Тема V. Морські простори

із cпеціальним правовим режимом

План:

1. Правовий режим міжнародних проток і каналів

2. Правовий режим міжнародних рік

І. Міжнародні протоки у сучасному світі відіграють важливу роль для міжнародного судноплавства.

З географічної точки зору під морською протокою розуміють природний, відносно вузький водний простір, який розділяє ділянки суші і з’єднує суміжні водні простори або їх частини.

У світі налічуються тисячі проток. Сама широка протока це протока Дрейка її ширини складає 600 морських миль, а сама вузька протока це Малий Бельт, її ширина складає менше 0,3 морські милі. Найбільш довшою із проток є Мозамбійська протока її протяжність складає 950 морських миль.

Хоча у світі існує багато проток, лише частину з них можна віднести до категорії міжнародних проток. Міжнародними протоками можуть називатись тільки ті протоки, які інтенсивно використовуються для міжнародного судноплавства.

Визначальним моментом для віднесення тієї або іншої протоки до категорії проток, які використовуються для міжнародного судноплавства, є:

1) розташування протоки на світових морських шляхах;

2) інтенсивне її використання протягом досить тривалого періоду для цілей мореплавства багатьма державами;

3) протока повинна з'єднувати морські простори, які користуються статусом відкритого моря, і бути або єдиним, або найбільш коротким шляхом між такими просторами.

Доктрина міжнародного права давно визнає, що міжнародні протоки, на відміну від інших морських проток, являють собою окрему категорію.

На сьогоднішній день Конвенція ООН з морського права 1982 року встановила перелік проток, які використовуються для міжнародного судноплавства і мають статус міжнародних протоко:

1) протоки між однією частиною відкритого моря або економічною зоною, у яких будь-які судна користуються правом безперешкодного транзитного проходу з метою безперервного і швидкого проходу або прольоту через протоку (приклади таких проток – Баб-ель-Мандебська, Гібралтарська, Дрейка, Ла-Манш, Магелланова, Па-де-Кале.);

2) протоки між островом і континентальною частиною прибережної держави, в яких застосовується право мирного проходу як для транзиту, так і для заходу в територіальні і внутрішні води;

3) протоки між одним районом відкритого моря і територіальним морем держави, у яких також застосовується право мирного проходу;

4) протоки, правовий режим яких регулюється спеціальними міжнародними угодами (Чорноморські протоки, Балтійські протоки).

Незалежно від правового статусу вод протоки, а вони можуть належати як до внутрішніх морських вод, так і до територіального моря прибережної держави, у протоках забезпечується свобода судноплавства, яка не повинна порушувати суверенітет прибережної держави.

З іншого боку, держави, які межують із протокою, не повинні перешкоджати транзитному проходженню або прольоту над протоками морським і повітряним суднам інших держав, а також повинні відповідним чином оповіщати про будь-яку небезпеку для судноплавства або прольоту.

В протоках встановлюється режим мирного проходу.

Водночас держави, які межують з міжнародною протокою, мають право регулювати транзитний і мирний проходи суден та літальних апаратів через протоку, зокрема, встановлювати правила щодо:

— безпеки судноплавства;

— запобігання забруднення із суден;

— недопущення рибальства;

— навантаження і розвантаження товарів,

- посадки і висадки осіб, які тягнуть за собою порушення митних, фіскальних, санітарних або імміграційних правил.

Розглянемо правовий режим найбільш важливих міжнародних проток.