Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
4.docx
Скачиваний:
38
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
93.76 Кб
Скачать

2. Сутність та класифікація активів підприємства

Підприємство не може функціонувати без використання ресурсів. Як відомо, підприємства використовують 3 основні види економічних ресурсів: труд, капітал та природні ресурси.

Капітал підприємства матеріалізується у формі його активів [12, с. 8].

Актив – ресурс, контрольований підприємством у результаті подій минулих періодів, від якого підприємство очікує отримання економічних вигод у майбутньому [3, ч. 1, п. 3], [19, п. 4.4]4.

Майбутня економічна вигода, втілена в активі, є потенціалом, який може сприяти надходженню (прямо або непрямо) грошових коштів і їх еквівалентів до суб'єкта господарювання.[19, п. 4.8]. Основною формою майбутніх економічних вигод, що очікує отримати підприємство у зв’язку з використанням активів, розглядають:

  • надходження (припливи) грошових коштів або

  • зменшення обсягів їх витрачання (відтоку) – економію коштів.

Підприємство отримує контроль над активами унаслідок:

  • придбання (при цьому можуть використовуватись різноманітні форми оплати, у тому числі із використанням фінансових інструментів, що дозволяють переносити момент повної оплати за придбані активи на віддалене майбутнє5, а також обмін на інші немонетарні активи – бартер; підприємство може отримати контроль над усіма активами іншого підприємства шляхом придбання контрольного пакету акцій або відповідного паю);

  • створення власними силами або за допомогою підрядників (наприклад, в процесі виробництва або капітального будівництва);

  • передачі контрагентами у рахунок виконання своїх зобов’язань перед підприємством (наприклад, коли підприємство отримує певну суму грошових коштів за поставлену продукцію);

  • внесення власниками до статутного капіталу або безоплатної передачі від інших осіб;

  • фінансової або оперативної оренди (в останньому випадку контроль над активом є обмеженим; активи, отримані підприємством в оперативну оренду навіть не відображають у балансі);

  • створення фінансового інструменту, у випадку коли підприємство стає власником фінансового активу (наприклад, у випадку надання підприємством комерційного кредиту покупцю, коли утворюється товарна дебіторська заборгованість, або у випадку отримання векселя в рахунок оплати за поставлені товари чи виконані роботи тощо);

  • виникнення окремих специфічних обставин, наприклад:

    • об’єднання діяльності декількох підприємств може призвести до утворення гудвілу6;

    • перевищення кредиту з ПДВ над зобов’язаннями щодо його сплати може призвести до утворення відстрочених (відкладених) податкових активів тощо.

Актив підприємства можна:

а) використовувати окремо або разом з іншими активами у виробництві товарів чи наданні послуг, призначених для реалізації підприємством;

б) обміняти на інші активи;

в) використати для погашення заборгованості;

г) розподілити між власниками підприємства [19, п. 4.10].

Активи підприємства класифікують за рядом ознак. Одну із найбільш повних класифікацій активів підприємства викладено у монографіях проф. Бланка І.О. (зокрема [12, с. 42-51]). Найбільшу практичну значимість має поділ активів підприємства на оборотні (поточні) та необоротні (непоточні).

Відповідно до міжнародних стандартів актив повинен бути класифікований як оборотний (поточний)у тому випадку, якщо він відповідає одному із наступних критеріїв:

  • актив передбачено реалізувати або він призначений для продажу або споживання впродовж звичайного операційного циклу підприємства;

  • актив призначено головним чином для торгівлі7;

  • актив передбачено реалізувати впродовж найближчих 12-ти місяців;

  • актив являє собою грошові кошти або їх еквіваленти, за винятком випадків, коли його заборонено обмінювати або використовувати для погашення зобов’язань впродовж як мінімум 12-ти найближчих місяців [20, п. 66].

Операційний цикл підприємства – період між придбанням активів для обробки та їх реалізацією за грошові кошти або їх еквіваленти. У ситуаціях, коли операційний цикл підприємства достовірно визначити неможливо, допускають, що він становить 12 місяців [20, п. 68].

Винятком є відкладені податкові активи (наприклад, невідшкодований кредит з ПДВ), які не можуть бути класифіковані як оборотні [17, ч. 1, с. 172].

Усі активи, які не відповідають вищезазначеним критеріям, необхідно класифікувати як необоротні (непоточні). Після того як активи було класифіковано як необоротні, їх не перекласифіковують в оборотні, крім випадку, коли вони відповідають критеріям визнання в якості призначених для продажу.

Активи вітчизняних підприємств оцінюють переважно за історичною вартістю(фактичною собівартістю) – сумою грошових коштів та їх еквівалентів, що сплачена, або справедливою вартістю компенсації, що надана, на момент придбання [4, п. 2.34 а)].

Витрати, пов’язані з створенням та придбанням окремих видів необоротних активів, таких як основні засоби та нематеріальні активи, розподіляють на наступний строк їх корисного використання і поступово списують відповідно до встановлених правил (податкового та бухгалтерського обліку) на фінансові результати підприємства. Таке списання називають амортизацією необоротних активів. Внаслідок амортизації вартість необоротних активів, яка відображається у балансі підприємства (балансова вартість, або залишкова вартість), поступово зменшується, що імітує8процес зношення цих активів.

Необхідно звернути увагу, що амортизують також дисконт або премію9придбаних підприємством боргових цінних паперів, які належать до довгострокових фінансових інвестицій (при цьому дисконт або премію поступово списують на доходи). Якщо такі фінансові інвестиції підприємство має намір утримувати до моменту погашення, їх відображають у балансі за амортизованою собівартістю (амортизованою історичною вартістю), порядок обчислення якої регламентовано у П(С)БО [6].

У старій стандартній формі балансу, яка була обов’язковою для вітчизняних підприємств до 2013 року, окремо від необоротних та оборотних активів (в окремому розділі) відображали витрати майбутніх періодів10Як правило обсяги цих активів у переважної більшості підприємств були незначними, але оскільки вони не обов’язково є оборотними, наявність цього розділу не дозволяла однозначно розділити усі активи підприємства на оборотні та необоротні лише за даними балансу.