3.3 Бібліотечне обслуговування людей з особливими потребами

Люди з особливими потребами в Україні мають дуже обмежений доступ до інформації. Свої можливості найповніше вони можуть реалізувати у великих містах і, у поодиноких випадках, через власні комп'ютери, підключені до Інтернету. Це свідчення несправедливого ставлення суспільства до інвалідів й існування бар'єру для їхньої участі у соціотворенні.

Бібліотечна громадськість, керуючись гуманістичними прагненнями, веде пошук шляхів щодо зміни ситуації на краще. Наш досвід обслуговування таких користувачів бібліотек свідчить, що фізичні вади не тільки жодним чином не впливають на зниження інтелекту, а й навпаки дуже часто підвищують його, оскільки сама природа прагне компенсувати вади людського організму.

Швидкий розвиток техніки і технології, інтелектуалізація праці, - все це потребує створення для осіб з особливими потребами таких умов, за яких вони могли б успішно реалізувати свої загальнолюдські права, стати корисними громадянами своєї держави, освіченість і соціальний статус яких задовольнятиме потреби суспільства.

Використання нових носіїв інформації, комп'ютерних технологій, Інтернету привнесли в діяльність бібліотек нові види послуг. В Інтернет- центрі Центральної бібліотеки інваліди Слов'янська мають змогу безкоштовно працювати за комп'ютером на спеціально виділеній для них машині. Бібліотечні працівники навчають їх роботі в Інтернеті, користуванню електронною поштою. В планах - надання такої послуги, як навчання через дистанційну форму під гаслом - "Інвалідність - не перешкода на шляху до знань".

Почато роботу в цьому напрямку в Луганській обласній універсальній научній бібліотеці (ЛОУНБ) ім. М. Горького. Бібліотека розширює свої функції, завдяки оснащеності новітньою комп'ютерною технікою, забезпечуючи самостійну роботу читачам з ослабленим зором по виходу в Інтернет.

Для цих користувачів бібліотека розробила нову програму "Екранний диктор"."Екранний диктор" є програмою озвучування тексту для користувачів із частковою й повною втратою зору, озвучуючи те, що відображено на екрані: уміст активного вікна, параметри меню або введений текст. У програмі "Екранний диктор" є кілька параметрів, які дозволяють настроювати озвучування екранних елементів. Вікна, меню й контекстні меню можуть озвучуватися при відображенні. Можуть озвучуватися символи, що вводяться за допомогою клавіатури. Є можливість настроювання покажчика мишки для проходження за активним елементом на екрані. Існує можливість зміни швидкості, гучності і тону голосу. За допомогою "Екранного диктора" Ви маєте унікальну можливість озвучування інформації Інтернету.

Головною новиною було створення інформаційно-ресурсного Центру для людей з особливими потребами "ДЖЕРЕЛО". Центр виконує різноманітні роботи для своїх користувачів по наданню можливостей доступу до інформації:

• бібліотечне обслуговування людей з фізичними обмеженнями у Центрі та поза його межами (на дому, в товариствах інвалідів, лікарнях тощо);

• інформування людей з фізичними обмеженнями про нові надходження за визначеними темами;

• здійснення комплектування фонду бібліотеки аудіокнигами та іншими виданнями у спеціальних форматах для обслуговування людей з фізичними обмеженнями;

• проведення навчання людей з фізичними обмеженнями основам користування новітніми джерелами інформації - електронним каталогом, комп'ютерними дисками, аудіокнигами, базами даних, ресурсами Інтернету тощо;

• надання правової інформації за допомогою КПС «Ліга : Закон»;

• організація дозвілля людей з фізичними обмеженнями - клуби за інтересами, зустрічі, Інтернет-екскурсії, презентації тощо.

Потрібно наголосити на необхідності вироблення спільної стратегії для започаткування Національної програми інформаційної інтеграції на допомогу громадянам із обмеженими можливостями, саме в цій справі обласні бібліотеки сподіваються на підтримку Національної бібліотеки країни, що має допомогти розв'язати цю проблему, сприяючи початку вирішення актуального питання подолання перешкод об'єктивного і суб'єктивного характеру у бібліотечно-інформаційному обслуговуванні осіб з обмеженими можливостями як необхідної умови їх соціального захисту та рівноправ'я як громадян. [22, с. 36]

Також допомогою в роботі з людьми з особливими потребами може прислужитись досвід і зарубіжних бібліотек.

