
- •В.Г.Клименко основи океанології
- •Історія вивчення Світового океану
- •1 .Походження і розвиток океанів
- •Геологічна будова дна Світового океану
- •2. Світовий океан та його частини
- •Основні морфометричні характеристики океанів
- •Дно світового океану
- •3.1. Рельєф дна Світового океану
- •Підводна окраїна материків
- •Перехідна зона
- •Ложе океану
- •Серединно-океанічні хребти
- •Особливості будови дна Тихого океану
- •Особливості будови дна Атлантичного океану
- •Особливості будови дна Індійського океану
- •Особливості будови дна Північного Льодовитого океану
- •3.2. Донні відкладення в океанах і морях
- •4. Хімічні та фізичні властивості океанічної води
- •Склад морської води
- •Солоність морської води
- •Стратифікація поля солоності
- •Зміна солоності морської води протягом часу
- •Визначення солоності морської води
- •Водний баланс Світового океану
- •4.2. Фізичні властивості морської води Густина морської води
- •Температурний режим океану
- •3. За віком морський лід поділяється на:
- •Дрейф льоду
- •Поширення льоду
- •Оптичні властивості морської води
- •Колір моря
- •Швидкість звуку (у м/с) в морській воді при різній солоності і температурі
- •5. Водні маси
- •6. Рівень Світового океану
- •7. Динаміка вод світового океану
- •7.2. Течії в океані
- •Течії Атлантичного океану
- •Течії Тихого океану
- •Течії Індійського океану
- •Течії Північного Льодовитого океану
- •7.3. Припливи та відпливи
- •8. Взаємодія океану і атмосфери
- •10. Природні ресурси світового океану
- •Мінеральні ресурси
- •Біологічні ресурси
- •11. Проблеми забруднення вод світового океану Екологічні проблеми морів та океанів
- •Охорона вод Світового океану
- •12. Програма курсу
- •1. Місце і значення навчальної дисципліни
- •2. Вимоги до студентів
- •Рельєф дна Світового океану
- •3. Загальний зміст Модуль 1
- •Модуль 2
- •Література
Геологічна будова дна Світового океану
Океанічна земна кора складається з двох основних шарів. Верхній шар – це ущільнені осадові породи, потужність яких різко перевищує декілька кілометрів. Середня потужність океанічних осадків – від 300 до 1000 м. Але є місця, де їх дуже мало ( лише декілька метрів), або й зовсім немає, як на серединно-океанічних хребтах. В окремих западинах їхня потужність сягає кількох кілометрів, а під водами Мексиканської затоки – більш як 15000 м. Товща осадових відкладів залежить від рельєфу дна, процесів змиву та перенесення гірських порід із материків та кількості вапнякових нагромаджень.
Швидкість відкладення осадів на дні різна(від декількох міліметрів до 100 мм за тисячі років ) і залежить від відстані до материків, кліматичних умов, підводної вулканічної діяльності.
Другий шар океанічної кори – базальтовий, складений темними щільними виверженими (тобто такими, що утворилися при остиганні магми) основними породами. Його потужність на континентах досягає 40 км, за його межами - від 3 до 10 км.
Після встановлення особливостей земної кори під океанами вчені стали поділяти її на два типи: континентальний и океанічний.
Відмінність між двома типами земної кори досить значна, перехід між ними поступовий. Тому вирізняють ще два перехідні типи:
а) субокеанічний, що має більшу від океанічного товщу осадової оболонки - 15-25 км ( окраїнні та внутрішні моря );
б) субконтинентальний, який, крім осадової, має гранітно-базальтову оболонку потужністю 15-20 км (великі океанічні острови, та острівні дуги ).
Перший тип характерний для окраїнних і внутрішніх морів, другий – для великих океанічних островів та острівних дуг.
Під серединно-океанічними хребтами земна кора дуже тонка, має меншу щільність, інші магнітні властивості, посилені теплові потоки і має специфічну будову. Тут виділяється тонкий шар пухких осадів, а нижче слідкує “другий шар” зі швидкостями поздовжніх хвиль 3,5 – 6 км/с. Потужність цього шару мінлива – від декількох сотень метрів до 3 км. Під цим шаром залягають породи підвищеної щільності зі швидкостями поздовжніх хвиль 6,5-7 км/с. На відміну від перших двох шарів, які мають переривчасте поширення, океанічний шар просліджується скрізь. Вздовж осьової частини хребта ( у рифтовій долині ) через розломи мантійна речовина виходить на поверхню земної кори, застигає і твердіє. Мантія Землі в океані знаходиться нижче базальтового шару. Встановлено, що такі процеси повторюються багато разів і щоразу магма виливається на поверхню дна, створюючи базальтову кору. Завдяки підняттю розплавленої речовини у рифтовому розломі Серединно-Атлантичного хребта відбувається безперервне розширення дна океану і віддалення один від одного Євразійського і Північноамериканського материків приблизно на 2-3 см за рік, Гавайські острови зі швидкістю 6,5 см за рік, Австралія і Північна Америка віддаляються один від одного на 1-2 см за рік.
Питання та запитання для самоконтролю:
-
Сучасні гіпотези походження і розвитку океанічних западин.
-
Назвіть докази розширення дна океанів.
-
Чим відрізняється за походженням океанічні хребти від гірських споруд суходолу?
-
Будова океанічної й материкової земної кори.