1.3 Бібліотечні інформаційні послуги

Бібліотечна інформаційна послуга - це конкретний результат бібліотечного обслуговування (надання інформації), що задовольняє певну потребу користувача бібліотеки.

Користувач звертається в бібліотеку із запитом, по якому він хотів би:

• одержати інформацію про певну книгу, журнал, газетну статтю, нормативно-правовий документ, відеофільм і т.і.;

• інформацію про літературу по темі, що його цікавить;

• конкретні фактичні відомості;

• інформацію про заходи бібліотеки й можливості участі в них;

• консультацію по самостійній роботі з літературою, пошуку документів у ДБА, оформленню списків літератури й т.і.

Обслуговування користувачів, яке використовує інформаційні технології, суттєво відрізняється від традиційного:

• користувачу стають доступні світові інформаційні ресурси;

• традиційне обслуговування вимагає, щоб користувач безпосередньо прийшов до бібліотеки, а нове обслуговування - саме приходить до користувача ( в дім, на службу ), тобто створюються індивідуальні умови використання інформації;

• традиційне обслуговування орієнтує користувача головним чином на документи, а нове - також на тексти ( розкриваючи їх, надаючи концептографічну, кон'юнктурну інформацію);

• збільшуються категорії віддалених від бібліотеки користувачів - "віртуальні користувачі", характерною особливістю яких є висока інформаційна культура.

Свою інформаційну потребу читач формує у вигляді словесного запиту, що не завжди адекватно передає зміст потреби. Тому вміння уточнити невизначені читацькі запити є обов'язковим компонентом професійної підготовки бібліотекаря.

Предметом бібліотечної послуги можуть бути: документи або їхні копії; бібліографічна інформація (уточнений бібліографічний опис, списки, покажчики літератури); факт або добірка фактів; тематичні добірки й дайджести (фрагменти текстів всіляких документів, виявлені й скомпоновані відповідно за змістом й логікою читацького запиту); консультації, що полегшують читачам самостійний пошук інформації, роботу із традиційними й електронними документами й т.д..

Різні інформаційні потреби користувачів бібліотеки задовольняються за допомогою відповідних їм бібліотечних послуг. Тому можна стверджувати, що бібліотечно-інформаційне обслуговування - це система взаємозалежних між собою бібліотечних послуг. [25, с.178]

Послугою називається лише той результат, що задовольнив певні потреби.

В останні роки в практиці роботи бібліотек всіх країн почали використовуватися платні послуги. їх введення є складною проблемою й

1!

вимагає враховувати специфіку діяльності кожної конкретної бібліотеки. При цьому професійне бібліотечне співтовариство виходить із того, що бібліотеки, орієнтовані на реалізацію безкоштовного обслуговування на основі рівності доступу всіх до інформації незалежно від віку, етнічної приналежності, віросповідання, статі, мови або соціального статусу. До обов'язкових безкоштовних бібліотечних послуг відносяться:

• надання інформації про наявність у бібліотеці конкретного документа;

• надання інформації про склад бібліотечного фонду через систему каталогів і інші форми бібліотечної інформації;

• консультаційна допомога в пошуку й виборі джерел інформації;

• відкриті перегляди літератури, тематичні виставки в приміщенні бібліотеки;

• надання читачам у тимчасове користування документів з бібліотечних фондів, у читальних залах і на абонементі.

Платними стають головним чином ті послуги, які вимагають додаткових, не забезпечуваних державою матеріальних витрат, пов'язаних з використанням копіювально-множительної техніки, комп'ютерних мереж зв'язку, звертання до комерційних баз даних і т.д.

З точки зору ресурсів, використаних для надання послуг, розрізняють обслуговування на базі тільки власного фонду й ДБА і послуги із залученням сукупних інформаційних ресурсів суспільства. Останні займають все більше місце, незмірно розширюючи можливості бібліотек і підвищуючи їхній престиж. Однак найчастіше саме такі послуги бібліотеки змушені робити на платній основі.[15, С.23]

Розділ II. Нові технології в інформаційному обслуговуванні бібліотек 2.1 Електронний каталог

Електронний каталог (ЕК) - це бібліотечний каталог у машиночитаємій формі, що працює в реальному режимі часу й наданий у розпорядження користувачів. У закордонній практиці замість терміна "Електронний каталог" застосовується абревіатура ОРАС, що розкривається як загальнодоступний каталог, що працює в режимі реального часу.

ЕК забезпечує доступ до ресурсів каталогу не тільки користувачам даної бібліотеки, але й віддаленим клієнтам.

