27. Резерви підвищення ефективності виробництва та їх класифікація

Економічна сутність резервів підвищення ефективності виробництва полягає в найбільш повному та раціональному викорис­танні зростаючого потенціалу з метою отримання більшої кількості високоякісної продукції при найменших витратах живої та уречевленої праці на одиницю продукції.

Класифікація резервів підвищення ефективності виробництва здійснюється за певними ознаками:

1)за просторовою ознакою (внутрішньогосподарські резерви, галузеві резерви, регіональні, загальнодержавні)

2) за часовою ознакою (невикористані, поточні, перспективні)

3) за стадіями життєвого циклу (резерви на передвиборничій стадії, на виробничій стадії, резерви експлуатації та утилізації виробу)

4)за стадіями процесу суспільного виробництва (резерви у сфері виробництва і у сфері обігу)

5) за видами ресурсів (предмети праці, засоби праці, трудові ресурси, ітерактивні ресурси, природні р-си)

6)за х-ром впливу на результати виробництва (екстенсивні та інтенсивні)

7) за рівнем витрато ємкості використання резервів (утворені за рахунок скорочення витрат видів ресурсів; за рахунок впровадження досягнень НТП без докорінної реконструкції виробництва; за рахунок впровадження досягнень НТП з докорінною реконструкцією виробництва)

8) за способом виявлення (явні резерви:умовні, безумовні; приховані)

9) за часом виникнення (резерви, не враховані при розробці планів норм та нормативів; резерви, що виникли після складання планів).

Пошук резервів підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності здійснюється за такими етапами:

1. Виявлення структури собівартості готової продукції.

2. Оцінка ресурсів, які обмежують темпи зростання виробництва і зменшення собівартості.

3. Пошук резервів за всіма стадіями життєвого циклу виробництва (або іншого об'єкта аналізу).

Встановлення комплексності резервів, тобто досягнення економії та підвищення ефективності використання, відбувається одночасно всіх видів ресурсів.

28. Характеристика методу економічного аналізу

Під методом еко­номічного аналізу розуміємо науковий спосіб вивчення, становлен­ня та розвитку господарських явищ і процесів. Він є: сукупністю прийомів і способів дослідження господарської діяльності будь-яко­го економічного об'єкта шляхом виявлення і визначення взаємозв'язку та зміни його параметрів, кількісного й якісного вимірюван­ня впливу окремих факторів та їхньої сукупності на цю зміну. Ме­тод економічного аналізу спрямований на пізнання внутрішньої природи зміни і розвитку економічних систем за параметрами їх інформаційної моделі.

Характерні ознаки методу економічного аналізу такі:

1. Розкладання та деталізація складних економічних систем. Діалектичний підхід полягає в тому, що будь-яке явище чи про­цес розглядають як складну систему, і в процесі дослідження тре­ба виділити їх елементну будову за цільовими ознаками аналізу та взаємозв'язки цих елементів. Такий поелементний поділ дає змогу глибше пізнати природу будь-якого явища чи процесу, чинники їх зміни та розвитку і, як наслідок, проводити синтез знань про ці системи та формувати організаційно-еко­номічні механізми управління ними.

2. Виявлення та визначення взаємозв'язків елементів досліджува­ної системи і причинно-наслідкових зв'язків зміни їх параметрів. Ме­тод аналізу передбачає з'ясування типу та характеру зв'язків, по­будову алгоритму факторної залежності і визначення послідо­вності оцінок впливу факторів.

3.Вимірювання ступеня впливу факторів на зміну параметрів економічної системи та визначення їхньої пайової участі у зміні за­гального результату їх сукупної дії. Цей процес залежить від то­го, наскільки правильно визначений алгоритм зв'язку і від коректності проведених обчислень. Вичерпність і точність аналітичних результатів перевіряють за критерієм балансової уз­годженості (сума часткових результатів впливу окремих факторів дорівнює результату їх сумарної дії).

4. Оцінка аналітичних результатів та обґрунтування вис­новків за цільовою функцією дослідження. Для узагальнення важ­ливим є досягнення об'єктивності оцінок.

Всеохоплюючим способом вивчення законів природи і суспільстває діалектичний метод пізнання процесів та явищ у взаємозв’язку, взаємообумовленості, русі, зміні і розвитку.

Діалектичний метод пізнання законів природи та суспільства слугує теоретичною і методологичною основою методів усіх наук .у тому числі і економічного аналізу.

Економічний аналіз базується на політичній економії, розкриває економічні закони розвитку суспільства, допомагає оцінити тенденції розвитку господарської діяльності.

Метод еконовічного аналізу- це система прийомів і способів комплексного, взаємопов`язаного та беспреривного дослідження динамічного розвитку виробничих відносин у нерозривній єдності з продуктивними силами , розкриття факторів, тенденцій і закономірностей цього розвитку , обгрунтовання і прийняття оптимальних управлінських рішень , виявлення і мобілізації внутришньогосподарських резервів.

Метод економічного аналізу базується на дедукції та індукції.

Дедукція - це розклад (аналіз) загального на частки, індукція – узагальнення (синтез) часток у загальне.

Аналіз і синтез завжди знаходяться в діалектичній єдності, доповнюють одне одного.

Метод економічного аналізу направлений на: розчленування предметів і явмщ на частини; вивчення і виявлення внутрішніх зв’язків предметів і явищ; узагальнення і підведення підсумків гоподарської діяльності.

В основі методу економічного аналізу лежить система способів і прийомів аналізу господарської діяльності як єдиного цілого та формалізованoгo описання результатів аналізу у вигляді системи показників.