2.3 Бібліотечні сайти

Працювати з інформацією в Інтернеті можна, по-перше, використовуючи ресурси інших генераторів інформації, і, по друге, створюючи і розміщуючи в Мережі на бібліотечних сайтах власні ресурси: електронні каталоги, повнотекстові бази даних, інформацію про бібліотеку. При цьому інформаційні ресурси, безумовно, повинні відповідати інформаційним потребам їхніх користувачів.

Бібліотечні сайти України є різними за якістю, оскільки створювалися в різні періоди, та й досвід бібліотек щодо власної презентації у Мережі не такий вже великий. Але, разом з тим, певні тенденції в удосконаленні сайтів уже можна спостерігати. Не буду тут зачіпати проблеми електронних каталогів, хоча всім зрозуміло, що це один із головних ресурсів бібліотечного сайту.

Зупинюся на такому питанні: чи зможе бібліотека впливати на формування у користувачів потреби звертатися до бібліотечних послуг.

Результати вивчення, здійсненого в обласних бібліотеках України, продемонстрували, що майже половина відвідувань бібліотечних сайтів не пов'язана з пошуком інформації в електронних каталогах. 30% відвідувачів зацікавлені в отриманні повнотекстової інформації, зокрема про регіон, 10% - про бібліотеку, 10% - звертаються до списку посилань на інші сайти. При цьому не всі користувачі знають про можливості бібліотеки. Наприклад, опитування користувачів Інтернету, здійснене в одній із ОУНБ, показало, що майже 150 закладів і організацій, розташованих в регіоні, зацікавлені в отриманні інформації про нові надходження за допомогою системи розси­лання. Бібліотека визначила 22 теми і встановила періодичність розсилання інформації - один раз на місяць. І це дало позитивний результат. По-перше, користувачі почали частіше відвідувати сайт бібліотеки, по-друге, нею зацікавилися ті установи, які раніше не уявляли собі, що звичайна публічна бібліотека може бути для них корисною, отож вони не тільки почали відвідувати сайт бібліотеки, а й її саму. [23, с. 5]

Що ж іще цікавить нашого віртуального користувача? Його увагу привертають „віртуальні довідки". При цьому слід відзначити, що інтерес виявляється до готової інформації, скажімо матеріалів, пов'язаних з навчальним процесом, - рефератів, дипломних та курсових робіт тощо. В та­ких випадках бібліотекарі орієнтують користувачів на сайти, де така інформація міститься.

Поки що основними видами довідок віртуальних служб є уточнюючі і фактографічні. Кількість таких запитів зростає й за день досягає 20 і більше.

Запровадження у бібліотеках подібного сервісу потребує відповідного штату, високої кваліфікації фахівців, які мають досвід роботи в Інтернеті, з власними базами даних.

Незважаючи на те, що робота з віртуальним користувачем пов'язана із додатковим навантаженням, вона відкриває можливість систематичного вивчення потреб такого користувача і сприяє створенню попереджувальної

інформації.

Дослідження показало, що на тих сайтах, де є розділ „віртуальна довідка", кількість відвідувачів зросла майже вдвічі, а в деяких випадках і більше.

Слід відзначити, що найчастіше на бібліотечних сайтах розміщується інформація про регіон, календарі знаменних і пам'ятних дат, персоналії, бібліографічні покажчики, різноманітні бази даних.

Ще кілька років тому бібліотеки обмежувалися розміщенням готових покажчиків на сайтах, що набагато простіше, ніж розробляти систему пошуку в ресурсі, створювати, редагувати і оновлювати базу даних.

Сьогодні багато фахівців уже зрозуміли недосконалість такої практики. Бо ж для того, щоб БД користувалася попитом, треба забезпечувати глибокий і оперативний пошук у ній. Не примушувати користувача продивлятися інформацію від початку до кінця, а надати йому можливість швидко вибрати те, що необхідно, попередньо пояснивши правила пошуку.

Безумовно, вдосконалення сайтів бібліотек- процес нескінченний, і він буде продовжуватися стільки, скільки цей електронний ресурс знаходитиметься в Мережі. Зараз ми лише на початку цього шляху.

Попереду ще багато складних завдань - створення архівів електронних документів, забезпечення за допомогою телекомунікаційних технологій доступу до віддалених розпорошених різноманітних ресурсів і т. ін.

Головне сьогодні - усвідомити, що треба робити першочергово, а що у перспективі.