66.Добровільна форма медичного страхування та її сутність.

МС як важливий елемент с. медицини існує у 2 формах – обов`язковій і добровільній.

Програми добров. МС розрізняються між собою зал. від: *переліку мед. послуг, *контингенту застрах-х (пенсіонери, діти, дорослі), *переліку лікувал. установ, що їх пропонує страховик для виконання програми, *вартості надаваних послуг

Об`єкт добров. МС: майнові інтереси страхувальника (застрах-го), пов`язані з одержанням мед. допомоги.

Суб`єкт: страховики – незалежні СКо (с. медичні Ко), які мають ліцензію на проведення МС і здійснюють свою діяльність на основі договорів про співроб-во із мед. організаціями; страхувальники – дієздатні фіз. або юр. особи, основними страхувальниками є п-ва, які укладають договори колективного стр-ня на користь своїх працівників та сплачують с. внески з одержаного ПР; застраховані – фіз. особи, на користь яких укладено ДС.

Стр. подією у МС вважається звернення застрах. особи під час дії ДС до мед. установи за допомогою у випадку страх події.

Види добровіл. МС:

• короткострокове (стр-ня здоров`я на випадок хвороби, стр-ня виїжджаючих за кордон “асистанс”)

• довгострокове (безперервне стр-ня здоров`я)

• індивідуальне (застрах-ним є конкретна особа, доходи якої є джерелом сплати внесків)

• колективне (страхувальником є юр. особа, яка страхує персонал від найімовірних для даної роботи ризиків, і сплачує с. внески за рах. власних коштів).

С. ∑: це граничний рівень с. забезпечення, який визначається згідно з переліком і вартістю мед. послуг, передбачених в ДС.

С. внески страхувальника зал. від: обраної програми добровіл. МС, рівня с. забезпечення за ДС, строку стр-ня, широти переліку с. подій та ін. умов ДС.

Тарифи мають встановлюватися за згодою страховика та мед. установи, що надає послуги. Тарифна ставка розрахов-ся на основі статист. даних про звернення по мед. допомогу та тривалість лікування. Іноді вона диференціюється зал. від статі, віку, стану здоров`я застрах-го.

С. забезпечення зал. від в-ті мед послуг, передбачених у ДС.

С. відшкодування здійсн. оплатою послуг мед. установи, яка зазначена в ДС і з якою у страховика є відповідний договір, або іноді безпосередньою сплатою грошей страхувальнику

67.Види послуг добровільного медичного страхування.

Мета: забезпечення страхувальникові гарантії повної або часткової компенсації страховиком додаткових витрат, пов`язаних із зверненням до лікув.-профіл. установи за послугою, яка надається згідно з програмою добров. МС.

Страхувальники – дієздатні фіз. або юр. особи, основними страхувальниками є п-ва, які укладають договори колективного стр-ня на користь своїх працівників та сплачують с. внески з одержаного прибутку; застраховані – фіз. особи, на користь яких укладено ДС.

ДМС передбачає застос-ня видів стр-ня, в яких відпов-сть стр-ка виникає за фактом захв-ня або лікув-ня. Виплату за цими видами с-ня СК здійснює у вигляді фіксов стр суми або добових. А також ті види, згідно з якими відпов-сть СК анстає в разі звернення страхув-ка (застрах) до лік-профіл установи за одержанням мед допомоги або послуг відпов до умов договору стр-ня. Виплата має вигляд компенсації вартості необх лікув-ня.

Послуги з добров. МС можна поділити ще на види, які передбачають виплати, не пов`язані з вартістю лікування (стр-ня на випадок встановлення діагнозу захворювання, у зв`язку з травмою, стр-ня добових виплат тощо) і види, які забезпечують компенсацію витрат на лікування (стр-ня витрат на перебування в лікарні, стр-ня хірург. витрат, витрат на післяоперац. догляд тощо). Для застрах-х найб інтерес становлять види договорів, яеі гарантують не лише оплату, а й можливість дістати мед допомогу. Стр-ня витрат, які не пов’язані з лікув-ням, не потребує узгодження з вартістю мед витрат, тому є простішими за ті, які забезп-ть компенсацію витрат на лікув-ня. У разі втрати здоров’я застрах-ним у зв’язку із захв-ням чи нещ випадком СК оплачує рах-ки лікув закладу, виходячи з факт к-сті днів лікув-ня його за встанов у договорі щоденними нормативами вартості лікув-ня.