У Бібліотеці Конгресу США діє Національна бібліотечна служба для сліпих і осіб з фізичними вадами, яка розсилає рельєфно-точкові та „озвучені" книги у бібліотеки штатів нижчого рівня, перш за все публічні. Видавництва, враховуючи попит бібліотек, друкують книги із збільшеним зображенням.

У штаті Юта є спеціалізована бібліотека для незрячих людей або з проблемами зору, а також осіб, які з інших причин не можуть читати чи дістатися до бібліотеки. Цей заклад є складовою частиною мережі Націо­нальної бібліотечної служби для сліпих та осіб з фізичними вадами Біблі­отеки Конгресу США. У бібліотеці сконцентровано велику кількість книг з шрифтом Брайля та аудіо-книг. Тут діє багатоканальний телефонний центр для замовлення літератури по телефону. Бібліотекарі, які приймають замовлення, користуються локальними електронними каталогами своєї бібліотеки чи електронними ресурсами Бібліотеки Конгресу США, через Інтернет підбирають книги на замовлення або рекомендують для читання.

Раніше в бібліотеці використовувалася друкарська машинка зі шрифтом Брайля. Тепер здійснюється сканування друкованого тексту і спеціальне комп'ютерне програмне забезпечення модифікує його у шрифт

Брайля. Бібліотекар редагує текст, усуваючи помилки, і друкує його на принтері з шрифтом Брайля, після чого здійснюється брошурування, і „нова" книга може тепер використовуватися багато разів.

Бібліотека має свій сайт в Інтернеті, який формується відповідно до запитів основних категорій користувачів. Особлива увага приділяється інформації на допомогу дистанційному навчанню, дозвіллю та розвитку навичок читання, листування та організації спілкування.

У бібліотеці є власний радіоцентр, їй безоплатно виділено радіо­хвилю, і цілодобово іде трансляція інформації для користувачів - мешканців штату. Керує радіоцентром незрячий чоловік. Він і керівник, і диктор, і організатор програм. Допомагає керівникові технічний працівник. У цього радіо велика аудиторія слухачів. [29, с. 10]

Кожна бібліотека пристосована для відвідування її людьми з різними фізичними обмеженнями.

У США свобода людини розглядається як сукупність її індивідуальних прав, всі члени суспільства мають рівні можливості. Проблеми людей з особливими потребами, зокрема їхнє право на доступ до інформації, знаходять конкретне розв'язання у бібліотеках країни, і цей досвід може стати у пригоді для вітчизняних бібліотек.

Рівень цивілізованості суспільства багато в чому визначається ставленням цього суспільства до маргінальної групи населення, зокрема до інвалідів, людей з фізичними обмеженнями тощо. В умовах економічної нестабільності, кризового стану практично всіх складових гуманітарної сфери, початкового етапу правової стабілізації людьми з особливими потребами виявилися найбільш незахищеною категорією населення.

зо

Висновки

В епоху стрімких г/іоба/іі'шційних процесів та запровадження новітніх інформаційних технологій у всі сфери життя суттєво змінився сучасний світ та наші уявлення про нього. Людство все більше рухається у напрямі до нового, відкритого інформаційного суспільства.

У Маніфесті 1ФЛА про Інтернет наведено таке визначення: „Бібліотеки та інформаційні служби - це постійно реагуючі на зміни заклади, що з'єднують людей з глобальними інформаційними ресурсами, ідеями та результатами творчої діяльності, яких вони погребують". [З, с. 14] Мабуть, з цим твердженням ніхто не сперечатиметься. Нашою метою мас бути втілення цих принципів у життя, щоб не відставати від світової бібліотечної спільноти і якомога ефективніше використовувати новітні інформаційні технології у роботі бібліотеки.

Питання інформаційно-телекомунікаційних технологій займають центральне місце на всіх бібліотечних конференціях. Але електронні носії інформації не замінюють традиційні фонди. Навпаки, вони доповнюють і розкривають друковані джерела, забезпечують до них доступ, тим самим під­вищуючи ефективність інформаційного обслуговування.

