- •1Л Сутність бібліотечно-інформаційного обслуговування
- •1.2 Основні напрямки бібліотечно-інформаційного обслуговування
- •1.3 Бібліотечні інформаційні послуги
- •2.2 Мережі Інтернет в бібліотечно-інформаційному обслуговуванні.
- •2.3 Бібліотечні сайти
- •2.4 Мобільний зв'язок -нова можливість інформаційного обслуговування
- •2.5 Перспективи модернізації обслуговування по мба
- •3.1 Інноваційні процеси в роботі публічних бібліотек
- •3.2 Нові можливості інформаційного обслуговування в бібліотеках для
- •3.3 Бібліотечне обслуговування людей з особливими потребами
2.4 Мобільний зв'язок -нова можливість інформаційного обслуговування
Крім Інтернету сьогодні у світі існує ще одна індустрія, що стрімко розвивається, це - бездротова телекомунікація.
Останніми роками ці дві індустрії почали об'єднуватися. Завдяки запровадженню стандартизованих >\^АР-технологій створюється велика кількість нових бездротових сервісів, які забезпечують доступ до необхідної інформації за допомогою портативних пристроїв.
Це, у свою чергу, дає можливість брати інформацію з веб-сайту чи з корпоративної Інтернет-мережі і робити її доступною для користувачів мобільних телефонів. Переваги \№АР-технологій полягають у тому, що для доступу до Інтернету абоненту не потрібен ні комп'ютер, ні модем.
Було б наївно вважати, що зараз будь-яку інформацію в Інтернеті можна отримати і прочитати за допомогою звичайного мобільного телефону в тому ж обсязі, що і з допомогою комп'ютера.
WAP-тexнoлoriï дозволяють мобільним користувачам зчитувати інформацію лише з тих сайтів, на яких таку можливість передбачено. Проте кількість \УАР-сайтів у Всесвітній мережі щодня збільшується, що надає абонентам супутникового зв'язку нові можливості.
Поки що цей вид сервісу в Європі найбільш розповсюджений при здійсненні бізнесових операцій. За його допомогою абоненти дізнаються про котирування цінних паперів, фінансові новини, відслідковують рух коштів на банківських рахунках, керують платіжними системами, здійснюють електронні продажі і купівлі, дізнаються про стан справ у власних компаніях. Не залишаються без інформації й інші категорії користувачів. Вони можуть дізнатися про останні новини, прогноз погоди, розклади руху транспорту, бронювати місця у готелях і замовляти квитки.
Враховуючи запити на інформаційні послуги, все більше компаній створюють в Інтернеті два ресурси: звичайний веб-сайт та А¥АР-сайт.
Виникає питання: „До чого тут бібліотеки?".
Не так давно одна з обласних універсальних наукових бібліотек України зареєструвала першу в країні \¥АР-версію бібліотечного сайту. Інформацію про це було опубліковано на пошукових сайтах, на сайтах Міністерства культури і мистецтв України, інших організацій. За перші три місяці \¥АР-сайт бібліотеки відвідало близько тисячі користувачів. Найбільш популярними були сторінка новин, афіша культурних подій регіону тощо. Але мотивами більшості відвідувань було отримання інформації щодо сервісних можливостей бібліотеки. [23, с. 4]
Виникає питання: невже справді бібліотека може вписатися у ті процеси, про котрі ще кілька років тому користувачі і мобільного зв'язку, і Інтернету навіть не здогадувалися? Будемо відвертими. Далеко не завжди бібліотеки сприймаються суспільством як заклади, що здатні оперативно реагувати на зміни в навколишньому світі.
Тож, мабуть, скрізь знайдуться скептики, які скажуть: „У нас і веб- сайтів, які на високому професійному рівні доводять інформацію до користувачів, недостатньо, навіщо ж створювати ще й якісь ЧУАР-сайтиТ
З одного боку, може й не варто. А з іншого - чому читачі бібліотек, які володіють мобільними телефонами, не можуть скористатися цим видом сервісу? Адже це характеризує бібліотеку як соціальний інститут, який не тільки не відстає, а й якоюсь мірою випереджає інші установи і організації в інноваційних процесах суспільного розвитку.
Напевне, для молоді, яка складає 66% користувачів мобільного зв'язку, подібний вид сервісу с привабливим. Застосовуючи мобільний телефон, можна з'ясувати, де знаходиться бібліотека, ознайомитися з переліком її послуг, дізнатися про заходи, що плануються, та в цілому одержати оперативну інформацію про її діяльність.
На поточний момент пілотний проект ШАР-версії тестується. Його технічне вирішення, можливо, буде розповсюджено серед регіональних бібліотек України. Час усе розставить по своїх місцях.