Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лена курсова.docx
Скачиваний:
28
Добавлен:
23.11.2018
Размер:
176.47 Кб
Скачать

План

НІ 2,6% 8

ll'mhïi ill Mil IS I 38

• і is s BSЕs J НШР »ІшІ 38

Вступ

Ак гуальність теми* Запровадження у повсякденну практику інформаційних технологій, створення інформаційних ресурсів на електронних носіях, розвиток Інтернету спричинили в останнє десятиріччя кардинальні зміни і відкрили грандіозні перспективи в галузі інформаційного обслуговування. Використання нових технологій для інформаційно- бібліотечного обслуговування користувачів стає звичайним напрямком діяльності бібліотек. Це дозволяє перейти на якісно новий рівень обслуговування, підвищує оперативність та забезпечує повноту задоволення інформаційних потреб користувачів. Інформатизація як інтелектуально- гуманістична перебудова всієї життєдіяльності людини й суспільства на основі більш повного використання інформації як ресурсу розвитку різко підвищила значимість формування інформаційної культури людини. Особлива, унікальна роль у формуванні інформаційної культури належить бібліотеці. Бібліотеки надають своїм користувачам інформацію, яка розповсюджує передові ідеї, створює основу для навчання, розвитку особистості і тим самим забезпечує людині свободу життєвого вибору.

Напевне, саме в цьому полягає зв'язок бібліотек з навколишнім середовищем, з тим, що ми називаємо „інформаційним суспільством". Бібліотеки прагнуть і мають всі підстави для того, щоб зайняти в ньому достойне місце й гідно виконати почесну місію служіння цьому суспільству.

Мета дослідження - теоретичне обґрунтування нових та перспективних напрямків бібліотечно-інформаційному обслуговуванню на основі комп'ютерних і телекомунікаційних технологій.

Для досягнення визначеної мети необхідно було виконати такі завдання:

    1. розкрити сутність і основні напрямки бібліотечно-інформаційного обслуговування та інформаційних послуг;

    2. дослідити і проаналізувати введення електронного каталогу в бібліотечне обслуговування;

    3. вивчити можливості Інтернет-сервісного комунікаційного середовища, як технологічної бази обміну інформацією;

    4. розглянути необхідність розкриття бібліотеками власних ресурсів на бібліотечних сайтах;

    5. проаналізувати переваги \Л/АР-технологій в інформаційному обслуговуванні;

    6. висвітлити перспективні тенденції розвитку міжбібліотечного абонементу;

    7. дослідити впровадження нових технологій у бібліотечно- інформаційного забезпечення користувачів публічних, дитячих бібліотек та людей з особливими потребами.

Об'єкт дослідження - бібліотечно-інформаційне обслуговування на основі комп'ютених технологій.

Предмет дослідження - методичні та користувацькі аспекти розвитку комп'ютерних технологій у сфері бібліотечного обслуговування.

Історіографія питання - 3 кінця 1990-х років у зарубіжних та українських фахових виданнях виникає все більше публікацій, які свідчать, що бібліотекарі активно включилися в процеси бібліотечної автоматизації та побудови комп'ютерних бібліотечних систем і мереж. Місія сучасних бібліотек виражається, на думку фахівців (2,8,10,11), у забезпеченні вільного доступу до світових ресурсів інформації.

Посилення соціальної значимості бібліотечної діяльності на сучасному етапі розвитку суспільства відзначають у своїх роботах О.І. Земсков (16), М.Я. Дворкина (15), Р. Фірсов (28), Е.И. Кузьмін (19) і багато хто інші. Питання участі бібліотек у становленні інформаційного суспільства широко обговорюються не тільки в бібліотечному середовищі (23,27), але й на урядовому (11,19), а також міжнародному (1,2,5) рівнях. Я.Л. Шрайберг (16) відводить бібліотекам центральне місце при створенні цивільного суспільства на шляху входження в інформаційне. При всьому різноманітті думок автори одностайно визнають, що бібліотека як соціальний інститут покликаний виконувати свою посередницьку функцію для всіх видів інформаційних видань і бути активною в наданні допомоги всім громадянам по навігації в усе зростаючому обсязі цієї інформації, забезпечуючи рівний і вільний доступ до інформації всім громадянам.

