19. Основні типи ринкових структур досконалої і не досконалої конкуренції.

Конкуренція як ек категорія – означає суперництво і боротьбу між товаровиробниками за найвигідніші умови в-ва, збуту товарів і послуг, за привласнення найбільш прибутків.

Умови виникнення конкуренції: наявність великої к-сті виробників, свобода виробників, відповідність між попитом і пропозицією.

Функції конкуренції: регулююча, мотивацій, розподілу, контролю.

Позитивне в конкуренції підвищення якості, великий вибір товару. Негативне витіснення алих підприємств.

Отже, завдання конкуренції полягає у суперництві ринкових суб’єктів за реалізацію власних інтересів шляхом набуття ек-них конкурентних переваг порівняно з своїми суперниками.

Види ек конкуренції: за галузево-територіальною ознакою (внутрішньогалузева, міжгалузева, міжнародна); за к-стю суб’єктів ринк та ступенем їх конкурентної сили (досконала, недосконала); за методами конкурентної боротьби (цінова, нецінова, чесна, нечесна).

Досконала (вільна) конкуренція – це така ринкова ситуація, за якої чисельні, незалежно діючі виробники продають ідентичну п-ію і жоден із них не в змозі контролювати ринкову ціну. Досконало конкурентний ринок хар-ся такими рисами: наявність великої к-сті продавців і покупців, які не можуть впливати на ринкову ціну; кожен виробник випускає однорідний продукт, що не відрізняється від продукту інших продавців; бар’єри для входу на ринок мінімальні або відсутні; немає штучних обмежень попиту та пропозиції; кожен продавець і покупець володіє певною інф-ією про попит, пропозицію і ціну товарів на ринку.

Недосконала конкуренція виникає там, де не виконуються зазначені вище умови вільної конкуренції. Головна ознака недосконалої конкуренції – здатність окремих учасників ринків певною мірою впливати на ціни і отримувати тим самим додатковий прибуток. Розрізняють дві ринкові стр-ри недосконалої конкуренції: ринок монополістичної конкуренції (багатоманітність дрібних фірм, багатоманітність товарів, що задовольняють певну потребу, виробник має можливість впливати на ціну), ринок олігополістичної конкуренції (кількість фірм незначна, є великі фірми, різнорідна або однорідна продукція, ціна у виробника залежить від цін товарів конкурентів).

Коефіцієнт конкурентоспроможності

, S – ринкова вартість, TC – витрати фірми

Якщо К>1 – успішна дія суб’єкта

20. Сутність, причини виникнення та види монополізму.

Посилення конкуренції боротьби і розвиток ПС сприяє появі монополій.

Монополія — виключне право (виробництва, торгівлі, промислу і т.п.), що належить одній особі, групі осіб чи державі.

Основні види монополій:

1. Природна монополія виникає внаслідок об'єктивних причин. Вона існує коли попит на певний товар чи послуги найкраще задовольняється однією або кількома фірмами. Тут конкуренція неможлива.

2. Закрита монополія – монополія, захищена від конкуренції за допомогою юридичних обмежень, патентів, інституту авторського права.

3. Відкрита монополія – фірма на певний час стає єдиним постачальником якого-небудь товару, не володіючи спеціальним захистом від конкуренції. В ситуації відкритої монополії часто опиняються фірми, які першими вийшли на ринок з новою продукцією.

4. Адміністративна монополія виникає внаслідок дії державних органів двома шляхами: надання окремим фірмам виключного права на заняття певного роду діяльності.

5. Найпоширенішою є економічна монополія. Вона виникає на основі закономірного господарського розвитку, коли підприємці зуміли завоювати монополістичне становище на ринку, завдяки: успішному розвитку підприємства; базується на добровільному об'єднанні або поглинанні переможцями банкрутів.

Причини виникнення:

Причини виникнення монополій пов'язані передусім із змінами в технологічному способі виробництва. Передумовою цих змін була промислова революція кін. XVIII – поч. ХІХ ст., технічні винаходи, поява нових галузей промисловості та швидкий розвиток виробництва в багатьох із них, насамперед, у легкій промисловості.

Через процес концентрації виробництва, коли підприємства, замість ведення між собою виснажливої конкурентної боротьби, укладають між собою угоду, тобто об'єднують і капітал.

1. Централізація виробництва – це збільшення масштабів виробництва продукції в результаті об'єднання кількох підприємств в одне і загальним управлінням. (щоб вижити в такій боротьбі, отримати більше прибутків).

2. Централізація капіталу – це збільшення розмірів капіталу, внаслідок об'єднання або злиття раніше самостійних капіталів. Наприклад: утворення акціонерних компаній.

3. Внаслідок дій держави (спеціальних або навмисних її кроків).

4. Поява акціонерної капіталістичної власності, коли індивідуальна приватна власність перетворюється на гальмо продуктивних сил.

5. Кризові явища в економіці.

Організаційні форми монополістичних структур:

• Картель – учасники для збільш прибутку укладають угоду про поділ ринків збуту, розміри в-ва, рівень цін на продукцію

• Синдикат – метою є одерж надприбутку шляхом організації збуту продукції

• Трест – об’єднання підприємців 1 галузі

• Концерн – об’єднання підприємств різних галузей

• Конгломерат – сукупність фірм, які не мають загальних виробн. Основ, але об’єднані організ або фінансовими зв’язками.

• Фінансово-промислові групи – організ форма об’єднання великих пром. Фірм із банківськими структурами.