- •Лакофарбові товари: призначення, класифікація, споживні властивості, асортимент.
- •Полімеризаційні пластмаси. Властивості та асортимент товарів на основі полімеризаційних пластмас. Переваги та недоліки
- •Призначення, характеристика асортименту та оцінка якості парфумерних товарів.
- •4. Косметичні товари: призначення, класифікація, хара-ка а-ту.
- •5.Класифікація асортименту та оцінка якості скляних побутових товарів. Формування споживчих властивостей скляних побутових товарів
- •6.Характеристика асортименту та оцінка якості керамічних побутових товарів. Дефекти керамічних виробів.
- •7.Класифікація і характеристика асортименту металевого посуду.
- •1. Лакофарбові. Призначення. Класифікація. Споживні властивості. Асортимент.
- •2. Полімеризаційні пластмаси. Властивості. Асортимент товарів на основі полімер пластмас.
- •3. Призначення, характеристика асортименту та оцінка якості парфумерних товарів.
- •4. Класифікація, асортимент, оцінка якості скляних побутових товарів.
- •5. Характеристика асортименту та оцінка якості керамічних побутових товарів. Дефекти.
- •6. Класифікація та характеристика асортименту металевого посуду
5. Характеристика асортименту та оцінка якості керамічних побутових товарів. Дефекти.
Cтоловий посуд включає в себе за призначенням три підгрупи: для подавання їжі і напоїв (блюда, вази для бульйону, супова ваза, графини для вина, штофи, вази для компоту, соусниці, салатники, ікорниці, оселедниці, хлібниці, сільниці), для вживання їжі і напоїв (тарілки, полумиски, миски) та ін. призначення (серветниці, підставки для ножів та виделок).
Чайний і кавовий посуд також поділяють на три групи. Посуд для приймання їжі і напоїв (чашки чайні, кавові та подарункові, бокали з ручкою, блюдця чайні і кавові, кухлі, кварти, стопки). Для подавання їжі на стіл (чайники, кавники, вази для варення та фруктів, кув шини, куманці, молочники, цукорниці, цукерниці, сухарниці). Інший (полоскальниця, чайниця, молокосторож). Крім того є кухонний посуд (горщик, пловниці, дуршлаги, каструлі, сковороди); посуд для води, вина, пива (склянки, келихи, бокали, чарки, стопки, графини, глеки, кув шини, фужери).
Комплектний випускають у вигляді сервізів, гарнітурів, наборів, подарункових комплектів. Найбільшим комплектом є гарнітур, який містить в собі вироби різного призначення: чайно-кавовий, чайно-кавово-столовий гарнітур; вони об’єднані в єдиний ансамбль за формою та декоруванням. Сервізи за призначенням бувають столові, чайні, кавові і містять в собі менше предметів, ніж гарнітури. Так сервіз на 6 персон може складатися з 24, 30, 35, 40 і 48 предметів, а на 12 персон – відповідно 47 і 59 предметів. Набори посуду досить різноманітні за своїм призначенням і складом від 2 предметів до 24. Так набір чайників складається з 2 предметів – заварювального та доливного.
Вироби із тонкокам’яної кераміки та напівфарфору мають неширокий видовий асортимент посудних виробів – це глечики, кварти, чашки з блюдцями, пивні кварти, бокали.
Фаянсовий посуд класифікують за призначенням, комплектністю, фасонами та розмірами, видами декорування. Поштучні вироби: переважно це столовий посуд, який використовують для прийняття (тарілки глибокі та мілкі, миски, салатники, дрібні піали, пловниці, оселедниці) та подавання їжі і напоїв на стіл (блюда, вази для бульйону, вази для супу, соусниці, пловниці, хлібниці, гірчичниці, салатники, сільниці, хрінниці). Чайний і кавовий фаянсовий має такі види виробів: чашки, блюдця, блюдця для варення, кварти, вази для фруктів, склянки, цукерниці.
Майоліковий посуд включає: миски, тарілки, глечики, молочники, цукорниці, куманці, кварти. Комплектний майоліковий посуд-сервізи чайні, кавові та набори різного призначення. Побутові використовують для зберігання харчових продуктів, для подавання на стіл, для вживання їжі.
Гончарний посуд за призначенням ділять на 2 групи: для приготування і підігріву їжі при температурі 400-500 град. (горщики, глечики) та зберігання їжі і сухих продуктів (миски, глеки, маслянки, сухарниці). Серед видового асортименту найбільша частина у випуску та продажу припадає на тарілки та чашки з блюдцями.
При оцінюванні якості приділяють увагу наявності, розмірам, місцезнаходженню та кількості тих чи інших дефектів, а також їх впливу на санітарно-гігієнічні, механічні і термічні властивості виробів.
До дефектів черепка й глазурі належать дефекти, які псують зовнішній вигляд виробів або негативно впливають на їх властивості. Засмічення-гладкі чи шерехаті підвищення, які утворені сторонніми включеннями, що прилипли до поверхні черепка чи глазурі. Накол-невеликі точки заглиблення на поверхні глазурі, які утворюються внаслідок запізнілого виділення з шару глазурі пузирків повітря. Натік глазурі-місцеве потовщення глазурі, яке супроводжується зміною її відтінку-внаслідок використання більш легкоплавкої глазурі. Плішина-відсутність глазурі на деяких ділянках виробу. Збірка-відбувається в місцях розривів, що виникають на її поверхні. Цек-сітка волосяних тріщин глазурного шару-внаслідок невідповідності коефіцієнтів термічного розширення глазурі і черепка. Мушка-невеликі точки темно-сірого , коричневого чи чорного кольору на поверхні виробу. Вигарка-поверхневе заглиблення брудно-зеленого кольору на покритій глазуррю поверхні виробу. Виплавка-невелика пляма темно-коричневого кольору, яка утворюється внаслідок попадання в масу вільних оксидів заліза, титану. Прищ і пузир-в результаті запізнілого виділення газів з черепка під час його випалювання. Пузир має більші розміри і порожнину. Задувка-плями зелено-коричневого та чорного кольору, які виникли внаслідок попадання золи через тріщини капселя, що є слідами приплавлених продуктів згорання палива. Вибоїна, щербини краю, ніжки чи корпусу утворюються внаслідок ударів при необережному поводженні з виробом. Сухість глазурі-виникає по краю виробів у вигляді шерехуватої поверхні у зв’язку з недостатньою товщиною глазурного шару. Летілий край-відколювання глазурі по краю виробу, утворені в результаті фізичних змін у зв’язку з різницею коефіцієнтів термічного розширення глазурі і черепка. Дефектами декорування є розрив декору, подряпини на малюнку, недопалення і перепалення фарб, матовість декору, різновідтінковість, розшарування фарби, нечіткість контурів, забруднення фарбами. Оцінку якості проводять інструментальним (термічна та хімічна стійкість глазурі і декору, щільність і водопоглинання, білість та просвітлюваність) та органолептичним методом. Принципи оцінювання якості: вид та тип кераміки, спосіб формування виробів, вид дефекту, розмір і місцезнаходження дефекту, розмір виробу, кількість однойменних дефектів, заг. кількість допустимих дефектів.