25. Зміст, організація та методика перспективного аналізу

Перспективний аналіз проводиться до початку здійснення виробничо-фінансової д-сті в наступному звітномуу періоді. Змістом перспективного аналізу є надання інформації щодо очікуваних результатів виробничо-фінансової діяльності з метою визначення їх можливих значень у майбутньому, вироблення стратегії і тактики, планування подальшого розвитку підприємства і його структурних підрозділів.

Перспективний аналіз порівняно з поточним і оперативним аналізом має свої особливості, які обумовлені метою, завданням, джерелами інформації, методами, послідовністю аналізу .

Методи перспективного аналізу:

Методи парної і множинної кореляції, Методи аналізу динамічних рядів, Спектральний аналіз, Методи екстраполяції динамічних рядів, Сітьові графіки; Методи лінійного програмування

Залежно від періоду прогнозу, перспективний аналіз поділяється на такі види:

1. Аналіз на поточну перспективу.

2. Аналіз на короткострокову перспективу.

3. Аналіз на середньострокову перспективу.

4. Аналіз на довгострокову перспективу.

Перспективний аналіз здійснюється у перспективній або довгостроковій системі управління. Він покликаний забезпечити обгрунтування прогнозованих результатів господарської діяльності, які відображені в довгострокових планах і програмах на 5, 10, 15 та більше років, давати оцінку очікуваного і фактичного виконання цих програм.

За допомогою перспективного аналізу визначаються можливі у перспективі економічні та соціальні результати розвитку науки і техніки, розробляються науково обгрунтовані програми соціального, економічного і технічного розвитку галузей народного господарства, оптимальні управлінські рішення, які забезпечують досягнення стратегічних цілей.

На рівні підприємств такий аналіз являє собою вивчення чинників розвитку підприємства, їх взаємозв’язку та впливу на результативні показники в динаміці за довгий період часу.

У перспективному аналізі головна увага приділяється з’ясуванню можливих причинно-наслідкових зв’язків, які у майбутньому будуть обумовлювати формування результативних показників, тобто аналіз проводиться до здійснення господарських процесів, попередньо. Ця особливість тісно пов’язує його з прогнозуванням довгострокової перспективи. При такому аналізі вивчається стійкість чинників, зміна показників у минулому з метою з’ясування тих факторів, які будуть відігравати суттєву роль у майбутніх періодах.

Аналіз фактичних результатів діяльності за довготерміновий звітний період свідчить про наявність у ньому елементів ретроспективного аналізу, тобто аналізу здійснених процесів та їх результатів.

Оцінка очікуваного виконання перспективних планів та програм – важливе завдання перспективного аналізу. Вона грунтується на результатах вивчення фактичних чинників формування показників на минулу частину планового періоду і прогнозування їх прояву на частину періоду, що залишилася. У ході аналізу встановлюються напрями дії чинників (позитивних і негативних), їх розмір і сталість на фактично отримані та майбутні результати, які сприяють чи гальмують розвиток. Таким чином можна своєчасно виявити слабкі місця, нові резерви і прийняти необхідні управлінські рішення.