Сучасним вимогам відповідає ЕК, що забезпечує: о введення бібліографічних записів у діалоговому й пакетному режимах з

віддалених або локальних терміналів; о редагування бібліографічних записів і, при необхідності, видалення їх з ЕК;

о пошук інформації в діалоговому або пакетному режимі по разових

запитах і виборче поширення інформації; о друкування бібліографічних даних у вигляді каталожних карток, бібліографічних покажчиків, звітів за управлінською інформацією й ін.; о можливість обміну інформацією з іншими бібліографічними базами даних, у тому числі й підключення до мережі Інтернет, Електронний каталог - це візитна картка бібліотечного сайта. Сам сайт створюється практично заради нього. Без цього ресурсу всі зусилля з розкриття можливостей бібліотеки фактично зводяться нанівець.

Введення бібліографічної інформації в ЕК відбувається за допомогою форматів каталогізації, призначених для перетворення бібліографічних записів у форму, зручну для обробки на ЕОМ. Формат визначає правила запису інформації в комп'ютері, внутрішню структуру даних, а також знаки й коди, за допомогою яких бібліографічні записи розділяються й ідентифікуються. У комп'ютерній технології формат виконує ті ж функції, що й ГОСТ 7.1 -2003 при складанні бібліографічного запису для ручних каталогів. [6, с.2]

ЕК являє собою бібліографічну базу в машиночитаємій формі, що включає елементи бібліографічного запису, інформаційно-пошукову мову для відображення змісту документів і елементи, що вказують адресу зберігання документа (шифри або сігли бібліотек). Наявність у базі даних цих елементів дозволяє ЕК виконувати функції всіх видів каталогів: о по призначенню - читацького, службового, топографічного; о по способу угруповання - алфавітного, систематичного й предметного; о по виду відображених документів - на книги, статті й ін..

Крім масиву бібліографічних записів у пам'яті ЕК можуть перебувати "бази знань", що містять словники інформаційно-пошукових мов: авторитетні файли імен авторів, найменувань організацій, предметних рубрик і ін., за допомогою яких здійснюється авторитетний контроль при введенні бібліографічних записів в ЕК і проведення пошуку інформації.

із

Багатоаспектне відображення бібліотечного фонду в ЕК дає можливість проводити пошук інформації за будь-якими елементами бібліографічних записів, у тої числі й за тими, які не можуть бути використані при пошуку в традиційних каталогах, наприклад, по індексах, за роком видання й по будь-якій комбінації ознак.[18, С.73-82,26]

Необхідно мати чітке уявлення про існування локальних та Інтернет- каталогів, які ще називають онлайновими. Перші - призначені для читачів бібліотеки , які у залах каталогів або читальному можуть скористатися допомогою чергового консультанта. В Інтернет-каталогах консультанта немає тому наявність допомоги ("Help"), де пояснюють принципи роботи даного каталогу, є вкрай необхідною.

Повнота видачі інформації, точність пошуку і рівень комфортності роботи є головними критеріями ресурсу, стандартними показниками якості будь-якої пошукової системи.

Основними носіями інформації в ЕК є дискети, жорсткі диски (вінчестери), компактні оптичні диски - CD- ROM, CD-WORM, DVDі ін. Компакт-диски можуть містити не тільки текстову інформацію, але й відео зображення, звуковий супровід (мову або музику) і ін. мультімедійні засоби. Маючи велику інформаційну ємність, сумісністю з персональними комп'ютерами, оптичні диски є надійним довговічним засобом зберігання й пошуку інформації.

Найбільші бібліотеки світу, такі як Британська бібліотека, Бібліотека Конгресу США, Національна бібліотека Франції, Національна парламентська бібліотека Японії, маючи великий досвід використання й організації ЗК, постійно займаються його вдосконаленням. [1, 2, 5] Цей вид послуг, надаваний користувачам, як у стінах бібліотеки, так і за її межами, має тенденцію постійного відновлення, удосконалення й впровадження новітніх технологій.

Останні п'ять років на сторінках професійних видань України, Росії, Білорусії з'явилося чимало статей по даній тематиці. Активне вивчення ефективності використання ЗК, його пошукових можливостей, з урахуванням досвіду конкретної бібліотеки, дає можливість коректувати технологічні потоки, обираючи найбільш пріоритетні напрямки. [11, 17, 20 ]

У Національній бібліотеці України ім. В І. Вернадського в рамках відомчої теми "Інформаційні технології в мережі інноваційної діяльності наукової бібліотеки" продовжене дослідження ефективності використання ЗК. Здійснюється постійне спостереження за технікою роботи користувачів ЗК, виробляється збір даних про найбільш активні категорії користувачів, аналізуються динаміка їхніх інформаційних потреб і ступінь задоволення, вивчається вплив фонових факторів на тематику інформаційних запитів. Це дає можливість визначити закономірності еволюції читацьких потреб і розробити рекомендації щодо вдосконалення пошукових можливостей ЗК, політику комплектування фондів і розширення спектра послуг.