Тема 4: Фінансовий стан підприємства

План:

1. Фінансовий стан підприємства: сутність та принципи відображення у фінансовій звітності.

2. Сутність та класифікація активів підприємства.

3. Зобов’язання підприємства.

4. Власний капітал підприємства.

5. Робочий капітал підприємства.

6. Балансові коефіцієнти.

1. Фінансовий стан підприємства: сутність та принципи відображення у фінансовій звітності

Результати діяльності підприємства та зміни, які відбуваються у його фінансовому середовищі, позначаються на фінансовому стані підприємства.

Фінансовий стан підприємства є комплексним поняттям, що узагальнює результати минулої діяльності і характеризує досягнутий обсяг та склад активів, зобов’язань та власного капіталу підприємства¹.

З бухгалтерської точки зору це поняття є більш прагматичним:

Фінансовий стан підприємства – це співвідношення його активів, зобов'язань та власного капіталу, відображене у звіті про фінансовий стан [4, п. 2.15].

Фінансовий стан діючого підприємства постійно змінюється, хоча окремі складові його активів, зобов’язань та власного капіталу можуть залишатися незмінними достатньо тривалий строк (наприклад, статутний капітал).

Фінансовий стан підприємства на певний момент часу відображають за допомогою спеціальної форми фінансової звітності, яку називають балансом підприємства. Відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності та бухгалтерського обліку – МСФЗ (IFRS) та МСБО (IAS) – цю форму називаютьзвітом про фінансовий стан [4, п. 2.15], [20, п. 10].

Баланс (balance sheet) – це є моментальний знімок активів підприємства та джерел коштів, за які ці активи придбано [13, с. 761], [15, с. 238].

Аналогічне визначення зафіксовано у національних стандартах бухгалтерського обліку – Н(С)БО:

Баланс – звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал [3, ч. 1, п. 3].

Рис. 1. Спрощена форма балансу (звіту про фінансовий стан) підприємства

Основні принципи побудови балансу підприємства:

• укладається на визначену дату (як правило на кінець фінансового року та на кінець кварталів);

• складається із двох частин:

  • «Актив» – для відображення окремих різновидів (статей) активів підприємства;

  • «Пасив» – для відображення окремих статей зобов’язань та власного капіталу підприємства (цю частину також іноді називають «Капітал та зобов’язання» [17, ч. 1, с. 177], або «Фінансування» [18, с. 14]);

• підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов’язань та власного капіталу;

• повинен містити перелік статей, які поділяються на основні та додаткові; підприємство може самостійно визначати склад статей у звіті з огляду на особливості свого фінансового стану [3, ч. 2, п. 4]², [20, п. 54];

• повинен розмежовувати (представляти в окремих розділах) оборотні та необоротні активи, поточні (короткострокові) та довгострокові зобов’язання³;

• крім даних на дату укладення повинен містити дані на певну базову дату для цілей аналізу (як правило на початок звітного року).

Для цілей аналізу фінансового стану підприємства можуть використовуватись різноманітні спрощені форми балансу, у яких окремі статті згортають або взаємозараховують (хоча для цілей звітності згортання це є неприпустимим).

Оцінювання активів, зобов’язань та власного капіталу підприємства є процесом визначення грошових сум, за якими вони повинні бути визнані та відображені у балансі. Цей процес передбачає вибір певної основи оцінювання (бази оцінки) – методу оцінювання. Відповідно до міжнародних стандартів існує 2 поширені бази оцінки:

• за історичною вартістю;

• за справедливою вартістю [4, п. 2.34].

Основою оцінювання (базою оцінки), що найбільш повно відповідає концептуальним засадам фінансів підприємства, але одночасно з тим є найбільш складним для використання на практиці, є оцінювання за справедливою вартістю.

Справедлива вартість (fair value) – це сума, за якою можливо обміняти актив чи погасити зобов'язання в операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами [4, п. 2.34 б)].

Оцінювання за справедливою вартістю передбачає, що:

• активи підприємства відображають у балансі за теперішньою дисконтованою вартістю очікуваних майбутніх чистих надходжень грошових коштів, пов’язаних з контролем над цими активами (їх використанням у звичайній діяльності),

• зобов’язання підприємства – за теперішньою дисконтованою вартістю майбутнього чистого вибуття грошових коштів, які, як очікується, будуть необхідні для погашення цих зобов’язань.

Показниками фінансового стану підприємства є також фінансові коефіцієнти, що обчислюють за даними балансу – балансові коефіцієнти[15, с. 251].