Охорона вод Світового океану

Боротьба за чистоту океану набуває глобального масштабу. Проводиться міжнародний контроль за станом океану, діє система штрафів за забруднення акваторій. Більшість торговельних і риболовецьких суден оснащено ємностями для утилізації сміття і нафтопродуктів. У портах вони здаються на перероблення. Тут діють спеціальні станції хімічного очищення, судна для збирання нафтової плівки тощо. Застосовуються хімічні, механічні та біологічні методи очищення. Механічні базуються на відсутності забруднення завдяки фільтрам. Хімічні ґрунтуються на застосуванні хімічних реагентів, що сприяють випаданню в осад колоїдних і частково розчинених речовин. Біологічні методи полягають у бактеріальному очищенні води, завдяки яким через 92 год. у воді залишається 0,5% хвороботворних бактерій.

Охорона вод Світового океану має національний, регіональний і міжнародний аспекти. Національний підхід зумовлений намаганням зберегти і раціонально використати природні умови та природні ресурси шельфу, який юридично належить тій чи іншій країні. Водночас проблема охорони морського середовища є проблемою міжнародною, оскільки море – це знаряддя праці всіх народів світу. Проблема ця складна, комплексна, охоплює політичні, економічні, правові, соціальні, технічні та інші питання.

Істотним зрушенням в охороні океану перешкоджають неоднаковий підхід до цього питання й неоднакові соціальні, технічно-економічні можливості кожної окремо взятої держави. Проте збільшується кількість регіональних і універсальних конвенцій.

Як вважають учені, концепція охорони і раціонального використання природних ресурсів Світового океану має включати: заборону скидання нечистот у воду, створення служби охорони берегової зони, контроль за виловом риб і тварин, створення морських заповідників, заказників, національних парків, визначення допустимих концентрацій забруднення, відновлення природних ресурсів, екологічну освіту населення.

Отже, якщо людство не виробить механізму глобальної охорони Світового океану, він може стати мертвим. А як казав знаменитий мореплавець і вчений Тур Хейєрдал, мертвий океан – це мертва планета.

12. Програма курсу

1. Місце і значення навчальної дисципліни

Курс  Основи океанології  знайомить студентів зі Світовим океаном як єдиним природним комплексом, зв’язаним з атмосферою і літосферою; розглядає процеси енерго-, масообміну та трансформації речовин і енергії у океані, а також збереження і раціональне використання водного середовища.

Курс направлений на закріплення і поглиблення знань про Світовий океан студентами-географами. Він органічно пов’язаний з курсами  Загальне землезнавство ,  Гідрологія”,  Метеорологія і кліматологія  і опирається на курси  Фізика, Хімія.

Основні завдання курсу:

1. Дати знання про закономірності географічної оболонки.

1. Навчити оцінювати величезні джерела мінеральних, біологічних та енергетичних ресурсів Світового океану.

2. Визначити основні методи досліджень океану.

3. Показати необхідність раціонального використання океану і його охорони.

Головною формою організації вивчення курсу є:

- лекції, лекції - диспути, бесіди;

- практичні роботи;

- самостійна робота студента;

- консультації;

- контрольні і тестові завдання.