4. Гігієна кнурів

1. Приміщення для утримання кнурів обладнують індивідуальними або груповими станками.

2. В станках встановлюють годівниці та автонапувалки чашкові або соскові. Фронт годівлі при використанні сухих кормів становить 50 см, висота переднього борту від підлоги – 25 см. Станки для утримання кнурів обгороджують металевими ґратами з просвітом 10–12 см та висотою не меншою 1,4 м.

3. Підлоги роблять міцними. Водонепроникними. З нахилом у групових станках у бік гнойового каналу 5⁰.

4. У раціоні кнурів не повинно бути багато грубих кормів. Взимку обов’язковим є корм тваринного походження (м’ясне, м’ясо-кісткове і рибне борошно, яйця, збиране молоко), влітку – соковиті й зелені корми.

5. Обов’язково забезпечують тваринам моціон на вигульних майданчиках.

6. Режим використання кнурів – допускається не більше 7 днів. А потім відпочинок 10–15 днів.

5. Гігієна холостих і поросних свиноматок

1. Приміщення для утримання холостих і поросних свиноматок обладнують індивідуальними або груповими станками.

2. Станки розміщують у 2 або 4 ряди. Станки для утримання холостих і поросних свиноматок обгороджують металевими ґратами з просвітом 10–12 см та висотою не меншою 1,1 м.

3. В станках встановлюють корита та автонапувалки. У станках обладнують групові та індивідуальні годівниці розміром 50 см у ширину. Висота переднього борту від підлоги – 25 см, при годівлі вологими кормами – відповідно 40 і 20 см. Фронт годівлі становить 40 см на одну тварину.

4. Холостих, обсімінених і умовно поросних свиноматок (перші 20–32 дні після осіменіння) розміщують в індивідуальних боксах.

5. Свиноматки чутливі до якості кормів. За 1–3 тижні до парування тваринам підвищують рівень годівлі на 20–30%. Годують 2–3 рази на добу. За 3 дні до опоросу раціон поросної свиноматки скорочують на 50% щоденно, передусім за рахунок об’ємистих кормів (щоб не перевантажувати травний канал і знизити інтенсивність утворення молока). В день опоросу їх не годують, але забезпечують водою досхочу. На 2–5 день після опоросу раціон збільшують, але з 6 дня тварин переводять на нову норму годівлі.

6. Влітку свиноматок доцільно утримувати у літніх таборах і обов’язково надавати прогулянку у будь-яку пору року.

6. Гігієна утримання глибокопоросних і підсисних свиноматок

1. Глибокопоросних свиноматок утримують у свинарника-маточниках (за 7–10 днів до опоросу), там же проходить опорос і вирощують поросят до відлучення.

2. У секції встановлюють два ряди станків, де передбачені годівниці, автонапувалки, установки для інфрачервоного та ультрафіолетового опромінення поросят.

3. Індивідуальні станки розділені перегородками на лігво й місце годівлі свиноматок. Конструкція перегородок всередині станка передбачає фіксацію свиноматок під час опоросу, забезпечує вільний перехід поросят до неї та виключає можливість переходу свиноматки в місця обігрівання, підгодівлі та лігва для поросят-сисунів.

4. Огорожа станка має бути гратчастою з просвітами 4–5 см.

5. Протягом лактації від свиноматки отримують 200–300 кг молока, іноді 500–600. Годують підсисних свиноматок тричі на добу різноманітними доброякісними кормами та коренеплодами, трав’яним борошном, збираним молоком.

За перші 30 днів життя маса поросят збільшується в 4,5–5 разів. За другий місяць – в 3 рази, за третій – в 1,5–2 рази. Цю фізіологічну особливість слід враховувати при створенні оптимальних умов утримання поросят.

При вирощуванні новонароджених поросят виключно важливе значення має підтримування оптимального температурного режиму у місця відпочинку поросят-сисунів (лігва) і у зоні відпочинку свиноматок, так як для них вимагається неоднаковий температурний оптимум.

Для локального обігріву поросят застосовують інфрачервоні лампи. Лампи потужністю 250 Вт підвішуються на висоті 70 см від підлоги.

При вирощуванні поросят важливе значення має закалювання їх організму. Слід вказати, що ефективність закалювання залежить від зміни температурних умов, чому сприяє поперемінний режим інфрачервоного обігріву.

Для поросят-сосунів більш ефективним є застосування комбінованого використання інфрачервоного та ультрафіолетового опромінення.

У практиці свинарства загальноприйнятим вважається відлучення поросят у віці 2 місяців, при наявності умов може застосовуватись раннє відлучення (26–35 днів). Відлучення можуть проводити одномоментно або поступово (на протязі декількох днів).

Для профілактики виникнення стресів після видалення свиноматки із станка поросят потрібно залишати у ньому на 7–10 днів. Однак, у промислових комплексах при конвеєрній системі така технологія відлучення є неприйнятною. Тому, в комплексах після відлучення поросят із цеху опоросу відразу ж переводять в приміщення для дорощування.

Свині дуже чутливі до стресу. Причини, здатні викликати реакції організму називають – стресорами або стрес-факторами. Синдром стресу специфічний, а фактори, що його викликають – неспецифічні. Стрес завжди проявляється синдромом – сукупністю змін. Загальний синдром стресу діє на весь організм.