4. Власний капітал підприємства
Якщо від сукупної вартості усіх активів підприємства відняти сукупну вартість його зобов’язань, то отриманий результат буде характеризувати власний капітал14підприємства:
Активи – Зобов’язання = Власний капітал
Власний капітал – частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань [3, ч. 1, п. 3], [19, п. 4.4].
Наведене визначення власного капіталу відображає фінансову концепцію тлумачення даного поняття, згідно з якою робиться акцент на інвестованих у підприємство грошових коштах або інвестованій купівельній спроможності. Фактично власний капітал розглядають як еквівалент чистих активівпідприємства [19, п. 4.57], [17, ч. 1, с. 106]:
Власний капітал = Чисті активи
Альтернативний підхід до визначення сутності власного капіталу підприємства – фізична концепція капіталу – ототожнює його з операційною спроможністю, або виробничою потужністю підприємства15.
Складові власного капіталу вітчизняних підприємств відображають у балансі відповідно до Н(С)БО [3]. Серед них для підприємств, які мають статус господарських товариств, особливе значення має статутний (зареєстрований) капітал.
Статутний (зареєстрований) капітал підприємства, яке має статус господарського товариства, є вартістю вкладів власників підприємства і визначає мінімальний розмір майна, що гарантує інтереси його кредиторів [1, ст. 144, 155], [2, ст. 14].
Відповідно до вітчизняного законодавства зі статутним капіталом пов’язано декілька суттєвих фінансових обмежень для підприємств, які мають статус господарських товариств:
по-перше, статутний капітал не повинен бути менше мінімального розміру, визначеного законодавством (наприклад, для акціонерного товариства – 1250 мінімальних заробітних плат виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент його створення (реєстрації) [2, ст. 14]);
по-друге, якщо за результатами діяльності16вартість чистих активів підприємства виявиться меншою від статутного капіталу, то необхідно зменшити статутний капітал і зареєструвати відповідні зміни до статуту; якщо вартість чистих активів підприємства стає меншою від визначеного мінімального розміру, то господарське товариство підлягає ліквідації [1, ст. 144, п. 4, ст. 155, п. 3];
по-третє, зменшення статутного капіталу підприємства допускається після повідомлення у порядку, встановленому законом, усіх його кредиторів, які у цьому разі мають право вимагати дострокового припинення або виконання зобов'язань підприємства та відшкодування їм збитків [1, ст. 144, п. 5, ст. 157, п. 1].
5. Робочий капітал підприємства
Від власного капіталу необхідно відрізняти робочий (оборотний, або поточний) капітал підприємства. Існує 2 різновиди робочого капіталу:
чистий робочий капітал;
валовий робочий капітал (або брутто-оборотний капітал).
На практиці частіше використовують перший різновид, і навіть саме поняття «робочий капітал» ототожнюють саме з цим різновидом. Валовий робочий капітал, на відміну від чистого, є сумою коштів, які інвестовано у оборотні активи підприємства. [15, с. 363].
Чистий робочий капітал = Оборотні активи – Поточні зобов’язання
З урахуванням взаємозв’язку окремих частин балансу підприємства чистий робочий капітал можливо визначити за даними про власний капітал (безстрокове фінансування), довгострокові зобов’язання (довгострокове фінансування) та необоротні активи (див. рис. 2):
Чистий робочий капітал = Власний капітал + Довгострокові зобов’язання – Необоротні активи
Чистий робочий капітал (net working capital) – частина в оборотних активах підприємства, що залишається після вирахування його поточних зобов’язань. Він також є обсягом довгострокового та безстрокового фінансування оборотних активів підприємства (або те саме: обсягом тієї частини власного капіталу та довгострокових зобов’язань підприємства, яка використовується для фінансування його оборотних активів).
Рис. 2 Альтернативні підходи до визначення робочого капіталу підприємства [18, с. 33]
Величину чистого робочого капіталу використовують для оцінювання ліквідності (платоспроможності) підприємства17. Зростання цієї величини розглядають з позиції забезпечення платоспроможності у цілому як позитивний факт (хоча в окремих випадках таке зростання може бути проявом неефективного фінансування оборотних активів).