Оптичні властивості морської води

Прозорість морської води, тобто здатність пропускати світлові промені, залежить від розмірів і кількості у воді завислих частинок різного походження, які значно змінюють глибину проникнення світлових променів. Розрізняють абсолютну і відносну прозорість морської води.

Абсолютною прозорістю називається глибина (в метрах), на яку може проникнути хоч якийсь промінь світла сонячного спектру. Вважається, що в чистих морських водах ця глибина приблизно змінюється від 1000 до 1700 м.

Відносна прозорість — це глибина (в метрах), на якій білий диск (діаметром 30 см) перестає бути видимим (табл. 4.7).

Отже, в усіх океанах і морях прозорість зменшується в прибережній зоні і збільшується у відкритому океані. Найбільшу прозорість має Саргасове море — 66,5 м, у Тихому океані вона досягає 59 м, в Індійському — 45 м.

Таблиця 4.7

Відносна прозорість вод Світового океану

Водний басейн	Відносна прозорість (м)
Атлантичний океан, Саргасове море	До 66,5
Атлантичний океан, екваторіальна зона	40–50
Індійський океан, зона пасатів	40–50
Тихий океан, зона пасатів	До 45
Баренцове море, південно-східна частина	До 45
Середземне море	60
Егейське море	До 50
Адріатичне море	30–40
Чорне море	25
Балтійське море	13
Північне море, Англійський канал	6,5–11
Біле море	8
Каспійське море, південна частина	11–13

Проникання сонячного світла на глибину. Якщо в морі небагато завислих частинок і планктону, то слабке світло помітне на глибині 580–600 м. У прибережних водах міститься багато завислих речовин і планктону, фотосинтез обмежений верхнім шаром від 20 до 25 м і навіть меншою глибиною, хоча тьмяне світло можна розрізнити на глибині 70 і навіть 300–350 м.

Промені сонячного спектру у водному середовищі поглинаються і розсіюються по-різному, а значить, і проникають на різну глибину. Червоне світло (довгохвильове), що містить найменшу кількість енергії, зникає першим. Вже на глибині 100 м не видно жовто-зеленого кольору, до якого людське око найбільш чутливе. На глибинах від 130 до 150 м сприймаються тільки синій та фіолетовий кольори, а нижче 250–300 м морська вода стає вже синяво-чорною На глибинах понад 600–650 м панує “вічна ніч”.

На глибині понад 500 м навіть в середині дня людському оку доступні тільки рідкі біолюмінесцентні спалахи світла від риб та зоопланктону, що пропливають поблизу. Вченими визначено, що на 100‑метрову глибину в океан потрапляє близько 1% сонячної енергії, що досягає поверхні води.

На відміну від атмосфери, що порівняно прозора для всіх хвиль електромагнітного випромінювання, океан для них непроникний. На глибину океану не проникають ані довгі радіохвилі, ані короткохвильове ультрафіолетове випромінювання.