Структура роботи складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури.

У вступі висвітлено актуальність дослідження, мета, предмет, завдання дослідження, історіографія питання.

У першому розділі "Бібліотечно-інформаційне обслуговування" розкрито сутність і основні напрямки бібліотечно-інформаційного обслуговування та інформаційних послуг.

У другому розділі "Нові технології в інформаційному обслуговуванні бібліотек" розглянуто введення електронного каталогу, можливості Інтернету, розкриття власних ресурсів на бібліотечних сайтах, переваги \Л/АР-технологій, тенденції розвитку міжбібліотечного абонементу у бібліотечному обслуговуванні.

У третьому розділі "Впровадження нових технологій в роботу бібліотек України " висвітлено інноваційні процеси в роботі з інформаційного забезпечення користувачів публічних, дитячих бібліотек та людей з особливими потребами публічних.

У висновках висвітлені основні напрямки та проблеми розвитку бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів на базі нових технологій.

Розділ І. Бібліотечно-інформаційне обслуговування

1Л Сутність бібліотечно-інформаційного обслуговування

Бібліотечно-інформаційне обслуговування - це діяльність, здійснювана спеціально створеними для цієї мети структурними підрозділами бібліотеки, які надають користувачам бібліографічну й фактографічну інформацію, самі документи або їхні копії, складають аналітичні огляди та інші бібліотечні послуги, що забезпечують задоволення духовних, виробничих, освітніх і інших потреб.

Обслуговування є провідною функцією сучасних бібліотек, що підкоряє, змінює й направляє роботу всіх підрозділів, а також здійснювані ними технологічні процеси, формує образ бібліотеки в очах населення й, в остаточному підсумку, визначає її місце в суспільстві й сферу соціального впливу.

Термін "бібліотечне інформаційне обслуговування" на сьогоднішній час не розкриває всього змісту різноманітної діяльності, що здійснює бібліотека для задоволення потреб користувачів в інформації. Автоматизація бібліотечно-інформаційної діяльності, яка є одним з основних проявів процесу інформатизації суспільства в цілому, забезпечує своєчасний і швидкий доступ користувачів до джерел інформації, одночасно підвищуючи ефективність операцій обслуговування читачів шляхом їх модернізації. В процесі розвитку системи інформаційних комунікацій сформувалось три види бібліотечно-інформаційного обслуговування:

  • документне бібліотечне обслуговування (читачам видають необхідні їм первинні документи);

  • фактографічне обслуговування (конкретні фактичні дані, які вилучаються з первинних документів і надаються у вигляді відомостей);

  • концептографічне обслуговування (аналітичні довідки, які формуються з інтерпретованої інформації первинних документів і містять в собі оцінку поданих матеріалів).

Для читачів складаються тематичні і аналітичні добірки й дайджести, що сполучають ознаки бібліотечного, фактографічного й концептографічного обслуговування. Тому цей комплексний процес вірніше називати бібліотечно-інформаційним обслуговуванням (БІО).

Включення фактографічного інформаційного обслуговування до складу БІО пояснюється тим, що фактографічні довідки в бібліотеках виконуються тільки методом бібліографічного пошуку в традиційних і електронних джерелах інформації. Відповідальність бібліотеки за точність фактографічної інформації обмежена змістом і якістю цих джерел. Компетентність бібліотекаря поширюється на уточнення запиту читача, розробку стратегії пошуку фактографічних відомостей, уміння задіяти новітні довідкові видання, фактографічні БД, а якщо буде потреба й інші джерела. Але відповідальність за правильність, вірогідність і актуальність фактичних даних, відбитих у цих джерелах, бібліотекар не несе.

Комплектування фонду, обробка документів, створення ДВА, використання електронних інформаційних ресурсів повинні будуватися гак, щоб забезпечувати безперебійну роботу відділів обслуговування. Вивчення ж діяльності відділів обслуговування допомагає коректувати, виходячи з обліку поточних і перспективних потреб користувачів і "некористувачів" бібліотеки, роботу всіх інших її підрозділів.

