1.Економічний аналіз - це система спеціальних знань для дослідження зміни і розвитку економічних явищ, процесів); їх взаємозв'язку та взаємозумовленості, що визначається суб'єктивними та об'єктивними причинами з метою забезпечення цільового управління ними. Тобто, економічний аналіз — це система спеціальних знань, яка пов'язана з:

1) дослідженням причинно-наслідкових зв'язків зміни та розвитку економічних явищ та процесів;

2) дослідженням зовнішнього економічного середовища (маркетинговий аналіз), зміни параметрів ринку;

3) оцінюванням підприємницького ризику;

4) кількісним і якісним вимірюванням об'єктивних і суб'єктивних факторів та пошуком резервів удосконалення господарських систем;

5) формуванням аналітичного забезпечення для прийняття оптимальних управлінських рішень.

Головні риси економічного аналізу як науки:

1. Дослідження причинно-наслідкових зв'язків зміни та розвитку економічних явищ і процесів. Економічний аналіз проводить глибоку об'єктивну діагностику причин, які їх зумовлюють та визначають характер зміни та розвитку..

2.Об'єктивне оцінювання ефективності розвитку економічної системи стосовно створених умов внутрішнього і зовнішнього економічних середовищ. Прибутковість і конкурентоспроможність за поточними та стратегічними цілями є основними критеріями оцінювання економічних систем будь-якого рівня. Об'єктивність аналізу залежить від реальності інформаційної моделі економічної системи та наукової методики досліджень.

3. Багатоваріантне аналітичне забезпечення цільових запитів користувачів, що дає змогу знайти оптимальне рішення на рейтинговій основі. Економічний аналіз забезпечує «прозорість», очевидність висновків і пропозицій, що сприяє застосуванню економічних методів управління.

4. Цільова спрямованість і практична цінність аналізу виражається у розробленні планів та прогнозів, оцінці невикористаних можливостей та упущеної вигоди, узагальненні досвіду та формуванні нового економічного мислення.

2 Економ. Аналіз як ф-ція управління і елемент керуючої сис-ми. З точки зору управління підпр-во являє собою складну госп-ку орган-цію, для якої характерне багатоцільове ф-ння і численні внутрішні та зовнішні зв’язки. Підриємство можна розглядати як технологічну (сукупність виробничо-технологічних процесів), соціальну і економічну сук-ть господарських процесів і факторів, що їх визначають в системі. Існують 2 типи систем: 1тип: закрита система-має жорсткі фіксовані межі і її дії не залежні від зовнішнього середовища; 2тип: відкрита система-взаємодія з навколишнім середовищем, сама себе не забезпечує і залежить від зовнішніх змін. Підприємство є відкритою системою: входи-перетворення-виходи. Для того, щоб вихідні характеристики відкритої системи підтримувались на заданому рівні, вони заб-ся прямим і зворотнім зв’язком. Прямий зв'язок-це доведення команд до керованого об’єкта. Зворотній зв'язок-отримання інформації про стан керованого об’єкта. Прямий і зворотній зв'язок являють собою інформаційну систему управління. Місце економ.аналізу в системі управління визначається його роллю у здійсненні управлінських функцій. При плануванні викор-ть такі види. аналізу:1)ретроспективний;2)оперативний;3)прогнозний. В організації вир-тва використовують ретроспективний і оперативний аналіз. Для забезпечення мотивації використовується ретроспективний і оперативний аналіз. Контроль базується на результатах оперативного і ретроспективного контролю. Роль економ. аналізу в системі управління економікою підприємства визначається тим, що всі управлінські рішення базуються на результатах ек. аналізу. Осн. принципи екон. аналізу: системність, комплексність, оперативність, точність, прогресивність, динамічність, плановість, ефективність.

3.Предметом економічного аналізу є реальна господарська діяльність, яка характеризується сукупністю економічних відносин у зв'язку і виробничо-фінансовими ресурсами, навколишнім природним середовищем та соціально – політичною атмосферою, знаходить сенс вираження через систему економічної інформації.

Предмет аналізу визначається цілями його проведення, які залежать від запиту користувачів аналітичної інформації. Виділяється дві групи користувачів: внутрішні та зовнішні. Внутрішні користувачі (керівники і спеціалісти різних ієрархічних рівнів господарюючого суб'єкта) становлять цілі діагностики й оцінювання стану та перспектив діяльності, а також результатів та ефективності їх управлінських дій.

Зовнішніх користувачів можна поділити на дві групи: а) тих, що безпосередньо зацікавлені у результативності роботи господарюючої о суб'єкта (власники, акціонери, кредитори, партнери); б) тих, що захищають інтереси першої групи (контролюючі органи, аудитори, профспілкові організації, мас-медіа та ін.).

Об'єкти е.а.: а) виробнича, фінансова, інвестиційна, маркетингова та інші види діяльності; б) ресурси всіх видів діяльності; в)виробничі та управлінські структури; г) організація виробництва і праці; д) форми господарювання і власності тощо.

4 Зміст економічного аналізу як науки.

