1.Лакофарбові товари

Фарбами, або фарбовими складами, називають суспензії пігмен­тів плівкоутворювальних речовин або їхніх розчинів. До складу фарби, крім плівкоутворювальної речовини і пігментів, можуть входити наповнювачі, пластифікатори, розчинники й ін. Лаками називають розчини смол в органічних розчинниках. Після висихання вони утворюють на поверхні виробів, що покриваються ними, тверді, прозорі (за винятком асфальтобітумних лаків) і блискучі плівки, що виконують захисні і декоративні функції. Оліфами називають переважно перероблені рослинні олії. Їх застосовують для одержання лакофарбових покриттів як самостійно (при ґрунтуванні поверхні перед фарбуванням), так і в суміші з фарбовими пігментами (при виготовленні олійних фарб) і різноманітними смолами (при виготовленні масляно-смоляних лаків і емалей).

Класифікація лаків.

За призначенням лаки поділяються на такі групи: для зов­нішніх робіт (атмосферостійкі), для внутрішньої оздоби, для художніх робіт, стійкі до агресивних середовищ, термостійкі, електроізоляційні і лаки спеціального призначення (наприклад, лаки для оздоби шкіри, для покриття жерсті консервних банок й ін.).

За природою плівкоутворювальні речовини, лаки поділяють на такі групи:

- масляні (масляно-смоляні), виготовлені на основі рослинних масел і деяких природних і синтетичних смол;

- смоляні, виготовлені на основі природних і синтетичних смол;

- ефіроцелюлозні, виготовлені на основі ефірів целюлози;

- асфальтобітумні, виготовлені на основі природних і штучних асфальтів і бітумів.

У залежності від характеру плівкоутворення лаки підрозділяють на дві групи:

- які утворюють тверді плівки винятково за рахунок випару летючих розчинників, що утримуються в них, такі лаки іноді називають летючими; їхні плівки, як правило, термопластичні і розчинні в органічних розчинниках;

- які утворюють плівки не тільки за рахунок випару розчинників, але й у результаті різноманітних хімічних перетворень плівкоутворювальних речовин; плівки цих лаків мають тривимірну будову, внаслідок чого вони не плавляться і не розчиняються.

Класифікація фарб.

За призначенням: для внутрішніх і зовнішніх робіт.

За ступенем готовності до використання: густо терті, готові до застосування.

За кольором: білила, кольорові.

За видом пігмента: охра, суріп тощо.

Властивості:

Щільність – залежно від виду. З малою щільністю – пігменти піднімаються наверх у фарбуючи складах і навпаки.

Покривна здатність — це властивість пігменту, розтертого з олією і нанесеного рівним барвистим прошарком, робити невидимим колір зафарбованої поверхні (фунту).

Малоємкість – кількість грамів масла (оліфи), необхідних для одежання 100 гр пасти, або кількість грамів масла, необхідного для одержання суміші робочої консистенції.

Фарбова спроможність (Інтенсивність) пігменту — це його спроможність при змішуванні з пігментами іншого кольору впливати на колір одержуваної суміші.

Світлостійкість – здатність пігмента зберігати свій колір під дією сонячного і штучного світла.

Хімічна стійкість – здатність пігмента зберігати свій колір під дією води, лугів, сіроводню.

Токсичність залежить від хімічного складу пігмента.

Оліфи поділяють на натуральні, напівнатуральні та синтетичні.