1. Чорноморські протоки

Географічно Чорноморські протоки не існують. Під Чорноморськими протоками розуміють протоки Босфор, Дарданелли і з'єднуюче їх Мармурове море.

Через ці протоки здійснюється вихід із Чорного моря в Середземне, і тому вони є важливими морськими шляхами для держав, розташованих у басейні Чорного моря.

Найважливіше значення мають Чорноморські протоки і для України, яка веде інтенсивну торгівлю через, свої морські порти і яка надає свої порти для торгівлі іншим країнам.

Береги проток належать одній державі — Туреччині, тому в минулому від її рішень залежав їхній правовий статус.

Перші спроби регламентації Чорноморських проток датуються приблизно 4 століттям до нашої ери. Саме в цей час було встановлено 10% збір за провезення товарів через протоки. В подальшому у 216 році до нашої ери був підписаний договір між Родосом і Візантієм, який встановлював свободу торговельного мореплавства в протоках і при цьому візантійці не повинні брати збір за прохід проток.

Як свідчить історія чорноморські протоки представляли великий інтерес і в подальшому, про що свідчить прийняття таких документів як:

1) В 944 р. Договір між Київським государством і Візантійською імперією

2) В 1275 р. договір між Генуєю і Візантією

3) Після захоплення в 1453 році Туреччина закрила протоки, і Чорне море стало внутрішнім морем однієї цієї держави.

4) В 1649 р. укладено договір між турецьким султаном і гетьманом Б. Хмельницьким про використання Чорноморських проток.

5) В 1774 р. після підписання Кучук-Кайнарджирського договору Чорноморські протоки стають відкриті і для російських торгових суден.

6) В 1840 р. підписується перший багатосторонній договір щодо Чорноморських проток в якому з одної сторони виступають Австрія, Великобританія, Німеччина, Росія з іншого боку Туреччина.

Згідно даного договір Росія позбавилась можливості виводи свій військовий флот за межі Чорного моря, а Туреччина отримала право в разі війни пропускати в Чорне море іноземні військові судна.

7) В 1856 р. була прийнята Конвенція про протоки Дарданелли та Босфор.

8) В 1923 р. в результаті політичної боротьби була прийнята Конвенція про режим проток, суть якої зводився до того, що було проголошено принцип свободи проходу суден через протоки Босфор, Дарданелли та Мармурове море.

9) 20 липня 1936 року в швейцарському місті Монтре була укладена Конвенція про протоки учасниками якої були Болгарія, Великобританія, Греція, Румунія, СРСР, Франція, Югославія, Японія та Туречина.

В конвенції було проголошено принцип свободи судноплавства в протоках, а також що це право буде регулюватись виключно цією конвенціє.

Дана конвенція діє і на сьогоднішній день.

Конвенція встановлює два режими: режим плавання для торгових суден і режим плавання для воєнних кораблів.

Зазначимо деякі із цих правил.

1.) У мирний час торгові судна користуються правом повної свободи проходу вдень і вночі, незалежно від прапора і вантажу.

2) Судна, які проходять протоку повинні проходити санітарний огляд, який проводиться відповідно до міжнародних санітарних правил, як удень, так і вночі з максимально можливою швидкістю.

3) Лоцманська проводка через протоку і користування буксирними суднами є необов'язковими.

4) При проходженні протоками здійснюється плата зборів за проходження. Крім того, за проходження із кожної нетто-тонни Туреччиною стягаються санітарний і маяковий збори. Ці положення зберігають силу і під час війни, якщо Туреччина не є в ній воюючою стороною.

Правовий режим, Встановлений конвенцією 1936 року для військових кораблів, у свою чергу, підрозділяється на режим для кораблів чорноморських і нечорноморських держав. Для нечорноморських держав встановлюються визначені обмеження.

Невеликі військові і допоміжні судна незалежно від прапора проходять протоки вдень, при цьому про проходження уряд Туреччини за дипломатичними каналами повинен бути попереджений: нечорноморськими державами за 15 днів, чорноморськими — за 8 днів. Лінійні лінкори чорноморських держав і кораблі, прирівняні до них, тоннажем понад 15 тис. тонн проходять через протоки по одному, у супроводі не більше двох міноносців.

Тільки підводні човни чорноморських держав проходять через протоки поодинці, вдень і в надводному стані, із метою повернення на свої бази після ремонту на верфях, розташованих поза Чорним морем, або у разі їх купівлі за межами Чорного моря. Туреччина сповіщається про це заздалегідь.

Військові судна нечорноморських держав, до яких можуть бути віднесені тільки легкі надводні кораблі тоннажністю до 10 тис. тонн або які мають калібр снарядів до 203 мм, проходять загонами не більш як 9 кораблів.

Згідно конвенції нечорноморські держави не можуть проводити через протоки кораблі з ядерною зброєю.

Загальний тоннаж усього загону при транзиті протоками не може перевищувати 15 тис. тонн.

Загальний тоннаж суден нечорноморських держав, що перебувають у Чорному морі, не може перевищувати 30 тис. тонн, а час їхнього перебування — 21 день.

У випадку, якщо Туреччина опиниться в стані війни або під загрозою військових дій, вона може призупинити або обмежити проходження через протоки військових кораблів.

Конвенція встановила порядок польотів над протоками: нерегулярні польоти вимагають попередження за три дні, регулярні — загальне повідомлення про дати польотів.