Ек.аналіз-це система спец.знань для дослідження зміни і розвитку ек.явищ в процесі їх взаємозв’язку та взаємообумовленості, що визнач-ся суб’єктивними та об’єктивними причинами з метою забезп-ння цільового управління ними. Ек. аналіз ґрунтується на таких осн.принципах діалектики: 1) все пізнається в динаміці та розвитку; 2) причинно-наслідкова підпорядконість зміни та розвитку; 3) пізнання у зв’язках, взаємозв’язку, взаємозал., та взаємообумовленості. Для прийняття управлінського рішення необхідна аналіт.підготовка, яка включає такі етапи: 1) вибір варіантів госп-го рішення; 2)визначення обмежень на варіанти госп. рішень; 3)Розрахунок техніко-екон. показників, варіантів та їх вплив на госп-кі результати; 4)Визначення критеріїв ефективності варіантів госп.рішень.

Екон.аналіз-це система спец. Знань, яка пов’язана з:1)дослідженням причинно-наслідкових зв’язків, зміни та розвитку екон. явищ і процесів; 2) вибором і обґрунтуванням ділового партнерства; 3) досл-нням зовнішнього екон. середовища; 4) оцінюванням підконтрольного ризику; 5) обґрунтуванням цільових програм, бізнес-планів та об’єктивним оцінюванням їх виконання; 6) класичним і якісним вимірюванням об’єктивних і суб’єктивних факторів і пошуком резервів удосконалення господарських систем; 7) формуванням аналітичного забезпечення для прийняття оптимальних управлінських рішень. Теоретичною основою ек.аналізу є екон. теорія. Найбільша практична потреба в ек. аналізі була визначена розвитком науки управління

5.Характеристика методу економ. аналізу. Метод економ.аналізу являє собою діалектичний підхід до вивчення госп. процесів, в їх становленні та розвитку. Особливості методу: 1) використання системи екон. показників, що характеризують госп-ку діяльність; 2) вивчення причин зміни цих показників; 3) виявлення та вивчення взаємозв’язків між показниками з метою підвищення соц.-економ.ефективності діяльності підприємства. Методика ек.аналізу-це сукупність способів і прийомів виконання конкретної аналітичної роботи. В методології наукових досліджень виділяють два рівня пізнання: 1р-Емпіричний-спостереження і експеримент; 2)Теоретичний-розробка наукових гіпотез, теорій, відкриття законів і закономірностей. Для економ.аналізу характерний емпіричний рівень пізнання.

6.Аналітичні показники. Предметом праці в аналітичних дослідженнях є інформація про діяльність господарюючого суб’єкта. ЕА проводиться з використанням системи економічної інф-ції, необхідної для прийняття управлінських рішень. Для проведення комплексного ЕА використовують такі інформаційні ресурси: нормативно-довідкова інформація – об’єднує законодавчі акти, нормативи, ліміти та інші регламенти господарських операцій; планова – виражена у системі планових завдань, показників та інших даних, які визначають поведінку господарюючих суб’єктів у визначеному плановому періоді; облікова – утворюється за визнаними національними положеннями облікового процесу , за прийнятою підприємством обліковою політикою та іншими регламентами облікового процесу; звітно-статистична – систематизована інформація обліку та інформація спеціальних статистичних обстежень; дані спеціальних обстежень - формується при відсутності потоку стандартизованої інформації та при зміні методики аналізу на запит користувачів. Формування інформаційної бази аналітичних досліджень повинно опиратися на такі основні принципи: оптимізації інформаційних потреб, що забезпечує мінімальні затрати на збір, передачу та опрацювання інформації і максимальну результативність аналітичних обґрунтувань, висновків і пропозицій; повноти й об’єктивності відображення екон явищ і процесів (для реалізації цього принципу доцільно проводити аудит інформаційних ресурсів); єдності інформаційної моделі господарюючого суб’єкта, що дає змогу забезпечити комплексність досліджень, усунути дублювання та різнопланове тлумачення господарських явищ і процесів; оперативності інформації, що дає змогу забезпечити своєчасність прийняття управлінських рішень відповідно до змін внутрішнього та зовнішнього середовища; максимальної алгоритмізації параметрів економічної системи, кодування і передачі опрацювання інформаційних ресурсів на ЕОМ, що дає змогу формувати раціональну технологію аналітичного процесу.Аналітичні показники можна класифікувати за рядом ознак:1. По відношенню до результату діяльності:- факторні - впливають на результативні.- результативні - показники, що зазнають впливу різних факторів.2. За змістом досліджуваних економічних явищ:- кількісні - характеризують розміри об'єктів, ресурсів.- якісні - характеризують суттєві властивості та ефективність використання ресурсів.3. За характером відображення економічних явищ:- натуральні;- умовно-натуральні;- вартісні;- трудові.4. За ступенем охоплення:- загальні - характеризують результати роботи підприємства, незалежно від галузі.- часткові - мають галузеву специфіку.7. Основні форми викладення аналітичного матеріалу.