Основним змістом роботи є реалізація і подальший розвиток бібліотечно-інформаційного обслуговування. Діяльність бібліотек спрямована на підвищення оперативності та повноти надання доступу до інформації, як традиційними способами так і за допомогою нових комп'ютерних технологій. Модернізація і автоматизація бібліотечних процесів сприяють зробити фонди бібліотек широкодоступними, наблизити їх до користувача, надати абонентам у користування всі світові інформаційні ресурси.

Бібліотечно-інформаційне обслуговування - це діяльність, здійснювана спеціально створеними для цієї мети структурними підрозділами бібліотеки, які надають користувачам бібліографічну й фактографічну інформацію, самі документи або їхні копії, складають аналітичні огляди та інші бібліотечні послуги, що забезпечують задоволення духовних, виробничих, освітніх і інших потреб.

Робота бібліотеки одержує безпосередній вихід на користувачів через три взаємозалежних, що доповнюють один одного основних напрямки: індивідуальне, групове й фронтальне бібліотечно-інформаційне обслуговування.

Індивідуальне бібліотечно-інформаційне обслуговування - процес, що забезпечує безпосереднє й систематичне спілкування бібліотекаря з одним або одночасно декількома користувачами, що враховує особистісні

особливості кожного.

Групове бібліотечно-інформаційне обслуговування при пускає задоволення культурно-інформаційних потреб невеликих колективів (груп) користувачів, об'єднаних спільними інтересами.

Фронтальне бібліотечно-інформаційне обслуговування будується

ЗІ

таким чином, щоб задовольнити культурно-інформаційні потреби, які характерні для більшості користувачів і "некористувачів" бібліотеки.

Бібліотечна інформаційна послуга - це конкретний результат бібліотечного обслуговування (надання інформації), що задовольняє певну потребу користувача бібліотеки.

Багатоаспектне відображення бібліотечного фонду в електронному каталогу дає можливість проводити пошук інформації за будь-якими елементами бібліографічних записів, у тої числі й за тими, які не можуть бути використані при пошуку в традиційних каталогах

Ресурси мережі Інтернет дозволяють більш повно задовольняти інформаційні потреби користувачів, покращити їх бібліотечно-інформаційне обслуговування, забезпечити всім громадянам рівний доступ до світових інформаційних ресурсів. Фактично зараз без Інтернету не реалізується жодна з функцій великих бібліотек, зокрема обслуговування, комплектування, каталогізація чи зберігання.

Працювати з інформацією в Інтернеті можна, по-перше, використовуючи ресурси інших генераторів інформації, і, по друге, створюючи і розміщуючи в Мережі на бібліотечних сайтах власні ресурси: електронні каталоги, повнотекстові бази даних, інформацію про бібліотеку.

Завдяки запровадженню стандартизованих WAP-технологій створюється велика кількість нових бездротових сервісів, які забезпечують доступ до необхідної інформації за допомогою портативних пристроїв. Переваги WAP-технологій полягають у тому, що для доступу до Інтернету абоненту не потрібен ні комп'ютер, ні модем.

Нагальним стало завдання модернізації служби МБА, впровадження електронної доставки документів (ЕДД). ЕДД - це той же МБА, але на більш якісному рівні: іншими стали можливості, прийоми, способи. Втілення ЕДД в роботу МБА - розширяє його кордони.

У наш час одним із актуальних завдань бібліотек, архівів і музеїв світу є відтворення у цифровому середовищі змісту рукописів і стародруків та організація онлайнового доступу до них. Актуальність діяльності з оцифрування документів пов'язана з необхідністю запобігти впливу низки негативних факторів, що загрожують історико-культурним колекціям у фондах.

Для забезпечення потреб дистанційного навчання на Web- сторінці бібліотеки БТУ Поділля створено розділ "Дистанційна освіта", на якому розміщено: електронні тексти методичних посібників, реалізованих з використанням гіпертекстових технологій; посилання на інші сервери дистанційної освіти; анотовані покажчики тематичних сайтів; інформаційні списки з перспектив дистанційного навчання. У відділі автоматизації виготовляються штрих - етикетки, які також стали новацією у світі комп.ютерних технологій.

