Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
46 до екзамена.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
26.11.2018
Размер:
397.31 Кб
Скачать

37. Зайнятість і безробіття: суть, причини, форми. Закон Оукена.

Зайнятість - це економічна категорія, яку розглядають з двох боків:

Зайнятість як ек-на категорія - це сукупність ек-них, правових, соц-них, нац-них відносин, пов'язаних із забезпеченням працездатного населення країни робочими місцями та його участю у суспільно корисній д-сті, що приносить дохід.

Безробіття - це соціально-ек-не явище, за якого частина працездатного населення не може знайти роботу, стає відносно надлишковою, поповнюючи резервну армію праці.

Причини безробіття: структурні зміни в ек; обмеженість попиту на товари і послуги; диспропорційність розвитку ек; нерівномірність розвитку ПС; постійний прогрес техніки.

Розрізняють такі види безробіття: фрикційне; структурне; циклічне, технологічне, конверсійне, регіональне.

Фрикційне безробіття виникає тоді, коли частина людей добровільно змінює місце роботи, частина шукає нову роботу через звільнення, частина тимчасово втратила сезонну роботу, а частина, особливо молодь, вперше шукає роботу.

Структурне безробіття є продовженням фрикційного. Воно виникає тоді, коли в результаті НТП відбуваються важливі зміни в техніці, технології та орг-ії вир-ва, які змінюють структуру попиту на робочу силу.

Циклічне безробіття виникає за циклічних спадів, коли відбувається скорочення обсягів виробництва. Внаслідок цього падає сукупний попит на робочу силу і зайнятість скорочується, а безробіття зростає.

Фрикційне та структурне безробіття становлять природне безробіття.

Рівень безробіття визначають за формулою:

, Б – кількість безробітних, Не.а.н.к-сть економічно активного населення

Закон Оукена – емпірично встановлена зворотна залежність між рівнем безробіття й обсягом виробленого ВВП, кіл-не значення якого коливається 2-3%.

38. Сутність і функції фінансів. Моделі фінансових відносин.

Фінанси – с-ма формування, розподілу і використ грошових фондів у процесі сусп вир-вав.

Фінансові відносини – відносини які відображ рух вартості від одного суб’єкта до ін, хар-р обмінні, розподільні, перерозподільні процеси і вияв у відповідно сформованих грош потоках.

Суб’єкти фін відносин: підприємства, держ органи, громад організації, члени сусп

Об’єкти фін відносин: нац багатство, вироблений ВВП

Фінансова діял – діял суб’єкта щодо формув доходів і здійсн витрат.

Фінанси виконують три ф-ії:

  • Розподільна функція фінансів реалізується в процесі первинного і вторинного розподілу (перерозподілу) вартості суспільного продукту.

  • Контролююча функцяї проявляється в контролі за розподілом ВВП по відповідним грошовим фондам і їх цільовим використанням.

  • Регулююча ф-ія пов’язана з втручанням д-ви через ф-си у прцес відтворення.

Види ф-сів: державні (загальнодержавні, регіональні, муніципальні, ф-си д-вних п-в, ф-си д-вних установ та орг-ій, що зд-ють некомерційну д-сть); громадських об´єднань (різних спілок, політичних партій, громадських рухів, спеціальних цільових та благодійних фондів); приватні (ф-си приватних п-в і корпорацій, ф-си комерц. установ і орг-ій, ф-си домогосподарств).

Фінансові ресурси – сукуп усіх видів фін активів якими володіють суб’єкти фін відносин.

З огляду на суб’єктивність фін відносини є: централізовані фін(держ бюджет), децентралізовані фін(фін підпр).

Види моделей фін відносин: ринкова ек(РЕ), адміністративна ек(АЕ)

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]