні: білі (крейда, вапно, білила цинкові), чорні(сажа газова пічна, графіт, палена кістка-чернь), сірі (алюмінієва і цинкова пудра).

Хроматичні: жовті(охра, крон свинцевий і цинковий, бронза золотиста), червоні (залізний сурик, сурик свинцевий, здрібнена глина, що містить боксит), сині(ультрамарин, лазур малярна), коричневі (умбра, здрібнена глина з домішками оксидів заліза, марганцю), зелені (зелена свинцева (суміш крона свинцевого з лазур’ю), зелена цинкова(суміш крона цинкового з лазур’ю), оксид хрому).

Оліфи – перероблені рослинні олії. Використовують для просочування деревини та ін. щільних поверхонь перед фарбуванням або для виробництва і розведення олійних фарб, виготовлення лаків, ґрунтовок.

По природі плівко утворюючої речовини: натуральні, напівнатуральні, штучні.

По складу: без розчинника, з розчинником.

Найбільш високим споживними властивостями володіють натуральні, які виробляють з висихаючих рослинних олій.

Якість визначають за кольором, прозорістю, в’язкістю, вмістом нелетких речовин, часом висихання і кислотному числу.

Комбіновані – суміш натуральних олій (лляної і соняш.), містять до 30% розчинника. Вик-ть для виг-ня олійних фарб.

Композиційні – 45% розчинника, для їх виготовлення вик-ть низькоякісні олії.

Синтетичні, штучні – різні побічні продукти нафто-хім переробок. Вик-ть для пропитки і тимчасового захисту.

Лаки – розчини смол в орг розчинниках. Після висихання утворюють на поверхні виробу прозорі й блискучі плівки, що виконують захисні і декоративні функції. На основі лаків з різними наповнювачами і пігментами виготовляють ґрунтовки і шпаклівки, емалеві фарби.

За призначенням: для зовн і внутр робіт, для художніх робіт, стійкі до агресивних середовищ, термостійкі, електроізоляційні, спец призначення (для покриття жерсті консервних банок, оздоби шкіри).

За природою плівкоутворювальної речовини: масляні (виготовлені на основі рослинних масел і деяких природних і синтетичних смол), смоляні (на основі природних і синтетичних смол), ефіроцелюлозні (на основі ефірів целюлози), асфальтобітумні (на основі природних і штучних асфальтів і бітумів).

Від характеру плівкоутворення: 1. які утворюють тверді плівки за рахунок випару летких розчинників, що утримуються в них. Такі наз леткими. Їхні плівки термопластичні і розчинні в органічних розчинниках. 2. які утворюють плівки в результаті різних хім перетворень плівкоутворювальних речовин.

Масляні лаки – розчини різних смол і рослинних олій із сикативами в органічних розчинниках. Залежно від співвідношення олії і смоли олійні лаки поділяють: жирні (містять олії в 2-5 разів більше, ніж смоли), середні (містять олії в 1,25-2 рази більше, ніж смоли), знежирені (утримання олії в яких становить від 0,5-1,25 вагових частин на одну вагову частину смоли).

Розрізняють олійні лаки загального споживання і спеціального призначення. Заг спожив – в’язкі прозорі розчини алкідних або природних смол, модифікованих рослинними оліями.

Смоляні лаки – розчини синтетичних або природних смол в органічних розчинниках. Можна поділити в залежності від виду використовуваних смол на такі групи: на основі спирторозчинних смол, алкідні, ненасичені поліефірні, полі акрилові, поліуретанові, епоксидні.