Автоматизація процесів інформаційного обслуговування читачів вносить цілий спектр нових, раніш недоступних бібліотекарю можливостей, одночасно ліквідує багато рутинних операцій і підвищує ефективність

ьнііШМ.н іїіші

I^е 1 -111 i-li|îil Hüll*

^ s І m щ 2 З І і ? 5 ^ 5 і ïlL

ll'mhïi ill Mil IS I

■ ж , ■р ж і S і ! і« » І і І І м и

^ і « І 2 з І І 5 § iö У fr і 2 3 £ і Ç.

Л. SIMs** III І⁵И II II gÏHlsf

I Illl'lf-ftltїМй il ¹•fiilnlLIHIfsiliffl

Яs С - s* r f ~ В' S fil ■ШДжІЯД ■ А

liislli^mi¹hJ^

Ip I'.jI -irf S J * 5 t§ 2 -

g ІШ Uli1*1 illlllî

IleШшШШЗк m3 * ;ï ^ =ОИЮ

■Mil і III 1 иill

1 * шШШШШШШШйШш I - - ж a 5

g- 3 = * .с 1 -s * KM V^а! Г* rf ? = •= .і и

ПлИШлішШ

i= * fi 1 - ИЯЯшИЯniІ»И■ ■ І«ІНн

• і is s BS^Еs J НШР »ІшІ

I 2 гю а. f я BV "f Jrff i a w - S о 3 >ч

ЇічШ.ЬггШЧт

* І 5 rf І у t2 r S с і s 2 ку

lit ^ЯвЯШішМ■ ? = ».

ИиШМИЖД''—MB, -лЯшУ ід

td * ~ ⁵ 5 ж £ v ■■UîH

* о. я g .3- ît їси d » с 3 о et

—m W Я Щ ЩшШшШ-ш і & ■ш ШШ *І^^а^ПИ⁴

I S

И

1-ІIIS

11 а В

цр

ш M

и к

Я м

ш

s

'да

С *

IS fr

ёЩ.

аХS X

X

"5

• «г * t

2. I

о 6L

5F

СУ r- Q ■

cc «5 ІІ

Si

fr І E S

fr E

о ^

⁵I

К ®

E S

S Ж fO О

as

« vg

ос VC ï » ë s

t§ Е- о

M "—'

ш

В 51 wІ

« S

* I

11 ш

8 я

шш

ї ІІ I

« ее Ê 1-і

? M

1. 5 S »

2. «Г -

? .E и

О Ol s Ê-i

P >4«

s й « .і

c. X s

s s s да — -

л * • С fa.

ï - te -Sil

; 2 5 VC g-fi

С S «С

.ST«

ë

и

* I

⁵ s

E ,1

t- 9-

J с

vc -е-

сз t

сс

ч

lit 111

Ч С м —

• Більш широке впровадження стандартизованих \¥АР~технологій в бібліотечно-інформаційне обслуговування завдяки яким створюється велика кількість нових бездротових сервісів;

• Необхідно відпрацювати механізм приймання замовлень та передачі інформації засобами електронної пошти через мережу Інтернет з метою електронної доставки документів;

• Активно розробляти і впроваджувати програми з організації взаємовикористання інформаційних ресурсів бібліотек, головною метою яких є створення віртуальної глобальної бібліотеки, доступної кожному.

Аналіз новітніх тенденцій у розвитку інформаційно-бібліотечного обслуговування бібліотек показує, що динамізм соціально-економічного життя, інформатизація суспільства, зростання наукового й культурного рівня людей, інформаційних потреб обумовлюють необхідність трансформації роботи бібліотек. Однак впровадження інноваційного досвіду повинне проходити з урахуванням національних традицій, а також готовності бібліотекарів і суспільства до корінних змін.

Творче сприйняття досвіду вдосконалювання бібліотечно- інформаційного обслуговування, накопиченого світовим бібліотечним співтовариством - невід'ємна умова успішної реалізації інноваційних проектів і бібліотечних програм, взаємозбагачення культур.

13. Горбатюк В.Замість читацького формуляра - книга зі штрих-кодом. //Голос України. - 2002.- 28 листопада .- С. 20.

14. Гринкевич Т. В. Электронная служба доставки документов Subito. //Наука и инновации. - 2004. - № 10. - С. 68-69.

