2. Економічні категорії і закони. Механізм, дії та використання економічних законів.

Економічна категорія – теоретичне поняття, яке відображає реально існуючі економічні відносини.

Економічні категорії мають історичний характер, тобто відповідають певним історичним умовам, відображають різні ступені економіки, мають відображать сусп-виробничі відносини, мають об’єктивний характер, бо відбивають об’єктивну дійсність.

В економіці діє низка економічних законів.

Економічний закон виявляє суттєві, стійкі і необхідні причинно-наслідкові зв’язки і взаємозалежності даного економічного процесу. Ці закони виражають сутність ек-них відносин.

Економічна наука класифікує економічні закони суспільства за такими великими групами:

- узагальнені – функціонують у всіх економічних системах

- загальні – властиві кільком екон. системам, де існують для них відповідні екон умови.

- специфічні – ті, що функціонують у межах однієї системи

- стадійні – діють лише на одній із стадій розвитку ек с-ми.

У сукупності всі ці закони формують систему законів економіки та закономірності її розвитку.

Економічні закони діють обмежено у часі і можуть не відповідати інтересам суспільства.

Механізм вивчення ек. законів:

• Визначення суті

• Форма вияву закону

• Кількісне визначення закону

• Лінії зв’язку з іншим ек законами

• Методи та інструменти викор ек законів

Таким чином, економічні закони є складовою предмета політичної економії. Вивчаючи об’єкт свого дослідження, тобто суспільне вир-во, політична економія стикається з проблемою обмеженості вир-чих р-сів (родючих земель, корисних копалин, паливно-енергетичних ресурсів, робочої сили тощо) та раціонального їх використання для найповнішого задоволення потреб людей. Пізнаючи закони, які управляють вир-вом, розподілом і споживанням благ на будь-якому етапі суспільного розвитку, політична економія обгрунтовує, як люди і суспільство мають здійснювати кінцевий вибір рідкісних р-сів, як найкраще виробляти різні блага, розподіляти і обмінювати їх.

3. Функції економічної теорії та методи пізнання економічних процесів.

Ек-на теорія – це сусп. наука, яка вивчає закони розвитку ек-них систем, д-сть ек-них суб’єктів, спрямовану на ефективне госп-ня в умовах обмежених р-сів, з метою задоволення своїх безмежних потреб.

Вона як наука належить до 2 систем: є головною і невід’ємною складовою систем ек наук, їх методологічною і теоретичною основою та складовою суспільствознавства. Тому вона виконую такі функції:

• Пізнавальну – покликана вивчати і пояснювати процеси і явища ек життя сусп. на основі наукового доказу

• Методологічну – ек теорія виступає теор-метод базою для цілої с-ми ек наук, бо розкриває основоположні закони

• Практичну – полягає в допомозі людям розділити наше сусп. і описати, пояснити і спрогнозувати ек процес.

• Світоглядну – полягає у розробці наукових основ передбачення перспективи соц.-ек розвитку в майб.

• Виховну – полягає у формуванні в громадян ек культури, логіки сучасного ринкового мислення.

• Ідеологічну – формує погляди, сусп. ідеї, сусп. свідомість.

Метод ек теорії – система теоретичних підходів, способів, прийомів, за допомогою яких пізнають ек відносини, закони та механізм їх дії.

Є 2 форми пізнання ек законів: емпірична (викор законів несвідомо) та наукова (коли люди, пізнавши і розкривши сутність ек законів, викор їх свідомо)

Основні методи: діалектика, наукова абстракція, аналіз і синтез, індукція і дедукція, історичний і логічний, економічне моделювання.

Отже, ек-на теорія покликана вивчати реальні факти, з’ясовувати причинно-наслідкові зв’язки в ек-ній с-мі, а також давати рекомендації щодо їх вдосконалення з метою ефективнішого викор-ня наявних р-сів і досягти на цій основі вищого рівня задоволення суп-них потреб.