1.Відповіді на питання:

1.1 Інформаційна модель предметної області, побудова і модель предметної області.

Вимоги до бази даних

Добре спроектована база даних

·      Задовольняє усі вимоги споживачів до вмісту бази даних. Перед проектуванням бази потрібно провести широкі дослідження вимог споживачів до функціонування бази даних

·      Гарантує несуперечливість та цілісність даних. При проектуванні таблиць потрібно означити їх атрибути і деякі правила, що обмежують можливість вводу споживачем невірних значень. Для верифікації (перевірки) даних перед безпосереднім записом їх у таблицю база даних  повинна здійснювати виклик правил моделі даних і тим самим гарантувати збереження цілісності інформації.

·      Забезпечує природнє, легке для сприйняття структурування інформації. Якісна побудова бази дозволяє робити запити до бази “прозорішими” і легшими для розуміння; значить, понижується ймовірність  внесення некоректних даних та покращується якість супроводу бази.

·      Задовільняє вимоги споживачів до продуктивності бази даних. При великих обсягах інформації питання збереження продуктивності починають відігравати головну роль; відразу “випливають” всі прорахунки етапу проектування.

 Основні кроки проектування бази даних.

 1.      Визначити інформаційні потреби бази даних

2.      Проаналізувати об”єкти реального світу, які потрібно промоделювати в базі даних. Сформувати з цих об”єктів  сутності і характеристики цих сутностей (наприклад, для сутності “кров пацієна” характеристиками можуть бути “група”, “концентрація глюкози”, “концентрація протеїну” і т.ін.) і сформувати їх список.

3.      Поставити у відповідність сутностям та характеристикам – таблиці і стовпчики (поля) в нотації вибраної вами СУБД  (Paradox, dBase, FoxPro, Access, Clipper, InterBase, Sybase, Informix, Oracle і т.д.).

4.      Визначити атрибути, які унікальним чином ідентифікують кожен об”єкт.

5.      Виробити правила, які будуть встановлювати і підтримувати цілісність даних.

6.      Встановити зв”язки між об”єктами (таблицями і стовпчиками), провести нормалізацію таблиць

7.      Спланувати питання надійності даних і, при потребі, збереження секретності інформації. 

1.2 Бази даних,типи моделей баз даних, термінологія баз даних.

 Типи представлень інформаційних моделей

 

Для опису інформаційної задачі використовуються три види представлення ІМ:

n     концептуальне - охоплює всю задачу з точки зору адміністратора інформаційної системи, тобто людини, відповідальної в цілому за роботу БД;

n     зовнішнє - відображає уявлення про задачу з точки зору конкретного споживача, тобто особи, яка розв”язує вузьку задачу роботи системи на конкретному робочому місці; значить, кожна інформаційна система буде мати кілька зовнішніх представлен  ІМ

n     внутрішнє - відображає представлення про інформaційну задачу розробника (програміста) з врахуванням особливостей і можливостей конкретної СУБД  і комп”ютерів, на яких буде реалізовуватися  задача, що розв”язується.

 

            Причина різних видів представлень  ІМ полягає в тому, що лише філософи можуть дозволити собі мати справу з реальним світом. При розв”язуванні конкретних задач реальна дійсність відтворюється із суттєвими обмеженнями, що залежать від області діяльності, поставлених цілей і потужності обчислювальних засобів. В подальшому реальні інформаційні процеси в системі будемо називати предметною областю даних.

            Отже, реальні інформаційні процеси відображаються через сприйняття службових функцій окремих споживачів, об”єднуються з точки зору роботи інформaційної системи в цілому, і на цій основі розробляється ІМ, яка фізично реалізується у вигляді програми для комп”ютера і баз даних, розміщених на фізичному носії інформації (магнітному диску).

            Для розробника прикладних програм уявлення про ІМ важливе з точки зору правильної постановки задачі. Шлях до реальної БД тернистий і всіяний дискусіями із замовником і кінцевими споживачами, уявлення яких про майбутню задачу повинно бути узагальнене в концептуальній моделі.

Типи моделей даних 

Відмінності в способі представлення взаємозв”язків між об”єктами визначають тип моделі даних. Для опису інформаційних процесів використовують:

n     ієрархічна модель організовує дані у вигляді деревовидної структури і є реалізацією логічних зв”язків за типом “ціле-частина”. Прикладом ієрархічної моделі є довільна адміністративна структура

n     мережева модель дозволяє довільному об”єкту бути пов”язаним з довільним іншим об”єктом. Мережеві моделі утворюють складні структури, що створює певні труднощі при потребі модернізації або розвитку ІМ.

n     реляційна модель  представляє об”єкти і взаємозв”язки між ними у вигляді таблиць. Вперше вона була запропонована в 1970 році доктором Е.Ф.Коддом (E.F.Codd). На цій моделі даних будуються практично всі сучасні СУБД для комп”ютерів. В Visual FoxPro реляційна модель отримала подальший розвиток в плані наближення до класичних канонів побудови реляційної  моделі.