15. Дворкина М.Я. Библиотечное обслуживание: Новая реальность. - 2003 - 48с.

Іб.Земсков А.И., Шрайберг ЯЛ. Электронные библиотеки: Интерактивный учебный комплекс. - 2002 - С.34.

17. Калиберда Н.Ю. Моніторинг ефективності використання електронного каталогу Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. //Наукові праці НБУВ. - К., 2002.- Вип. 8. - С. 88-96.

18. Клиндух И.А. Электронный каталог. Проблемы создания и ведения. // Библиотековедение. - 1995. - № 6 - С. 73-82.

19. Кузьмин Е.И. Информационно-библиотечная сфера: международные акты и рекомендации. ~ 2001.- 272с.

20. Левченко И.Г., Самохвалова О.Ю. Инновационная деятельность библиотеки Университета: некоторые аспекты и проблемы. Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Материалы 8-й междунар. конф. ^иКрым-2001". - Судак, 9-17 июня, 2001. - Т. 2. - С. 985-987.

21. Лівійська Н., Н.Попова Н. Інтернет-технології в бібліотеці для дітей: нові можливості сприяння освіті.//Бібліотечна планета - 2004 - № 2 - с.22-24.

22. Литвин A.B. Розвиток спеціалізованих бібліотек для людей з особливими потребами. //Бібліотечна планета. - 2004. - № 2. - С. 36-39.

23. Прокошена Т. Бібліотеки України на шляху до інформаційного суспільства: новий крок.. //Бібліотечна планета - 2004 - № 3 - С.4 - 6.

24. Сопова Т. Економічна інформація в бібліотеках для юнацтва. //Бібліотечна планета - 2004 - № 1 - С. 31.

25. Справочник библиотекаря - СПб., 2005г. - С. 168-220.

26. Сукиасян Э.Р. Библиотечные каталоги : Методические материалы. - 2001.- 187с.

17. Федоров В. В. Консолидация библиотек - путь в новое тысячелетие. //Научные, и технические библиотеки. - 2000. - № 1. - С. 36-43.

18. Фирсов В.Р. Анализ и оценка библиотечно-информационной деятельности. - 1989. - 160с.

19. Ярощук В. Бібліотечне обслуговування людей з особливими потребами.// Бібліотечна планета - 2005 - № З- С.10

30. Ьірр://шег5.крі .kharkov.ua

Використана література

1. Багрова И. Ю. Библиотеке Конгресса - 200 лет: (По материалам американской печати 1996-1999 годов). //Библиотековедение. - 2002. - №2. -С.93-104,

2. Багрова И. Ю. Стратегический менеджмент: опыт национальных библиотек Европы. Международный семинар в РГБ. //Библиотековедение. - 2003. - № 5. - С. 84-89.

3. Бакан С., Одинець Є. Полі тематична база даних статей з періодичних видань Національної парламентської бібліотеки.//Бібліотечна планета - 2004- № 2 - С.12.

4. Баркова О., Остапова І., Мордвинов Ю. Презентація рукописів і стародруків у цифровому середовищі. //Бібліотечна планета - 2005- № 1 - С.20-24.

5. Березина Н. Е. Британская библиотека - читателям. //Библиотековедение. - 2002. - №2. - С. 88-94.

6. Библиографическая запись. Библиографическое описание. ГОСТ 7.1- 2003 - М.,2003г. - С. 2.

7. Бородина В.А. Библиотечное обслуживание: Учебно-методическое пособие. - 2004. - 167с.

8. Бутенко И.А. Диагностические исследования в библиотеках // Библиотековедение. - 1998. - № 6. - С. 3 - 14.

9. Васильев И.Г. Социологические исследования в библиотеках. - 2001. - 176с.

Ю.Галеева И.С. Інтернет как інструмент библиографического поиска. - 2007 - С. 171.

П.Галъцева Т.Е. Изучение запросов пользователей автоматизированной информационно-поисковой системы. Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Материалы 3-й междунар. конф. "Крым-96". - Судак, 1-9 июня, 1996 - Т.2.- С. 293-295.

12.Гендина Н.И. Информационная культура личности: Учебное пособие. - 1999.- 143с.