Користувач бібліотеки - це окрема особа або організація, що звертається до її послуг. Тут маються на увазі як користувачі, які перебувають фізично в сфері обслуговування бібліотеки, так і ті, хто "входить" у неї через локальні мережі або за допомогою Інтернет і яких бібліотекар не знає особисто, а лише обслуговує їхні адресні дані на своїх серверах. Цей термін не скасовує поняття "читач". Користувач бібліотеки може бути відвідувачем виставки, учасником заходу, одержувачем довідки й т.д. Головне ж завдання бібліотеки - це формування з користувача справжнього читача. Тому справедлива формула: "у бібліотеці все починається з читача й вертається до нього". [25, с.168]

У визначенні практичної стратегії бібліотечно-інформаційного обслуговування важливу роль грають наукові принципи й нормативні установки.

Принцип диференційованого підходу до користувачів бібліотеки на основі їх вивчення. Суть цього принципу полягає в тому, що сила впливу книги зростає, якщо вона адресується не читачеві взагалі, а певній людині, максимально відповідає його читацькій підготовці, потребам і інтересам. Бібліотекар має справу з користувачами, що розрізняються за віком, професією, освітою, психологічному складу й іншим особливостям. Ці й інші якості особистості впливають на вибір книг і характер їх читання, і виходить, інформаційне обслуговування кожного читача в кожному конкретному випадку буде неоднаковим. Реалізація цього принципу ставить перед бібліотекарями завдання вивчати користувачів і "некористувачів" бібліотеки й на цій основі вести з ними роботу. Кінцева мета - "кожному читачеві його книгу, кожній книзі - її читача".

Принцип систематичності в бібліотечно-інформаційному обслуговуванні полягає в тому, що тільки створення чіткої системи бібліотечно-інформаційного обслуговування забезпечує успіх читацької діяльності.[7] Даний принцип діє на взаємозалежних рівнях бібліотечної й читацької діяльності:

  • бібліотечно-інформаційне обслуговування повинне розвиватися як невід'ємна частина всієї системи бібліотечної діяльності конкретної бібліотеки;

  • кожний окремий рекомендаційний і інший бібліотечний акт повинен бути органічним елементом системи бібліотечно-інформаційного обслуговування.

В рамках вивчення якості бібліотечного обслуговування та його відповідності запитам читачів Донецькою ОУНБ проведено дослідження "Читач ОУНБ. Якій бути сучасній бібліотеці?". Основним методом

б

дослідження було визначення якості обслуговування та мети відвідання користувачами бібліотеки для одержання необхідної інформації.

За допомогою діаграм та графіка показано висновки дослідження.

Причини незадоволеності

Задоволення обслуговуванням

НІ 2,6%

  1. - відсутність необхідної інформації;

  2. - оперативність;

  3. - комфортність;

  4. - культура обслуговування;

  5. - професіоналізм

    1. - отримання інформації про конкретний документ - 64,0%

    2. - підбір літератури по темі - 39,5%

    3. - отримання інформації про нову літературу -17,25%

    4. - відвідання масового заходу - 6,5%

Дослідження показало, що інформаційне обслуговування читачів фондами бібліотеки - можна вважати ефективним лише за умов максимально повного задоволення їх інформаційних потреб і запитів, а основною передумовою цього є правильно сформовані фонди, що відповідають потребам і запитам та каталоги, які всебічно розкривають фонди. Реалізація дослідження в бібліотечному середовищі можлива за умов комплексного впровадження новітніх технологій з орієнтацією на інтеграцію внутрішніх та зовнішніх інформаційних ресурсів. [8,9,30]

Мета відвідання бібліотеки

Також необхідно підкреслити, що ефективність і цілеспрямованість бібліотечно-інформаційного обслуговування на кожному етапі розвитку суспільства багато в чому залежить від того, наскільки чітко розроблена національна доктрина країни (розкрита її вища ідея, проблеми, пріоритети, цінності, тобто духовне поле ідеалів і цінностей сучасного суспільного розвитку) і як вона сприйнята бібліотекарями бібліотек. Це основне правило розкрите Дж. Широй: "...Мета бібліотеки напряму залежить від цілей самого суспільства. Не один бібліотекар не зможе чітко визначити мету, до якої йому варто прагнути, якщо його країна не впевнена, у якому напрямку вона рухається; коли люди твердо знають, до якої мети вони прагнуть, стає очевидним й мета бібліотеки". [25, с. 169]