8. Фактори виробництва їх взаємозв'язок. Виробнича функція.

Фактори виробництва – це всі необхідні елементи, які використовуються для вир-ва матеріальних і духовних благ.

Сучасна вітчизняна і світова ек-на наука до складу факторів вир-ва відносить: працю. капітал, землю, підприємницькі здібності, науку, нформацію, екологію.

1) Праця - це свідома діяльність людини, спрямована на створення необхідних для задоволення особистих і суспільних потреб, матеріальних і духовних благ, а також інша діяльність, зумовлена суспільними потребами.

Праця вимірюється часом, витраченим людиною на виробництві. Вважається, що в процесі праці відбувається споживання робочої сили, а також розвиток і вдосконалення самої людини завдяки нагромадженню знань, досвіду, підвищенню кваліфікації. Чим більш кваліфікована праця людини, тим вищий її капітал, а відповідно і дохід з цього капіталу.

2) Капітал – це ек-ний ресурс. Що визначається як сукупність усіх технічних, матеріальних, грошових засобів, використовуваних для вир-ва товарів та послуг. Сюди відносять верстати, дороги, комп'ютери, молотки, вантажівки, сталеливарні заводи, автомобілі, машини для миття посуду. (Іншими словами, це матеріальні та фінансові ресурси в системі факторів виробництва). Їх технічний стан постійно вдосконалюється і впливає на загальну результативність виробничого процесу і його ефективну доцільність.

3) Земля як фактор вир-ва включає в себе саму землю, а також лісові й водні ресурси, родовища корисних копалин та інші природні багатства, що використовуються у вир-чому процесі.

Земля як специфічний фактор вир-ва має певні ознаки:

- земля є кількісно обмеженим фактором вир-ва;

- земля є не відтворюваним фактором вир-ва;

- земля є фізично непереміщуваним фактором вир-ва;

- земля як фактор вир-ва при належному її використанні на основі досягнення НТП та агротехніки має здатність не зношуватись фізично та не старіти морально;

- земля широко використовується і в нес/г вир-ві як територія для будівництва вир-чих будівель, розміщення транспортних комунікацій тощо.

4) наука – це специфічна форма людської д-сті, спрямована на отримання та систематизацію нових знань про природу, с-во і мислення. Втілюючись у вир-чій д-сті людей у вигляді створення нових засобів праці, впровадження прогресивних технологій, викор-ня передових методів орг-ії вир-ва таа праці тощо, наука перетворилась на головну продуктивну силу суспільства.

5) інформація – це система збирання, обробки та систематизації різноманітних знань людини з метою використання їх у різнихз сферах життєд-сті, зокрема в ек-ній сфері. Виступаючи опосередкованою ланкою між наукою та вир-вом, інформація справляє суттєвий вплив на розвиток ек-них процесів.

6) екологічний фактор – система спеціалізованих видів трудової д-сті та витрат, спрямованих на раціональне викор-ня природних р-сів, охорону навколишнього середовища, а також на його відтворення.

7) Підприємницькі здібності - особливий вид людського капіталу, який передбачає використання ініціативи, винахідливості та ризику в організації виробництва та являє собою діяльність по координації та комбінуванні всіх інших факторів виробництва з метою створення благ та послуг.

Виробництво можливе тільки за умови введення у виробничий процес всіх факторів виробництва.

Співвідношення між будь-яким набором факторів вир-ва і максимально можливим обсягом продукції, що виробляється за допомогою цього набору факторів, характеризує виробничу функцію.

Виробнича функція — це технологічне співвідношення, що відображає залежність між сукупними витратами факторів вир-ва, з одного боку, і максимальним обсягом випуску продукції — з іншого.

Виробнича функція з двома факторами виробництва (працею і капіталом) записується такою формулою:

Q = f (L, K),

де Q — обсяг випуску продукції; L — затрати праці; К — затрати капіталу; f — функція.

Якщо врахувати весь набір факторів виробництва (працю, капітал, матеріали та інші фактори), то виробнича функція матиме такий вигляд:

Q = f (L, K, C, …, Xn),

Де C – витрати матеріалів; Xn – витрати інших факторів

Виробнича функція вказує на існування альтернативних можливостей, за яких різне поєднання факторів виробництва або їхня взаємозаміна забезпечують такий самий максимальний обсяг випуску продукції.